календар подій

Календар подій

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Народився Микола Дмитрович Кузнєцов 2 грудня 1850 року в селі Степанівка на Херсонщині.

Син заможного землевласника отримав освіту в Одеській гімназії. Особливого потягу до науки він не мав і у 7-му класі залишив гімназію. Повернувшись додому,  веде вільне, безтурботне життя, захоплюється полюванням.

Мати, Клавдія Гаврилівна (Леонтович), виявила у сина  схильність до малювання і відвозить його в Одесу до друга родини -  художника М.Д.Мальмана, одного з найкращих викладачів Одеської школи малювання.

Протягом року Микола бере у нього  уроки, проявляючи при цьому прекрасні здібності.

Коли юнакові виповнилося 26 років, він  зібрався поїхати до Петербурга,  щоб вступити в гвардійський уланський полк і продовжити сімейну традицію. Але несподівано для себе вирішує стати художником, починає відвідувати заняття в Академії мистецтв. Навчався він добре, хоча часто залишав Академію, жив у своєму родовому маєтку та займався малюванням. За час навчання він отримав три срібні  медалі.

Одного разу у маєток Кузнєцових на польові роботи приїздять заробітчани  з Волинської губернії. Серед  робітниць Миколі приглянулася дівчина. Почуття переросли в кохання, але мати хлопця не дала згоди на весілля, а працівників звільнила. Проте Микола виявив наполегливість та мужність, повернув працівників і Ганну, свою майбутню дружину.

Микола Дмитрович брав участь у міжнародних виставках і виставках російського та українського мистецтва за кордоном. Він користувався великою популярністю в Одесі, отримував багато замовлень на картини. Після створення у 1882 році однієї з кращих картин «В отпуску», або «Охота з борзыми», прийшла слава до талановитого художника. В період розвитку творчих сил (80-90-і роки ХІХ  ст.) Кузнєцов М.Д. створив жанрові полотна-портрети І.Ю.Рєпіна,   І.І.   Мечнікова, В.М.Васнєцова, П.І.Чайковського.  

У 1889 році трапилася трагедія, яка змусила художника пересуватися на милицях і працювати сидячи. З 1890 року творчою майстернею художника стає маєток  Степанівка. Вона була своєрідним культурним центром, який відвідували не тільки місцеві художники, а й І.Ю.Рєпін, В.О.Сєров, М.О.Врубель, Ф.І.Шаляпін, П.К.Саксаганський і багато інших видатних діячів культури. Знайомство з Крамським, Рєпіним, Шишкіним уплинуло на формування творчих і естетичних поглядів художника. Робота в постійному контакті з Полєновим, Васнєцовым, Сєровим формували й удосконалювали його майстерність.

У 1893 році він переїздить для роботи до Одеси, а у 1895 р. Миколу Дмитровича запрошують до художнього училища Петербурзької академії мистецтв професором-керівником класу батального мистецтва. У 1900 році художнику присвоєно звання академіка, він професор Академії мистецтв, пізніше – учасник виставок Товариства передвижників південноросійських художників,  експонент паризьких салонів і всесвітньої виставки в Парижі 1900 р.

На початку 1920 року Микола Дмитрович емігрував із родиною на Балкани, до Королівства словенів, хорватів і сербів. Мешкав у містах Вжеш, Біла-Церква, Ріека і Сараєво. Писав в основному   портрети на замовлення. Брав участь у виставці російського живопису і скульптури у Бруклінському музеї, виставці Об’єднання російських художників у Королівстві словенів, хорватів і сербів.
2 березня  1929 року Кузнєцов помер, похований у Сараєво.    Сьогодні роботи талановитого художника експонуються у багатьох музеях країни. В Херсонському художньому музеї представлені його оригінальні полотна «Портрет художника М.Л.Скадовського» та «Жіночий портрет».
    
Кузнєцов Микола (1850-1929), рос. маляр і графік // Енциклопедія українознавства. – Л., 1994. – Т. 4. - С. 1225.
Кузнєцов Микола Дмитрович, художник // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2000 рік : Бібліограф.  покажч. / Херсон. обл. універс. наук. б-ка. – Херсон, 1999. – С. 73.
Творческие родники Херсона // Белоусова Е., Кокостикова Г. – Херсон: Путеводитель. – Симферополь, 1988. – С. 74.       
izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id.
odessaart.narod.ru/