Греція - це країна богів, країна з багатою історією і гостинними людьми. Сучасна Греція - спадкоємиця культури Стародавньої Греції, що вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною демократії та західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, театру і сучасних Олімпійських ігор. Культура Греції розвивалася впродовж тисяч років, починаючи від егейської культури, продовжуючи особливо бурхливо розвиватись у класичну добу, а пізніше через вплив на Стародавній Рим та еллінізований Схід виразилась у культурі Візантійської імперії. Доба османського панування істотно вплинула на сучасну грецьку культуру, однак історики провідну роль її пожвавлення віддають Грецькій війні за незалежність 1821—1829 років. Сучасна культура Греції дбайливо зберігає
давні традиції. Отримують державну підтримку існуючі музеї античної культури та організуються нові. Так, поблизу Акрополя недавно створено Музей стародавнього сценічного мистецтва: показують маски, котурни, костюми, читають тексти класичної драматургії. У школах вивчаються антична міфологія та література, головним чином у перекладі. Але в гімназіях, гуманітарних ліцеях, в університетах вивчають давньогрецьку мову та класичну культуру дуже ґрунтовно. У період турецького панування мистецтво – крім церковного і таких народних та прикладних його різновидів, як різьблення по дереву, кування по металу, гончарне мистецтво та вишивання – практично не 
розвивалося. Після проголошення незалежності король Оттон I запросив багатьох грецьких художників на навчання до Мюнхена, де вони зазнали впливу німецької художньої школи 19 ст. Згодом грецькі художники стажувалися і в інших країнах Західної Європи, особливо у Франції. У результаті, незважаючи на спроби зберегти в мистецтві античні та візантійські традиції, переважаючим виявився вплив західноєвропейських напрямків. У сфері музичного мистецтва збереглися старовинні традиції, що виявляється у народних піснях. Ці пісні поділяються на танцювальні, сімейні, жалобні та героїчні, багато хто з них виникли у візантійську епоху або ще раніше. Спроби створення національної музики були здійснені Манолісом Каломірісом (1883–1963), Еміліосом Ріадісом (1890–1935) та Георгіосом Понірідісом.
Афінська консерваторія, з давніх-давен центр музичної культури Греції, випустила чимало співаків та композиторів міжнародного класу, включаючи композитора Д.Мітропулоса (1896–1960) та оперну зірку Марію Каллас.
Після відродження театрального мистецтва на початку ХХ ст. у Греції відбулося піднесення драматургії. У 1930 році було відкрито Національний театр, а потім утворився ряд інших театрів з постійними трупами. Щороку в Афінах, Епідаврі та Додоні прямо в античних амфітеатрах проводяться фестивалі театрального та музичного мистецтва, на яких артистами Національного театру виконуються античні драми.
У невеликих містах та на островах зберігаються вікові традиції кустарних ремесл. Вироби із золота та срібла виробляються в Салоніках, Афінах, на острові Керкіра (Корфу) та в Яніні; вишивка та мережива – на Іонічних островах та островах Егейського моря; Крит та Епір славляться вовняними ковдрами та килимами ручної роботи. Греція виробляє також різьблені дерев'яні, керамічні та 
ковані металеві вироби. Греція – це справжній рай для пізнання культури. Ми вітаємо всіх наших читачів, тих, хто дійсно хоче зрозуміти Грецію, її народ та історію. Запрошуємо всіх до захоплюючої подорожі до культурної, мистецької, релігійної та архітектурної спадщини цієї країни.
