календар подій

Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Калагеоргій Іван Христофорович - віце-губернатор Херсона

12.11.2020

Херсонська губернія була утворена в 1803 році і проіснувала 117 років. Вона охоплювала території сучасних Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кропивницької областей, частини Дніпропетровської області України і Молдови. У 1811 році керівничим губернії було призначено Івана Христофоровича Калагеоргія.  Він походив зі стародавнього грецького роду, члени якого правили декількома грецькими містами. Родина Івана Христофоровича була змушена покинути Грецію через політичні переслідування. Батько сімейства Христофор Ставрич Калагеоргій звернувся з проханням про вступ на російську військову службу, брав участь у російсько-турецькій війні, відзначився хоробрістю, військовою кмітливістю і дослужився до чина генерала. За гарну службу він отримав землі в Чернігівській губернії. Іван Калагеоргій в юності навчався у Корпусі іноземних одновірців в Петербурзі. У 1781 році майбутнього херсонського губернатора у віці п’ятнадцяти років Катерина II запросила у свиту Великих князів Олександра і Костянтина для навчання мови, історії та звичаїв Греції. В той час імператриця виношувала плани так званого «грецького проєкту», адже Костянтин, за задумом Катерини, повинен був зайняти Константинопольський престол нової грецької держави. Пізніше Іван Христофорович, слідуючи сімейній традиції, просив Катерину II прийняти його на військову службу. Його прохання було задовільнено у  січні 1789 року. Юнак у чині поручика був зачислений на службу до Кірасирського полку ім. Князя Потьомкіна під керівництво генерал-фельдмаршала Івана Петровича Салтикова.

  

