Грінченко Борис Дмитрович

Грінченко Борис Дмитрович
(9.12.1863 – 6.05.1910)
прозаїк, поет, перекладач, літературознавець, публіцист, лексикограф,
етнограф, фольклорист, історик, педагог, громадський діяч

Борис Грінченко народився 9 грудня (27 листопада – за старим стилем) 1863 року на хуторі Вільховий Яр Роганської волості Харківської губернії (тепер частина селища Прелесне Харківського району Харківської області), в родині збіднілих дворян. З 1874 по 1879 роки навчався у Харківському реальному училищі, де зблизився з народницькими гуртками. За поширення заборонених видань його ув'язнили на кілька місяців. Після звільнення Борис залишив навчання, працював, займався самоосвітою.
У 1874 році Б. Грінченко вступив до Харківської реальної школи. Саме тоді почав збирати та записувати українські пісні, легенди, казки та ін. Склавши при Харківському університеті іспити на звання народного вчителя, працював на освітянській ниві у школах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини (1881-1893), за виключенням 1885-1887 років, коли був статистиком у Херсонському губернському земстві.
Всупереч царській забороні, почав навчати дітей українською мовою. Відсутність українських підручників – букварів, читанок, граматик – спонукала його писати навчальні посібники для дітей: складав рукописні книжки, заповнюючи їх друкованими літерами та власноруч ілюструючи. Так, у 1888 році з’явився буквар «Українська граматика: до науки читання й писання» (виданий 1907, 1917), читанка «Рідне слово» (1889), хрестоматія кращих поезій для дітей «Квітка», а згодом – журнали «Думка», «Квітка. Настина читанка» та ін. Свої педагогічні погляди виклав у працях: «Яка тепер народна школа в Україні» (1896), «Народні вчителі і вкраїнська школа» (1906) та ін.
Становлення Бориса Грінченка як письменника відбувалося наприкінці XIX століття, в часи тотального витравлення всього українського. Саме в цих умовах на історичну арену виходила молода плеяда борців за українську національну справу, найяскравішим представником якої став Борис Дмитрович.
Херсонський період життя Б. Грінченка тривав з 1885 (за деякими джерелами – з 1886) по 1887 роки. Сюди він переїхав після того, як втратив посаду вчителя і завідувача народної школи на Сумщині (у Харківській губернії). Молодий педагог і літератор був змушений прийняти пропозицію Херсонського земства щодо участі у земських статистичних роботах.
Нову службову діяльність письменник розцінював як тягар. Його заповітним бажанням було «вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя», а посада земського статистика та нудна канцелярщина відбирали багато часу, викликали лише перевтому, роздратування, відчуття психологічного дискомфорту, і ніяк не пов’язувалися з творчим покликанням.   
Проте, порятунок від нудної буденності Б. Грінченко знаходив у заняттях улюбленою літературною працею. Під час перебування письменника на Херсонщині з-під його пера вийшла низка художніх творів. Херсонські поезії згодом увійшли до збірок «Нові пісні і думи Василя Чайченка» (1887), «Під хмарним небом» (1893) та ін. Вірш «Південь на степу» (1885) – це класичний поетичний малюнок таврійського пейзажу. В цей же час з'являються і прозові твори: оповідання «Хата», «Непокірний», цикл «Дрібнички» та ін.
