«Пам'ять про гарну чашку кави може тривати цілих 40 років» — ця грецька приказка відбиває всю суть взаємин спадкоємців Стародавньої Еллади з кавою. Це і предмет національної гордості, і один із найулюбленіших напоїв, і особливий ритуал. За філіжанкою кави греки можуть сидіти годинами. «Еллініко» (так каву
називають у грецьких кав'ярнях) – постійний атрибут ділових переговорів, дружніх посиденьок та романтичних зустрічей. Не дивно, що на рік на кожного жителя Греції припадає понад 5 кг кави. У чому секрет місцевих рецептів, і які тут є свої традиції? Кавувати по-грецьки – не просто ранкова церемонія, а важлива частина всього способу життя. Елліни замовляють каву аж до дев'ятої години вечора і п'ють її по кілька разів на день. У будинку кожного грека, що себе поважає, є все необхідне для приготування ароматного напою: від турки до спеціалізованої газової конфорки «газаки». І, що цікаво, кожен грек буде з гордістю заявляти, що саме його рецепт «еллініко» найтрадиційніший, і тільки йому вдається досягти такої густої 
та стійкої пінки, званої «каймакі». Виникає питання: чому ж домашньому кавуванню і ароматному «еллініко» власного приготування жителі Греції часто віддають перевагу кафе? Все тому, що тоді буде порушено священний для греків ритуал - вихід на каву. Чи це буде кафетерій чи автентичне грецьке кафе «кафеніо» — не так важливо. Важливим є процес, глибокий сенс щоденного кавовий ритуал, який можна охарактеризувати фразою «І нехай весь світ зачекає!». Кава і квапливість для греків — речі несумісні, тут її ніколи не питиме «на ходу» і не наллє в одноразову склянку. Неспішно спостерігати за відвідувачами «кофеніо», розмірено вести неквапливу бесіду – у цьому полягає сенс перерви на кафедаки (kafedaki). За всіх часів грецькі «кафеніо» були для мешканців місцем зустрічей, душевних розмов, приємного проведення часу. Історично відвідувачами «кафеніо» були саме представники сильної статі: тут вони відпочивали після роботи, грали в шахи та нарди, ділилися новинами (звісно ж, за філіжанкою кави). Сьогодні ж тут зустрічаються знайомі та друзі, щоб обговорити спорт чи політику та просто насолодитися спілкуванням. Причому, як правило, у кофеніо всі давно знайомі між собою. Насолодившись спілкуванням в одному місці, можна перейти в інше, скуштувати каву там та поговорити з іншими знайомими.
Найвідомішими рецептами приготування кави по-грецьки є «Еллініко», «Фраппе» та «Фреддо». Рецепт «еллініко» дуже близький до традиційної кави «по-
турецьки». Його варять у турці із зерен найдрібнішого помелу. Перемелені "в пил" кавові зерна додають у гарячу воду і доводять до кипіння, вичікуючи, коли гуща осяде на дно. Кава виходить насиченою, бархатистою з крапелькою гіркуватості. Подають «еллініко» без додавання прянощів та спецій, гарячим у невеликих чашках з товстими стінками або в мідних підсклянниках на мідному блюдці (так кава довше залишається гарячою). Обов'язково з кавою подають склянку холодної води, щоб запивати ароматний напій. У традиційному рецепті цукор додається при варінні (metrios – чайна ложка, glykos – пара чайних ложок, variglykos – дуже солодкий), проте, за бажанням можна замовити грецький несолодкий напій (sketos). Найчастіше греки використовують зерна сильного обсмажування (kafedaki). Така знаменита сьогодні холодна кава «Фраппе» — гордість спадкоємців Стародавньої Еллади. Його появою світ завдячує вдалої імпровізації винахідливого співробітника компанії Nestle Димитросу Вакондісу. У 1957 році, не виявивши в офісі гарячої води для своєї розчинної кави, він вирішив приготувати напій з холодною водою, використовуючи 
шейкер. Вакондіс збовтав воду, каву та цукор і це було перше фрапе в історії. І до цього дня, культова холодна кава по-грецьки готується за його рецептом. Розчинну каву, холодну воду або молоко, цукор і лід змішують у шейкері. Напій подають у високій склянці, прикрашеній фруктами або ягодами, і п'ють через соломинку (зрозуміло, грецькою, без поспіху). Греки стверджують, що «Фраппе» — найкращий засіб при втомі, який до того ж дає неймовірне почуття ситості. Третій знаменитий різновид кави «по-грецьки» - кава «Фреддо». Холодний кавовий коктейль став популярним у Греції зовсім недавно, але вже завоював серця еллінів. Особливо любить "Фреддо" грецька молодь. Існує два різновиди «Фреддо»: капучіно та еспресо. Для приготування «Фреддо-капучино» знадобиться свіжозварена кава (подвійна), цукор, молоко та лід. Лід займає до половини склянки, далі наливається кава та збите до густої піни молоко. Рецепт "Фреддо-еспресо" практично аналогічний, серед інгредієнтів відсутнє тільки молоко. Традиційно холодний напій прикрашають тертим шоколадом та корицею.
Розчинну каву (по-грецьки «ніс») місцеві жителі, зрозуміло, не шанують. Вона суперечить прийнятій у країні культурі повільного споживання кави, тому зустріти її можна лише у закладах швидкого харчування або в курортних зонах у невеликих кафе. Є у Греції й власні кавові 
бренди. Предметом національної гордості є марка "Loumidis Papagalos", або як його називають "кава з папугою". На початку двадцятого століття троє братів відкрили в столиці Греції невеликий магазин, який пізніше перетворився на велику імперію з філіями по всьому світу. Виготовляється Лумідіс Папагалос із суміші арабіки та робусти, він увібрав у себе з обох видів кави все найкраще. З кавою у Греції пов'язана одна давня традиція. Під час сватання дівчина особисто готує напій та обносить їм гостей. Наречений також отримує кавову чашку: з пінкою - якщо наречена згодна вийти за нього, без неї - у разі відмови. Рідня нареченого відразу помічає, чи вміє наречена готувати каву. Пристойна дівчина у Греції просто повинна робити це добре.
