Кожна нація самобутня і однією з головних її рис є їхні національні костюми. Через костюми можна дуже багато чого зрозуміти і про країну, і про час, і про
традиції. Греція, звісно, не виняток. Багато в чому грецький національний костюм завдячує своєю специфікою культурі людського тіла, ставленню до нього як до вінця природи, досконалого її творіння. Одяг давніх греків дуже вільний, він легко драпірувався і підкреслював фігуру саме в русі, в динаміці. Незважаючи на надзвичайно просто крій та відсутність швів, аристократа від простолюдина одразу можна було відрізнити за манерою зав'язувати, підперезувати одяг, за характером та акуратністю драпірування. У кожній родині існували свої секрети носіння одягу, і людину в охайному, гарно одягненому хітоні завжди привітно зустрічали у суспільстві. Чоловіки носили нижню сорочку — хітон, на який накидали гіматій чи хламіду, воїни та спортсмени обирали відкритий та короткий одяг, який акцентував увагу на їхньому тілі. Аристократія могла дозволити собі носити фарос - яскравий червоний або пурпуровий плащ, 
розшитий золотом. Давньогрецький жіночий костюм також складався з хітону та гіматію, а у свята гречанки одягали пеплос, аналог сучасної жіночої сукні, та коротку накидку – хлайну. Деякі предмети чоловічого гардеробу, наприклад короткі хітони та хламіди, їм заборонялося носити. Більшість уявляє собі давніх греків як людей, одягнених виключно в білі речі, але ця помилка не відповідає історичним фактам. Білий дійсно вважався святковим та урочистим кольором, але відбілювати тканину було важко та дорого. Нарівні з білим, аристократичним та «імператорським» кольором був
пурпуровий, головним чином через те, що справжній пурпур був надзвичайно дорогим барвником, купити який за ціною, яка в кілька разів перевершує золото, могли дозволити собі тільки династії, що царюють. У повсякденному житті звичайні греки-городяни носили одяг пастельних, рожевих, блакитних та жовтих кольорів, як однотонний, так і прикрашений вишивкою. Тканину фарбували натуральними, рослинними фарбниками, тому відтінок був не дуже насиченим. Чим урочистішим і дорожчим був одяг, тим яскравіше було його забарвлення. Сільські жителі, раби та селяни носили одяг зелених, сірих та коричневих відтінків, який чудово підходив для роботи на землі. Чорний та інший темний одяг, як і в більшості культур, вважався жалобним. 
Перехід Греції до християнства вплинув як на релігійне життя населення, так і на місцеву моду. Наряди греків стали закритими, у побут увійшли головні убори. Але слід зауважити, що національний грецький костюм у сучасному вигляді
прийшов саме з цих часів. При цьому він представлений у кількох різновидах. Чоловічі варіанти національного костюма у Греції ділилися не лише на повсякденні та святкові. У представників різних станів та професій були свої, відмінні від інших, вбрання. Представники Національної гвардії носять Фустанелла Цоліас — особливий костюм: плісирована спідниця і вільна сорочка з поясом. Таку назву одяг отримав через спідницю «фустанелла», яка складалася з 400 складок, що символізувало кількість років, проведених під турецьким правлінням. Ще один чоловічий костюм – врака. Він був більш поширений і зустрічався на багатьох урочистостях, включаючи весілля. Він складається з білої сорочки, мішкуватих штанів чорного кольору (коумбоури), червоного пояса з довгою бахромою, темного жакета і шапочки, нагадує зовнішнім виглядом кепку. Апогеєм похмурої краси є костюм критянина. Все вбрання – чорного кольору, тільки пояс може бути червоним. Силует критського чоловіка, багаторазово збільшений об'ємними складками костюма, справляє сильне враження. З-під чорної хустки з бахромою, по-піратськи пов'язаної на голову, критянин кидав на оточуючих вогняні погляди. У Понті та Каппадокії у чоловіків сорочки були темні, хитромудрі головні убори, на ногах носили високі чоботи. Переважаючі кольори – чорний, жовтий, червоний.
Грецькі жінки, також, не відставали від своїх чоловіків щодо складності костюмів. Навіть повсякденний одяг був вкрай непростий, включаючи нижню сукню, іноді панталони, спідницю, сорочку, жилети чи жакети, фартухи – не лише спереду, а й ззаду, головні убори. Все це прикрашалося вишивкою, китицями та бахромою, моністами. На ногах носили вовняні панчохи. Іноді костюм виявлявся настільки важким, що його володарка могла лише повертати голову – такими були, наприклад, традиційні вбрання наречених. Національний костюм гречанки складався з нижньої сукні, довгої спідниці – фусти, сорочки з широким рукавом та фартуха, який іноді прикривав не лише передню частину вбрання, а й задню. Крім того, є широкий пояс з великою срібною чи позолоченою пряжкою – порпі. Характерні нагрудні прикраси із монет — гіорнтані. Частиною жіночого національного костюма в Греції є масивний головний убір, декорований важкими китицями та моністами. Вважається, що ці китиці,
що звисають на обличчя, нагадують про сльози жінок, пролиті по загиблих. Карагоуна – це жіночий національний костюм, який носиться у Фессалії та Центральній Греції. Таке вбрання було вінчальною сукнею, прикрашеною яскравими квітами, які символізували природні багатства Фессалії. У цьому костюмі жінкам було дуже складно рухатися через вагу цього одягу та прикрас на них. Костюм складався з багатьох атрибутів: білої білизни, яскравого вовняного пальта з пензликами ручної роботи, білого пальта без рукавів, вишитого жилета і оксамитових нарукавних пов'язок з чорними або різнокольоровими краями. Навколо талії носився червоний фартух з великою вишивкою золотою ниткою, голову обертали довгою хусткою, прикрашеною бахромою та моністами. Відмінними рисами цього костюма є безліч рядів з ланцюгів з монетами, що символізує багатство. Фартух також прикрашений брошкою та срібною чи золотою частиною ланцюга. Народні 
костюми Понта та Каппадокії ще більш масивні та прикрашені вишивкою та різними яскравими деталями. Жінки носили крім спідниць шаровари, а пояси були дуже широкими. Дефіна – костюм для повсякденного носіння селянками. Спочатку був поширений у області Фокіда. Весь костюм - це біла довга сукня з рукавами, поверх якої одягнений білий жилет, прикрашений червоно-чорним шнуром, і яскравий червоний оксамитовий фартух з вишивкою золотою ниткою, що закріплюється вище за талію. На південних островах Греції жінки носять під сукнею панталони та фартухи в передній та задній частині костюма. Жінки острова Крит носять панталони, вони також носять фартухи в передній та задній частині тіла. Їхні чорні оксамитові жакети багато прикрашені золотою вишивкою. Головний убір - це «манділі», що символізує жалобу за втрату Візантійської Імперії, Константинополя.