У фонді Інституту рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського серед документів особистого архіву Б. Д. Грінченка зберігається рукопис його херсонського щоденника, який охоплює період з 12 січня по 19 березня 1887 р. Це унікальне джерело – маловідоме серед науковців. Лише окремі фрагменти були оприлюднені на сторінках журналу «Жовтень» грінченкознавцем А. Г. Погрібним. Саме ці записи відбивають складний і драматичний період біографії Б. Грінченка херсонського періоду, особисті переживання автора під час його службових мандрівок територією Херсонського повіту, а також відтворюють колоритні типи місцевої сільської громадськості.
У Херсоні письменник розпочав листування та співпрацю з І. Франком та його «Зорею», після чого на сторінках часопису з'явилися твори під псевдонімами І. Перекотиполе, В. Чайченко, Д. Гордієнко та ін., за якими стояв Б. Грінченко. В одному з листів Франкові він відіслав рецензію на альманах «Степ херсонський». Рецензія Грінченка – досить сувора, але і до своїх творів, і до всього, над чим доводилось працювати, він ставився не менш вимогливо. 1887 року родина Грінченків виїхала з Херсона до Харкова.
З 1894 по 1900 роки Борис Дмитрович працював у Чернігівському губернському земстві. Організував у Наддніпрянській Україні видавництво книжок українською мовою. Видав також «Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідніх з нею губерніях» у 3-х томах (1895–1899), збірки народної творчості «Пісні та думи» (1895), «Думи кобзарські» (1897), «Веселий оповідач» (1898), «Изъ устъ народа. Малорусские рассказы, сказки и пр.» (1901), «Література українського фольклору (1777–1900)» (1901) та ін.
1902 року Б. Грінченко переїхав до Києва, де уклав чотиритомний «Словарь української мови» (1907–1909). Це була вершинна праця Грінченка-лексикографа, видатний твір початку ХХ сторіччя, який вдруге перевидавався 49 років потому. Його було відзначено академічною премією.
Займався політичною діяльністю, став одним із засновників Української радикальної партії. Свої політичні погляди виклав у програмі УДРП та у «Листах з Наддніпрянської України». У 1906–1909 роках очолював київську «Просвіту».
Літературну діяльність Борис Дмитрович розпочав у 80-х роках XIX століття. Відтоді і почали виходити його книжки, в т. ч. для дітей. У поетичному доробку автора – збірки: «Пісні Василя Чайченка» (1884), «Під сільською стріхою» (1886), «Пісні та думи» (1895), «Хвилини» (1903).
Борис Грінченко – автор близько 50 оповідань, серед яких: «Чудова дівчина», «Без хліба» (1884), «Сама, зовсім сама» (1885), «Олеся» (1890), «Украла» (1891), «Дзвоник» (1897) та ін., повістей «Сонячний промінь» (1890), «На розпутті» (1891), дилогії «Серед темної ночі» (1900) та «Під тихими вербами» (1901). Має у творчому доробку п'єси «Степовий гість», «Серед бурі» (1897), «Ясні зорі» (1884-1900) та ін. Перекладав твори Шиллера, Ґете, Гейне, Гюго та ін.
Підірване здоров'я Бориса Дмитровича не витримало напруженого, безперервного ритму. Останньою краплею стала смерть доньки Анастасії та її малолітнього сина. Різке загострення хвороби змусило письменника вирушити на лікування до Королівства Італія. 6 травня (за старим стилем – 23 квітня) 1910 року Борис Дмитрович Грінченко помер в Оспедалетті, Лігурія. Поховано митця у Києві, на Байковому кладовищі.
Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка щороку відзначає Всеукраїнською премією ім. Бориса Грінченка учених, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України. Херсонці теж пам'ятають про перебування письменника в нашому краї: у 1980 році міській бібліотеці № 13 було присвоєно його ім'я. В експозиції літературного відділу Херсонського краєзнавчого музею розміщено матеріали про видатного українця.

