календар подій

Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Божко Сава Захарович

Божко Сава Захарович

Божко Сава Захарович
(24.04.1901 – 27.04.1947)
 прозаїк, журналіст

Сава Божко народився 24 (за старим стилем 11) квітня 1901 року на хуторі Крутоярівка Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині село у Дніпропетровській області) у багатодітній селянській родині. В дитинстві пас худобу, допомагав батькам по господарству. Вчився у сільській школі, потім у Павлоградській учительській семінарії. 1923 року, вже будучи автором кількох книжок, закінчив Комуністичний університет ім. Артема у Харкові. Доречі, тут навчався тоді і Володимир Сосюра, з яким вони приїжджали в Крутоярівку.
Сава Божко ще юнаком усвідомив свій літературний хист. Становлення його таланту тісно пов’язане з журналістською та публіцистичною діяльністю. Навесні 1924 року Саві Захаровичу було доручено організувати у Кам’янець-Подільському нову окружну газету. Назву їй дав сам молодий редактор – «Червоний кордон». Діяльність Сави у місті була насиченою і яскравою: окрім роботи в газеті, організував місцеву філію Спілки селянських письменників «Плуг», членом якої він був з 1922 по 1932 роки, виховував молодь, яка тяжіла до літератури. У 20-х роках молодий автор працював також у редакціях газет  «Студент революції», «Селянська правда», «Культура і побут» – у Харкові та Кам’янець-Подільському. Активно виступав з нарисами та літературно-критичними розвідками.
Писати Сава Божко почав після 1917 року. Значною мірою це сталося під впливом поширення національного руху в Україні. Як літератор спочатку випробовує себе у жанрі поезії, публікує у 1921 році вірш «Плуг і молот». Надалі митець перебуває на хвилі творчого піднесення та розквіту. Саме у 20-ті роки він сформувався й відбувся як письменник. Характерною творчою рисою молодого автора був його інтерес до історичної тематики, яку спочатку намагався реалізувати через малі форми – нариси.
 У 1922 році в серії «Розмова з селянином» вийшла його перша повість «Козаччина», а невдовзі того ж року побачили світ ще дві його книжки – «Хмельниччина» та «Гетьманщина». Запальний Божко закохується у красуню Наталю Забілу – майбутню відому дитячу письменницю, вони стають подружжям.
Сава Захарович – це письменник із суто українською художньою ментальністю: його цікавили національна культура, фольклор, колорит народного побуту, проблеми села і міста, самосвідомість нації, степова Україна, визвольний рух, колізії української історії, характер родинних стосунків. Пізніше, після повернення до Харкова, з-під пера Сави Божка вийшли повісті «Над колискою Запоріжжя» (1925), «Українська Шампань» (1930).
У 1930 році побачив світ роман «В степах» (перевиданий у 1986 році), який був високо оцінений критикою. Цей твір став не тільки  кульмінацією творчої діяльності Сави Божка, а ще й резонансною літературною подією, вагомим здобутком української прози 20 – 30-х років. Критики вважали Саву Захаровича першим творцем історичного роману в новій українській літературі. Написаний у традиціях реалістичної прози, роман зображає складну структуру соціальних верств Східної України та конфлікти між ними, соціальні і духовні процеси в Україні на межі ХІХ – ХХ століть, національну ментальність та колорит, важкий шлях здійснення реформ. Задуманий як епопея, роман містить дві частини. Першу під назвою «Чабанський вік» опубліковано 1927 року, другу – «Сполохи» – протягом 1928 – 1929 років у часописі «Плуг».
Херсонська газета «Наддніпрянська правда» розповідала на своїх сторінках, що уперше Сава Божко з’явився на Херсонщині у 1929 році, збираючи матеріал для повісті «Українська Шампань». Про це пише у своїх спогадах і письменник Василь Минко. Дослідниця біографії С. Божка Т. Акказієва відзначає, що повість «Українська Шампань» – це своєрідна історія херсонських сіл Основа та Британи (нині – Дніпряни). Тоді ж письменник вперше і виступив зі своїми матеріалами у «Наддніпрянці» – з рецензіями на вистави молодого театру СОЗ.
На межі 20 – 30-х років, через посилення репресій у СРСР, для Сави Божка, як і для переважної більшості українських майстрів слова, настали важкі часи. На письменника почали здійснювати тиск, внаслідок чого у 1932 році він залишив Харків – тодішню столицю Радянської України, та переїхав до Херсона.
У Херсоні працював викладачем політичної економії в сільськогосподарському інституті та Всеукраїнському заочному інституті масової партійної освіти. Кілька років тому шлюб Сави Божка з Наталею Забілою розпався, а у південному місті він, нарешті, знайшов довгоочікуваний сімейний затишок, одружившись із вчителькою Марією Гаркушою.
Багато цікавих подробиць з життя Сави Божка міститься у книзі Тереня Масенка «Роман пам’яті» (1970), одну з глав якої автор присвятив другові. На запрошення Сави Захаровича, Т. Масенко бував у Херсоні, вони разом виступали перед студентами, воїнами, робітниками. Автор передає щасливі тогочасні світовідчуття Сави Захаровича: закоханість у дружину, якою він пишався (вона була козацького роду, із запорозьких Гаркуш), родинне тепло, творче піднесення від того, що втілюється в життя його новий задум – роман «До моря».
Будучи великим шанувальником театрального мистецтва, Сава Божко стежив за виставами й гастролями, аналізував їх, виступав з рецензіями та публікаціями у пресі. У Херсоні ним було написано поему «Полтавки» і роман «До моря».
