Губернатор Херсонщини у 1821 – 1828 роках - Август Федорович Комстадіус Представник старовинного шведського роду, один із представників якого у другій половині XV століття був васалом короля Еріка XIII, а також заснував місто Комстадт. Народився Август Федорович у родині Федора Савелійовича Комстадіуса - шведського емігранта, що вступив на російську службу в період приєднання півдня до Росії. Батько Херсонського губернатора Федір Савелійович успадкував батьківські землі в губернії Енкепінг шведської провінції Смоланд, але, оцінивши благодатні землі Півдня, прийняв рішення назавжди залишитися в Херсоні. В армії князя Потьомкіна він був зарахований до Михайла Леонтійовича Фалеєва, займався постачанням продовольства для армії. У 1792 році, після смерті Фалеєва, який не мав законних спадкоємців, за його заповітом Федору Савелійовичу, як близькому другові, перейшла «Інгульська дача» - земля з селом на правому березі Інгульця біля його гирла. Федір Савелійович Комстадіус назвав її Фалеївкою.
З часом він розбив тут прекрасні сади, і місцеві жителі стали називати селище Садовою Фалеївкою. Зараз воно називається Садово. Федір Савелійович заснував у Фалеївці три фабрики: оцтову, шовковичну та винокурню. Тут же був заснований фамільний некрополь. Згодом Федір Комстадіус купив сусідні землі навколо Фалеївки у племінниці Фалеєва Авдотьї. Він заснував маєток Дар'ївка, названий ім'ям дружини – Доротеї (Дар'ї) і Антонівку – на честь сина Антона. У 1818 році при губернаторові Сен-Прі, Август Федорович Комстадіус був обраний предводителем херсонського повітового дворянства, а після термінового від'їзду графа Сен-Прі у Францію, за рекомендацією графа Олександра Ланжерона, затверджений на посаду губернатора Херсона. Август Комстадіус вступив у військову службу в ранній юності – капралом у лейб-гвардії Ізмайлівського полку. Незабаром перевівся до херсонського гренадерського полку, за відмінну службу отримав чин прапорщика. У 1804-1810 роках у складі Казанського полку брав участь у поході проти Персії та Кабарди. За відзнаку та хоробрість був нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня. Август Федорович на початку війни 1812 був ад'ютантом генерала Барклая де-Толлі. Відзначився при обороні Смоленська, за особливу мужність нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня.
Був учасником, осади Торна, битви при Бауцені, взяття Парижа. Цікаво, що дружиною Августа Федоровича була Євдокія Василівна Синельникова – представниця іншої відомої родини. Вона – онука Івана Максимовича Синельникова, героя російсько-турецької війни та Катеринославського губернатора, похованого у Катерининському соборі, і онука іншого Катеринославського губернатора – Івана Селецького та праправнучка гетьмана Данила Апостола. Ланжерон вважав Комстадіуса найчеснішою людиною, призначивши його своїм духівником. Август Федорович взяв активну участь і завершив розпочату Сен-Прі справу – установку пам'ятника Джону Говарду. Губернатор поважав відомого в усьому світі філантропа, останньою справою якого в Херсоні була спроба вилікувати від недуги двоюрідну сестру батька Комстадіуса – Федора Савелійовича. Губернатор, сміливо, як в атаку, пішов на боротьбу з повним бездоріжжям в Херсоні. При ньому практично всі вулиці Херсона були вимощені камінням, побудовані дороги в степу в напрямку Одеси і на Крим. Август Федорович особисто розробив проєкт переправи через Дніпро між Каховкою та Бериславом. У 1828 році почалася російсько-турецька війна. Комстадіус подав у відставку і виїхав в діючу армію. У 1829 році він вийшов у відставку в чині таємного радника, зайнявся благодійною діяльністю, перетворив свій маєток Садово на квітучий оазис. Помер Август Федорович раптово на 79 році життя, в період лютої епідемії холери. У 1912 році Херсонська міська дума прийняла рішення назвати одну з херсонських вулиць ім'ям губернатора Комстадіуса (нині – провулок Готельний).