Твори

Твори : в 2 т. / Борис Грінченко ; [редкол. : І. О. Дзеверін (голов.) ; О. Т. Гончар ; Ю. Е. Григор’єв (секр.) [та ін.] ; упоряд. В. В. Яременка]. – Київ : Наукова думка, 1990-1991. – (Бібліотека української літератури. Дожовтнева українська література).
    Т. 1 : Поетичні твори. Оповідання. Повісті / [вступ. ст. та ред. тому : А. Г. Погрібний]. – Київ, 1990. – 633 с.
    Т. 2 : Повісті. Драматичні твори / [ред. тому А. Г. Погрібний]. – Київ, 1991. – 603 с.

Брат на брата : повість / Борис Грінченко. – Київ : Центр учбової літератури, 2017. – 54 с. – (Класика української літератури).

Вибрані твори / Борис Грінченко ; [упоряд. П. П. Хропко]. – Київ : Дніпро, 1987. – 459, [2] с.

До тих, що зостануться : вибрані твори : для середнього та старшого шкільного віку / Борис Грінченко. – Київ : Веселка, 1993. – 398 с. – (Шкільна бібліотека).

Дзвоник : вибрані твори / Борис Грінченко ; [редкол : Андрущенко В. Я. [та ін.] ; вступ. ст. та упоряд. Н. Коваленко. ; мал. М. Стороженка]. – Київ : Веселка, 1969. – 163 c.

До праці : [поезії] / Борис Грінченко // Антологія української поезії : в 6 т. – Київ, 1984. – Т. 3 : Твори поетів ХІХ – початку ХХ ст. – С. 29-35 : портр. – В змісті також: Коротка біографічна довідка про автора.

Драматичні твори / Борис Грінченко / [уклад. О. В. Єременко]. – Київ : Антологія, 2013. – 432, [1] c.

Зернятка : вірші, поеми, оповідання : для старшого шкільного віку / Борис Грінченко ; худож. В. А. Євдокименко ; ред. Г. Т. Ткаченко. – Київ : Веселка, 1989. – 271, [1] с.

Зібрання творів. Педагогічна спадщина : [у 2-х кн.] / Борис Грінченко ; упоряд. : О. Мислива, А. Мовчун, В. Яременко ; вступ. слово В. О. Огнев'юк ; ред. рада : Л. Л. Хоружа, В. В. Яременко, А. І. Мовчун [та ін.]. – Київ : Київський ун-т ім. Бориса Грінченка, 2013.
Кн. 1 : Із опублікованого у Галицьких часописах "Зоря", "Правда", "Учитель", "Житє і слово" та чернівецькій газеті "Буковина" ; Із опублікованого у "Земском сборнике Черниговской губернии" ; Із опублікованого в російській пресі. – 552 с.
Кн. 2 : Із опублікованого в російській пресі на початку ХХ ст. ; Із опублікованого в газетах "Громадська думка", "Рада" та в журналі "Нова громада" ; Рецензії Б. Д. Грінченка. – 424 с.

Казки : для молодшого шкільного віку / Борис Грінченко ; [вступ. сл. В. Шевчука]. – Київ : Веселка, 1990. – 76 с.

Казки з ілюстраціями юних художників / Борис Грінченко / [вступ. ст. Н. Монастирська ; упоряд. Н. В. Павленко]. – Верхньодніпровськ : Дніпровець, 2015. – 63 с. : іл., фот.

Легенди та казки : [для молодшого та середнього шкільного віку] / Борис Грінченко ; упоряд. та передм. Л. М. Ліщинської. – Київ : Школа, 2006. – 208 с. – (Хрестоматія школяра).

Лесь, преславний гайдамака : віршовані оповідання, легенди, казки : для молодшого і середнього шкільного віку / Борис Грінченко / [упоряд. В. Шевчук ; худож. Г. Журнівська, К. Музика]. – Київ : Веселка, 1991. – 135 с. : іл.

Листи з України Наддніпрянської / Борис Грінченко / [за заг. ред. Л. Івшиної ; упоряд. : І. Сюндюков ; Н. Тисячна]. – Київ : Українська прес-група, 2013. – 63 с. – (Бібліотека газети «День. Україна incognita». «Підривна література»).

Під тихими вербами : вибрані твори / Борис Грінченко / [упоряд., прим. Т. Третяченко]. – Київ : Радянська школа, 1991. – 494 с.

Поезії / Борис Грінченко / [редкол. : М. П. Бажан, О. Є. Засенко та ін. ; вступ. ст. І. І. Пільгука ; упорядкув. : І. І. Пільгука, В. В. Яременко]. – Київ : Радянський письменник, 1965. – 470 c. – (Бібліотека поета).

Поезії. Повісті. Оповідання / Борис Грінченко. – Київ : Наукова думка, 2002. – 432 c. – (Бібліотека школяра).

Серед темної ночі : повість / Борис Грінченко. – Київ : Знання, 2018. – 432 c.

Українська граматка: до науки читання й писання / Борис Грінченко. – Київ : Криниця, 1917. – 64 с. – Окремі елементи бібліогр. опису уточнені за інтернет-ресурсами.

Хлібороб : [вірш] / Борис Грінченко // Книга про батька : укр. поети ХІХ-ХХІ ст : антологія / упоряд. та передм. В. Л. Чуйка. – Київ, 2013. – С. 78.

