Люди багатьох національностей, які живуть на Херсонщині, мають різні культурні традиції і сповідують різні релігії. Але усі вони гармонійно співіснують багато століть. Не є виключенням і поляки, які з’явились в нашому місті практично з самого його заснування це були, в основному, дворяни . У першій половині ХІХ ст. вихідцями з Польщі були засновані села Киселівка, Цареводар, Верхні Торгаї, Миколаївка, Михайлівка на Херсонщині.
Херсон XVIII в. не тільки центр військового суднобудування, але і крупне торгове місто-порт на півдні. Вже через два роки після початку будівництва до Херсона прийшли перші торговельні судна з вантажем. В 1782 році був опублікований указ про вільну торгівлю лісом і хлібом. З усіх кінців світу в місто приїжджають підприємці, з’являються комерційні будинки і фірми. Багато з них вели торгівлю з Польщею. В цьому році виникає Компанія польських магнатів з капіталом в 120 тисяч. Другою за значенням в Херсоні після французької торгової контори барона Антуана, став торговий дім «Польського промислового товариства Заблоцького». Антон Заболоцький (Зяблоцький) володів землею під нашим містом і був радником польської служби. Його компанія торгувала зерном. У 1784 році Російська імперія надала іноземним державам право вільної торгівлі з Херсоном. Також іноземці отримали право селитись у місті зі вступом у підданство Росії. Заснована в Польщі ще в 1788 році компанія Чорноморської Торгівлі, на чолі якої стояли Станіслав Потоцький і граф Мошинський (секретар Великого князівства Литовського), скористалася цим маніфестом, щоб встановити постійні торговельні відносини по Віслі, Дніпру і Чорному морю. У 1787 році граф Мошинський прибув в Херсон, в якому ще в 1780 році йому було відведено дев’ять тисяч десятин землі «при річці Інгульці, під поселення слободи» (Село Давидів Брід)).
У 1795 р., після третього розділу країни, Станіслав Август Понятовський зрікся польського престолу на користь російської корони. Польські дворяни, що опинилися на території Росії, прийняли її підданство. Саме у той час в Херсон перебрався Балтазар Скадовський разом із племінником Яковом, який до кінця 1793 року служив в Комісії Польської по Херсонській комерції в Варшаві, і часто до того бував в Херсоні. Обидва прийняли російське підданство і надалі зіграли велику роль у розвитку краю.
Масово на Херсонщину поляки почали переселятись з початку XIX ст. у ході урядової колонізації південноукраїнських земель та у зв’язку із переселенням поляків із Правобережної України після польських повстань – Листопадового 1830 р. та Січневого 1863 р. На початок XX ст. вони становили 1,1 % від усього населення території нинішньої області.
С нашим краєм пов’язані імена відомих в Польщі діячів першої половини ХХ століття. А саме вченого-енциклопедиста, натураліста, який зробив значні відкриття в природничий науці професора Познанського університету Йосипа Пачоського та Маріуша Заруського – учасника польського визвольного руху, романтика і поета, якого замучили в катівнях херсонської в’язниці. 1 жовтня 1999 року у вітрильному судні «Завиша Чарні» в Херсон був доставлений пам’ятний іменний дзвін «Маріуш Заруський» – гідний пам’ятник чудовій людині і патріоту своєї Батьківщини.
Яскраво проявили себе українські архітектори польського походження – Владислав Домбровський, який спроєктував і збудував міський театр, окружний суд в Херсоні, також Одеські архітектори Миколай Толвінський та Фелікс Гонсіоровський автори проекту Громадської бібліотеки.
Отже, поляки є однією з багатьох національностей, яка посідає важливе місце в історії Херсонщини. Вони мали вагому роль в економічному, політичному та культурному житті краю.
