Микола Аркас в інтер’єрі часу

Микола Аркас– український композитор, письменник, історик та культурний діяч. Один із засновників і голова «Просвіти» в Миколаєві та народної школи з українською мовою викладання. Автор праці «Історія України-Русі» та першої української опери «Катерина» за мотивами поеми Тараса Шевченка. Він  народився 7 січня 1853 року в місті Миколаєві в родині адмірала Чорноморського флоту Миколи Андрійовича Аркаса. Батько, героя нашої розповіді, мав грецьке походження, брав участь в російсько-турецьких війнах та у війні на Кавказі, командував Чорноморським флотом і портами на Чорному морі, написав низку праць наукового і мемуарного характеру. Мати мала дівоче прізвище Богданович і походила з давнього українського козацького роду. Микола Аркас отримав освіту в одеській приватній гімназії Стародубцевих, петербурзькому правознавчому училищі та на фізико-математичному факультеті Одеського університету.  Велику роль у житті Аркаса відіграло його знайомство у студентські роки із видатним діячем українського театру Марком Кропивницьким. Микола брав участь у виставах «Одеського нового театру». Починаючи із студентських років, він вивчав культуру українського народу та популяризував її серед широких кіл населення. Після закінчення навчання, за сімейною традицією, він служив у морському відомстві в Одесі, був ад’ютантом свого батька. За за весь час служби здобув славу талановитого стратега і повагу серед «низших чинів». В той час він одружився з дочкою морського капітана, Ольгою Іванівною Шишкиною, котра з перших років і до останніх днів життя Миколи Миколаєвича поділяла його думки і допомагала йому в усякій праці. По смерті батька у 1881 році Микола Аркас кинув службу, обійняв посаду мирового судді в Херсоні, і зайнявся своїми маєтками. Роботи було багато. Але він на всьому розумівся і до всього сам радо прикладав руку. Микола Миколайович багато  читав. В його бібліотеці було зібрано все, що можна було роздобути з історії письменства та з культурного побуту українського народу. У вільний від служби час віддавався улюбленій справі — збиранню та запису народних мелодій та вивченню історії України. Під впливом свого вчителя Петра Нищинського, почав самостійно опановувати музичні знання, композиторські навички та писати музику. Він записав близько 400 народних пісень, романси «Я не можу тобі розказати про любов», «Не співай нам тепер, бандуристе» та ін.. Народні пісні включив М. Аркас до опери «Катерина», яку він написав у 1891 році. Це була перша українська опера за сюжетом Шевченківських творів. Лібрето до опери Аркас створив сам, розширивши сюжет «Катерини» Шевченка, ввівши нові персонажі. Він творив наприкінці 19-го століття, коли українська культура була скута численними цензурними обмеженнями. Майже шість років цензурні відомства Москви й Києва не пропускали оперу, аж поки в 1897-му Микола Миколайович  видав її в Миколаєві своїм коштом. Після того, як твір почали виконувати , і він удостоївся багатьох схвальних відгуків глядачів, оперу «Катерина» поставили в московському театрі «Акваріум» в 1899-му році  зусиллями українських акторів на чолі з Марком Кропивницьким. Згодом її виконували в театрах Миколаєва, Києва, Львова, Варшави, Кракова. У 1907 році Микола Аркас заснував, фінансував і був керівником миколаївського відділення товариства «Просвіта», що мало власну книгарню, книгозбірню, читальню, аматорську вокальну трупу, хор і драматичний гурток; проводились літературно-музичні вечори, де читали лекції з історії та культури України та показували вистави.  Також він відкрив народні школи з українською мовою навчання в маєтках Богданівка та Христофорівка. Аркас був заможнім чоловіком і ніколи не шкодував грошей на допомогу українським діячам культури. Так, він профінансував безкоштовні студентські їдальні у Львові, якими опікувався Михайло Грушевський. Виділяв кошти Лесі Українці та Гнату Хоткевичу на видавничу діяльність, матеріально підтримував часопис «Київська Старовина» і газету «Рада». Після важкої хвороби він не зміг надалі займатися музикою. Микола Миколайович не здався і знайшов інший спосіб прислужитися українській справі – створити простий і доступний підручник з вітчизняної історії. Ця книга називалася  «Історія України-Русі», і вперше була видана 1908 року в Санкт-Петербурзі під редакцією відомого українського історика Василя Доманицького. Ця праця була  написана в популярному стилі, у супроводі численних ілюстрацій і стала справді «народним підручником». Друге видання побачило світ у Кракові в 1912-му році.Микола Аркас помер від інфаркту 26 березня 1909 року в Миколаєві. На похорон незвичайного чоловіка, громадянина, урядовця і патріота, зібралося 10.000 чоловік. Поховали на місцевому некрополі на березі річки Інгул. У 1930-х труну перемістили в родинний склеп Аркасів.