Про нього

22 видатних українських педагоги : персоналії в історії національної педагогіки : підручник для студентів вищих навчальних закладів / А. М. Бойко, В. Д. Бардінова та ін. ; під заг. ред. А. М. Бойко ; М-во освіти і науки України. – Київ : Професіонал, 2004. – 575 с. – В змісті: Б. Д. Грінченко.

Борис Грінченко : літературні розвідки, бібліографічні нариси / Обл. держ. б-ка для дітей, Обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара ; [І. В. Гайдаєнко ; Л. Г. Голомб, В. Ю. Гуменна [та ін.] ; упоряд. та ред. А. І. Бардашевська]. – Херсон : [б. в.], 1999. – 56 с. – (Літературно-краєзнавчі студії). – В змісті: Б. Грінченко – учитель-словесник ; Психологічні засади лірики Б. Грінченка ; Деякі спостереження над поетикою Грінченка-прозаїка ; Б. Д. Грінченко у Херсоні ; Драматургія Б. Грінченка ; Постать Б. Грінченка в художній і мемуарній літературі ; Б. Грінченко у колі сучасників ; Б. Грінченко – видатний лексикограф ; Б. Грінченко як літературний критик.

Борис Грінченко : Нарис життя й творчості / Анатолій Погрібний. – Київ : Дніпро, 1988. – 268 с.

Борис Грінченко – відомий і невідомий : матеріали Всеукр. наук. конф. : (IX щорічні Грінченківські читання) : 9 груд. 2016 р., м. Київ / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, Благод. фонд сприяння розвитку освіти ім. Б. Грінченка ; [за заг. ред. В. О. Огнев’юка, Н. М. Віннікової, О. В. Єременко, А. І. Мовчун]]. – Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. – 162 с. : іл., табл., бібліогр.

Борис Грінченко та проблеми розвитку української дитячої літератури: художнє вираження етнокультурної кореневості / Олена Вовк ; [наук. ред. : Химин О. Ф.] ; М-во освіти і науки України, Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. – Дрогобич : Вид. від. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. І. Франка, 2014. – 166 с. – (Університетська бібліотека). – Бібліогр.: с. 150–166

Борис Грінченко як фольклорист / Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Ін-т підготов. кадрів Держ. служби зайнятості України. – Київ : [б. в.], 2005. – 147 с., [2] арк. іл., [1] портр. – Бібліогр.: с. 103-145

Вартовий українського слова : до 150-річчя від дня народження видатного українського письменника, педагога, книговидавця, популяризатора дитячої літератури Б. Д. Грінченка : біобібліографічний покажчик (9.XI.1863 – 6.V.1910) / Упр. культури, національностей та релігій Київ. облдержадмін., Київ. обл. б-ка для дітей ; [уклад.: Н. В. Острікова ; ред.: Л. П. Соляник]. – Київ : КОБдД, 2013. – 23 с. : іл. – Імен. покажч.: с. 22–22.

Видатні етнографи та фольклористи ХІХ - початку ХХ століть / Валерій Войтович // Українська міфологія / Валерій Войтович ; [худож. оформ. і редагування О. Григора]. – Київ, 2012. – С. 633-641. – В змісті: Б. Грінченко.

Видатні українці : Культура. Мистецтво. Освіта. – Київ : Велес, 2016. – 367 с. : портр. – В змісті: Б. Д. Грінченко.

Від душі до душі: (світ природи Бориса Грінченка у творах для дітей) : навчально-методичний посібник / А. М. Гончаренко. – Київ : Слово, 2015. – 169, [1] с. – Тлумач. слов.: с. 166-168. – Бібліогр.: с. 169–170.

«... Він ще довго житиме серед вдячних нащадків...» : У контексті 140-річчя від дня народження Бориса Грінченка / Ярослав Голобородько // Степ : літературно-художній альманах / [голов. ред. Л. Марченко]. – Херсон, 2004. – № 13. – С. 23-36.

Грінченко Борис (1863-1910) // Українські письменники : біографії, огляди творчості, літературні напрямки і течії, літературознавчий словник : [довідник] / [Марта Іванівна Преварська]. – Київ, 2013. – С. 58-63.

Грінченко Борис в літературному русі кінця ХІХ - початку ХХ століть : Питання ідейно-естетичної еволюції / Анатолій Погрібний. – Київ : Либідь, 1990. – 229 с.

