Фахівці відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 10-х класів Херсонського ліцею № 6 Херсонської міської ради інформ-досьє «Свіча пам’яті Уласа Самчука», присвячений 120-річчю від дня народження видатного українського письменника, журналіста та громадського діяча.
Учасники зустрічі познайомилися з багатогранною постаттю Уласа Самчука — автора, який став одним із літописців історичної долі українського народу ХХ століття. Старшокласники дізналися про його непростий життєвий шлях: від волинського дитинства й навчання у Рівному та Крем’янці — до еміграційних років у Чехословаччині, Німеччині та Канаді, де письменник продовжив активну творчу та громадську діяльність.
Під час заходу було приділено увагу ключовим творам Самчука — роману-хроніці «Волинь», що відтворює драматичні соціальні й національні процеси на українських землях у першій половині ХХ століття, та роману «Марія», одному з перших художніх свідчень про трагедію Голодомору 1932–1933 років. Учні обговорили авторські погляди, його громадянську позицію та прагнення донести правду про історичні події, які торкнулися кожної української родини.
Окремим фрагментом інформ-досьє стала розповідь про «трьох муз» Уласа Самчука — жінок, які відіграли важливу роль у його житті та творчості. Першою була Марія Зоць, його дружина, з якою письменник прожив молоді роки та яка підтримувала його у період становлення. Другою — Тетяна Прахова, з якою Самчук перебував у шлюбі в еміграційний період. Третьою ж музою, яка справила на нього глибоке емоційне враження, стала Олена Теліга — поетеса, національна діячка, символ незламності та жертовності українського духу. Її постать залишила особливий слід у внутрішньому світі письменника, про що він згадував у своїх спогадах.
Завдяки заходу старшокласники не лише ознайомилися з творчою спадщиною Самчука, а й побачили його як людину — зі своїми переживаннями, уподобаннями, переконаннями та життєвими драмами. «Свіча пам’яті» цього видатного митця стала для учнів символом збереження історичної правди, шани до минулого й незгасної сили українського слова.
