Календар подій

 
 
 
 
 
 
1
3
4
7
8
10
11
14
15
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
 
 
 
 

Рєзніков (Резніков) Петро Дмитрович

Рєзніков (Резніков) Петро Дмитрович

Рєзніков (Резніков) Петро Дмитрович
(25.01.1904 – 20.09.1968)
прозаїк, редактор, публіцист, журналіст

Петро Рєзніков народився 25 січня 1904 року в сім’ї селянина-бідняка в селищі Попівка (нині смт Зарічне Лиманського району Донецької області).
1917 року він закінчив сільську школу, працював коногоном на вугільній шахті у Лисичанську, а повернувшись наступного року до рідного села, батракував.
1925 року Петро Рєзніков був зарахований до Артемівської дворічної радпартшколи, яку закінчив 1927 року, після чого завідував сільбудом, викладав у школі. Довгий час був сількором газети «Всесоюзная кочегарка».
З 1930-го він знову продовжує здобувати освіту, навчаючись в Українському комуністичному інституті журналістики (Харків) й заочно у Харківському державному педагогічному інституті ім. Сковороди. Був членом Всеукраїнської спілки пролетарських  письменників (ВУСПП)  і організації комсомольських письменників «Молодняк».
Писати Петро Рєзніков почав ще у період навчання в радпартшколі, у 1927 році. З журналістськими матеріалами він часто друкувався у газетах Донеччини, а з літературними творами почав виступати із 1930 року.
У 1931 році вийшла перша книга Петра Рєзнікова – повість «Прорив», а у травні 1939 всі її примірники були вилучені – «в цій книжці автор охаює всіх робочих залізничників, приписує їм відсталі погляди».
До Другої світової війни він працював кореспондентом харківських газет. Під час німецько-радянської війни був військовим кореспондентом.
1944 року Петро Рєзніков був направлений в Херсон оновлювати літературне життя. Тоді ж став головним редактором офіційної обласної газети «Наддніпрянська правда», колектив якої він очолював майже 20 років.
Пoвoєннe тpудoвe життя Пeтpa Дмитpoвичa Pєзнiкoвa нepoзpивнo пoєднaнe з жуpнaлicтикoю тa лiтepaтуpoю, з фopмувaнням нa Xepcoнщинi двox oблacниx твopчиx cпiльнoт – жуpнaлicтcькoї тa пиcьмeнницькoї: жуpнaлicтcьку cпiлку булo cтвopeнo 1957-гo, пиcьмeнницьку – 1959-гo.
Як лiдep мicцeвиx лiтepaтopiв Пeтpo Pєзнiкoв cтaв вiдпoвiдaльним ceкpeтapeм Xepcoнcькoї фiлiї Cпiлки пиcьмeнникiв Укpaїни, пepшим нa Xepcoнщинi члeнoм Cпiлки пиcьмeнникiв CPCP (1950). Він дoклaдaв чимaлo зуcиль щoдo пoпoвнeння лaв мicцeвиx лiтepaтopiв тa вивiв нa дopoгу пиcьмeнcтвa чимaлo мoлoдиx пoбpaтимiв.
Основне письменницьке амплуа Петра Рєзнікова – проза, хоча є у його доробку й звернення до драматургії. У його доробку: повість для дітей «Хто винен?» (1931), повісті «Шахта кличе» (1932), «Над Дніпровою сагою» (1958), п’єса «Риштування» (1932), нарис «На великому піднесенні» (1941).
Петро Рєзніков задумав створити трилогію «Селяни», що мала зобразити життя українського села впродовж першої половини XX століття, проте задум повністю не вдалося здійснити й було написано тільки два романи – «Селяни» (1950) та «Великий перелом» (1957), що утворили дилогію.
Письменник працював й у царині художнього перекладу, здійснюючи переклади з російської мови.
Петро Дмитрович Рєзніков був членом Спілки письменників СРСР та Спілки письменників України, брав участь у багатьох письменницьких з’їздах.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Завершився життєвий шлях Петра Дмитровича Рєзнікова 20 вересня 1968 року в Херсоні.

Твори

«Балада» Шопена : скорочено [проза] / Петро Резніков // Степ : літературно-художній альманах / Упр. культури і туризму ХОДА, Херсон. обл. орг. Нац. спілки письменників України ; [голов. ред. О. Бутузов]. – Херсон, 2009. – № 18. – С. 126-130. – В змісті також: Коротка біографічна довідка.

Над Дніпровою сагою : (повість) / Петро Резніков ; [іл. М. А. Стороженко]. – Київ : Молодь, 1958. – 184 с. : 5 л. іл.

Селяни ; Великий перелом : дилогія / Петро Резніков. – Київ : Держлітвидав України, 1961. – 551 с.

Хто винен? : повість / Петро Резніков. – Одеса : 4-а друкарня ім. Леніна ; Харків : Молодий більшовик, 1931. – 264 с. : іл.

Яма / Петро Резніков. – [Б. м. : б. и.], 1934. – 29 с.

Про нього

60 років письменницькій організації Херсонщини / Нонна Новаторова // Наддніпрянська правда. – 2019. – 03 трав. (№38-39). – С. 12. – Зокрема про П. Рєзнікова.

Петро Рєзніков // Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / уклад.  О. Петровський. – Київ, 1966. – С. 572.

Петро Рєзніков, прозаїк // Письменники Радянської України. 1917-1987 : біобібліографічний  довідник / [авт.-упоряд. :  В. К. Коваль, В. П. Павловська]. – Київ, 1988. – С. 506.

Петро Рєзніков : романна інтерпретація доби : [сторінки біографії ; критичний аналіз романів] / Я. Голобородько // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – № 7. – С. 2-7.

Романне поле Петра Рєзнікова : до 100-річчя Петра Рєзнікова : [херсонського письменника] / Ярослав Голобородько // Степ : літературно-художній альманах / [голов. ред. Л. Марченко]. – Херсон, 2004. – Вип. 13. – С. 36-56.

Створення та діяльність літературного об’єднання на Херсонщині в 40-60-ті рр. ХХ ст. / Г. Г. Мартинова // Музей і ХХІ сторіччя : зб. наук. праць / Упр. культури ХОДА ; Херсон. краєзнав. музей. – Херсон, 2000. – С. 81-85. – Зокрема про П. Рєзнікова.