Калагеоргій приймав участь у російсько-шведській війні 1788-1790 років, за  відмінне несення служби йому було присвоєне звання капітана. У 1793 році він отримав чин секунд-майора. Іван Христофорович продовжував дружні відносини з онуками Катерини і був наближений до імператорського двору, через це у 1794 році останній фаворит Катерини II Зубов сприяв знайомству, а пізніше і просватав  Івана Христофоровича з дочкою померлого князя Григорія Івановича Потьомкіна - Єлизаветою Григорівною Тьомкіною. Дев’ятнадцятирічна дівчина блондинка, з пишними, красиво складеним на голові волоссям, великими блакитними очами, з тонкими, правильними, м’якими рисами обличчя, вражаючої краси полонила Івана Христофоровича.  Після одруження Калагеоргій перейшов на громадську службу у Сенат. В той час він спирався на допомогу графа Самойлова О. М. – племінника Григорія Потьомкіна і опікуна його дружини. В цей час він навіть проживав у палаці Олександра Миколайовича на Адміралтейській Набережній. Це був щасливий шлюб, у пари народилося десятеро дітей: четверо синів і шестеро дочок. У 1797 році він отримав звання  колезького радника, але в зв'язку зі змінами, що відбувалися в структурах влади при вступі на престол Олександра І, вийшов у відставку. Після 1800 року разом з родиною він переїхав на Південь, де Єлизаветі Григорівні, як однієї зі спадкоємиць князя Потьомкіна, належали значні маєтки (в тому числі і острів Маслов, або Потьомкінський, на Дніпрі біля Херсона). У 1803 році він відновлює службу на посаді радника Херсонської губернської казенної палати. Іван Христофорович зарекомендував себе талановитим керівником та виконавцем і був відзначений військовим губернатором герцогом Еммануїлом Рішельє дю-Плессі.  Трохи згодом у 1807 році в Таврійській губернії займав пост голови громадянського кримінального суду, саме тоді він отримав чин статського радника. З 1809 року Калагеоргій займав пост херсонського віце-губернатора. В цей час  його родина проживала в будинку, відомому нині як будинок адмірала Сенявіна на розі вулиць Старообрядницької та Сагайдачного. Він зберігся до наших днів і є пам'ятником архітектури національного значення.  З від'їздом у Петербург громадського губернатора Мещерського П.С. Іван Христофорович став виконувачем обов'язків губернатора. За заслуги в управлінні Херсонською губернією протягом року, коли військовий губернатор Дюк де Рішельє був відсутній, і особливу старанність при заготівлі провіанту і вівса для Молдавської армії, 29 січня 1810 рока  Калагеоргій був нагороджений орденом Святої Анни 2-го класу. Незважаючи на підтримку з боку Великого князя Костянтина і Херсонського військового губернатора герцога Е.О. де Рішельє, йому не вдалося зайняти пост Херсонського цивільного губернатора: імператор на цю посаду призначив статського радника Г.Н. Рахманова. Події російсько-турецької війни, а потім Вітчизняна війна вимагали присутності Рахманова в армії, і обов'язки губернатора знову перейшли до Калагеоргія: в 1811 році він був призначений керуючим губернією. Іван Христофорович був відомий як «добрий чоловік і батько», котрий багато доброго зробив для Херсона. Херсонська губернія була тилом, а, отже, зобов'язана була допомагати фронту обмундируванням, озброєнням, постачанням продовольства і фуражу. Іван Христофорович організував роботу казенних ковбасно-сольових заводів з виробництва в'яленої баранини і солоного м'яса. Надалі ці заводи будуть продані з аукціону херсонським купцям. У цей важкий для країни час Іван Христофорович зайнявся організацією першого в Херсоні і губернії середнього навчального закладу, будівництво якого не припинялося навіть під час епідемії чуми, яка вразила місто у  1812-1813 роках. У 1813 році відкриваються перші чотири класи повітового училища, а 12 березня 1815 року відбулося відкриття першої херсонської гімназії. Іван Христофорович особисто відкривав цей навчальний заклад. В 1816-му, Калагеоргій отримав посаду громадянського губернатора Катеринославської губернії і переселився до Катеринослава, але уряд цінуючи його як досвідченого і розумного керівника призначив його головою комісії заснованою у Кишиніві для організації Бессарабської області. Протягом чотирьох років він працював в Катеринославі, разом з ним жила і його дружина Єлизавета Григорівна. Цікаво, що саме їй Катеринослав зобов'язаний першим жіночим навчальним закладом! Перший жіночий пансіон в Катеринославі відчинив свої двері з дозволу Харківського університету 10 квітня 1818 року. Відкрила приватний пансіон іноземка Віргінія Навер. У ньому була програма повітового училища «з додаванням іноземних мов і мистецтв». Саме в цьому місті з Іваном Христофоровичем сталася неприємна подія: одного разу оступившись, він вивихнув ногу в щиколотці. Не долікувавшись, губернатор прийняв рішення  провести Різдво разом із другом дитинства великим князем Костянтином Павловичем в Варшаві. Цесаревич хотів похвалитися перед гостем виправкою своїх солдатів на великому параді. Виїхавши раніше, в очікуванні початку параду, Калагеоргій сильно змерз, і коли повернувся в жарко натоплений палац, з ним трапився удар - відібрало мову. Лікарі не змогли допомогти, але порадили спробувати лікування кавказькими мінеральними водами, які тільки завойовували популярність. З Катеринослава Калагеоргій відправився в 1820 році в Желєзноводськ.  Лікування допомогло лише частково - Калагеоргій зміг нормально ходити, болі в нозі припинилися, говорити він теж міг, але тихо, а пам'ять повністю не відновилася. Губернатор подав у відставку, вона була прийнята, і йому призначили пенсію. Після виходу Івана Христофоровича в 1823 році у відставку сім'я жила то в Херсоні, то в затишному маєтку під Києвом. Також бували в Одесі, де можна було поринути у вир світського життя, даючи бали та прийоми. Він помер приблизно у 1840 році, у віці семидесяти шести років. (Дата смерті героя нашої розповіді точно не визначена, як ствержує відомий  краєзнавець Марина Тарасова, він помер значно раніше. У ревизских казках 1835 рік, вказується власники маєтку Грідневка спадкоємці померлого Івана Калагеоргіева.) Іван Христофорович прожив цікаве, насичене подіями життя. По собі він залишив багатьох нащадків, які проживають по всьому світі. Нам дуже приємно що з Херсонщиною пов’язані люди такого масштабу, які свій талант, розум присвятили розвитку нашого краю.

 

 

 

 

 

 

 

 


X