Грінченко Борис Дмитрович [1863-1910], письменник, публіцист, етнограф, громадський діяч : (До 150-річчя від дня народження) // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2013 рік : бібліографічний покажчик / Херсон. обл. бібл. т-во ; Херсон. обл. універ. наук. б-ка ім. О. Гончара ; уклад. : Г. П. Мокрицька ; відп. ред. Л. І. Зелена. – Херсон, 2012. – С. 90-98.

Грінченко Борис Дмитрович : (псевдоніми : Василь Чайченко, Л. Яровенко) : укр. письменник, просвітитель, педагог, етнограф, організатор видавничої справи // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ, 2003. – С. 207-210.

Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька, А. П. Коцур ;  ред. А. П. Коцур, Н. В. Терес. – Київ : Книги – XXI, 2007. – 463 с. – В змісті: Б. Грінченко.

Історія української літератури ХIХ століття : у 2 кн. Кн. 2: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. М. Г. Жулинського. – Київ : Либідь, 2006. – 656 c. : іл. – В змісті: Борис Грінченко.

Культурницька діяльність Бориса Грінченка: світоглядний аспект : монографія / Н. І. Кобижча ; М-во освіти і науки України. – Київ : Ліра-К, 2017. –  203 с. – Бібліогр.: с. 169-203.

Перекладацька діяльність Бориса Грінченка та її роль в українському літературному процесі кінця XIX – початку XX століть / А. О. Хоптяр ; [наук. ред. Матвіїшин В. Г.] ; Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2017. – 270, [5] с. : іл. – Бібліогр.: с. 200-237.

Письменник і епоха : збірник статей, досліджень, рецензій з питань української літератури / [упоряд., ред., прим. і передм. М. Д. Бернштейна]. - Київ : Держлітвидав України, 1963. – 537, [1] с. – В змісті: Б. Грінченко.

Південний ареал. Консорціум літературної Таврії : роман-монографія / Я. Ю. Голобородько ; ред. О. Шарговська. – Київ : Факт, 2007. – 400 с. – В змісті: Б. Грінченко.

Повісті Бориса Грінченка «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами» : історія текстів і тексти в історії / Дмитро Єсипенко ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Наукова думка, 2015. – 157, [2] с., [8] арк. іл. – (Проект «Наукова книга» (молоді вчені)). – Бібліогр. у підрядк. прим. – Покажч.: с. 157-158.

Поезія Бориса Грінченка у творчості українських композиторів та виконавців [Ноти] : навчально-репертуарний посібник для студентів ВНЗ / Євген Куришев ; Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, Ін-т мистецтв. – Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 207 с. : іл. – Бібліогр.: с. 196-197.

«Прийде сівач - і запишніють сходи» (над життєвим подвигом Бориса Грінченка)  // Українське народознавство в іменах : У 2-х ч. / В. А. Качкан ; за ред. А. З. Москаленка. – Київ, 1994. – Ч. 1. – С. 178-187. – Бібліогр.: с. 186-187.

Українські письменники про проблеми літературної мови та мовознавства кінця XIX – початку XX ст. : [в т. ч. на матеріалах спадщини Б. Грінченка] / В. І. Статєєва ; Ужгор. держ. ун-т.  – Ужгород : [б. в.], 1997. – 406, [2] с.

Херсон, письменники, література : історико-літературний огляд : [про письменників, які долею та творчістю пов’язані з Херсоном] / Ярослав Голобородько // Письменники і Херсон / Ярослав Голобородько. – Херсон, 2003 – С. 3-56. – Про Б. Грінченка: с. 27-29.

Щоденник 1887 року як джерело реконструкції херсонського періоду життя Б. Д. Грінченка : [Херсонський щоденник] / О. А. Макієнко // Наукові записки : проблеми археології, етнографії, історії, історіографії, літературознавства, мистецтвознавства, музеєзнавства, ономастики, соціології / Херсон. обл. краєзнав. музей ; [наук. ред. : Т. Г. Братченко [та ін.]]. – Херсон, 2004. – С. 79-83.
Зміст щоденника відбиває особисті переживання автора під час його службових мандрівок територією Херсонського повіту взимку – навесні 1887 р.