З 1934 року Сава Захарович Божко – член Спілки письменників України.
Проте, якраз у Херсоні ідеологічна і психологічна кампанія проти письменника набрала найбільш гострих обертів. «Компромат» на нього владі не довелося довго шукати. Трагічні події розпочалися у 1935 році. В збірці історико-документальних нарисів та матеріалів «З порога смерті» (1991) повідомляється, що 14 листопада 1935 року під час засідання бюро Херсонського міськкому партії було розглянуто персональну справу Сави Божка та виявлено, що, працюючи у вищому навчальному закладі, він «протягував націоналістичні ухили, боротьбу з Хвильовим розцінював як боротьбу за наркомівське місце». Письменника виключили з партії.
Майже три роки Сава Божко жив і працював у надзвичайно важкій морально-психологічній атмосфері. 1936 року завершив роботу над романом «До моря». 25 червня 1938 року в результаті розгляду його справи у Миколаївському обласному управлінні НКВС визначено, що він є «одним з активних учасників антирадянської націоналістичної організації, за завданням якої веде підривну контрреволюційну роботу». 27 червня 1938 року після обшуку в квартирі його було заарештовано.
Під час обшуку забрали архів і рукопис роману «До моря». Спеціальною постановою від 16 грудня 1938 року рукопис вирішено передати дружині. Подальша його доля невідома. Про що цей твір? Світло на це проливає єдине документальне джерело – невеличка кореспонденція самого письменника, опублікована в «Літературній газеті» 24 липня 1936 року: «…Роман відбиває колонізаторсько-кріпацьку політику російського, польського та українського панства кінця ХVІІІ – початку ХІХ сторіччя. Територіально роман охоплює життя трудящих і панства в «Новоросії»…». Т. Масенко писав, що уривки роману друкували у столичній газеті «Вісті», «Пролетарська правда» тощо. Є відомості, що кілька розділів роману письменник встиг надрукувати у 30-х роках в херсонській газеті «Наддніпрянська правда».
Слідство у цій фіктивній справі тривало понад десять місяців, строк утримання письменника продовжували вісім разів. На першому допиті, під фізичним тиском, він визнав себе винним. Проте, на судовому процесі 29-30 травня 1939 року Сава Божко заявив, що попередні свідчення він давав примусово, тому вони є неправдивими. Можливо, ця заява вберегла йому життя, адже справу передали на додаткове слідство. Не в традиціях тоталітарної системи визнавати себе винною, тому Особлива нарада при НКВС СРСР все ж засудила Саву Божка до п'яти років ув'язнення у виправно-трудовому таборі Ухтпечлазі – поблизу міста Ухта (Комі АРСР), де він працював у шахтах, рубав ліс і прокладав шляхи у вічній мерзлоті.
Після відбування терміну письменник повернувся в Україну. У 1943 році (за іншими джерелами – у 1944) відправився на фронт, де працював спочатку кореспондентом дивізійної, а пізніше фронтової газети. Воював на 2-му Українському фронті, пройшов з боями Угорщину, Чехословаччину, форсував Дунай. На подив, живим і неушкодженим, у званні майора, повернувся в Україну. Нагороджений бойовими медалями. Таке з репресованими письменниками бувало тоді надзвичайно рідко.
У вирі війни зруйнувалась родина Сави Захаровича. Повернувшись до Херсона серед воїнів-переможців, намагався розшукати своїх рідних – дружину та двох синів, яких вислали з міста як сім’ю «ворога народу». На письменника чекала доля колишнього репресованого, з якого не знято провину. «Компетентні органи» пояснили, що колишнім «ворогам народу» заборонено проживати у столицях республік та обласних центрах, і Сава Божко повернувся на Донеччину. Майстрові слова не знайшлося іншого місця, окрім виснажливої роботи на шахті.
Останні дні життя Сави Захаровича Божка простежуються зі слів його близьких. Зморений тяжкими роками таборів та війни, важкою шахтарською працею, виснажений психічно, вирішив він повернутись у рідне село, мабуть, відчуваючи близьку кончину... Та по дорозі у село Крутоярівку, занемігши, потрапив до лікарні села Слов'янка (недалеко від рідного села), де 27 квітня 1947 року помер. Похований письменник у рідному селі. На його могилі встановлено пам'ятник із викарбуваними словами: «Український письменник Сава Божко. 1901 – 1947».
За протестом прокурора Херсонської області у справі Сави Божка було проведено додаткову перевірку, в ході якої звинувачення не підтвердилися. Позитивні характеристики письменникові дали Терень Масенко та Іван Гончаренко. Президія Херсонського обласного суду 24 серпня 1960 року скасувала вирок особливої наради при НКВС СРСР і справу припинила за відсутністю складу злочину.
Пам’ять про письменника не згасає завдяки діяльності краєзнавців, літературознавців, журналістів Херсонщини, Донеччини, Дніпропетровщини. Дослідник творчості Сави Божка Олександр Голобородько у книзі «Живильні промені» згадує про цікавий факт: правнук Сави Захаровича – Сергій Гаркуша-Божко, 11-класник однієї з санкт-петербурзьких шкіл 2012 року взяв участь у конкурсі перекладів творів національних літератур російською мовою. Він майстерно переклав уривок із роману «В степах» і став одним із переможців конкурсу.
У школі № 12 міста Покровськ (колишній Красноармійськ) Донецької області створено музей письменника-земляка, а також його ім’ям названа вулиця (колишня Красіна).

Твори

В степах : роман / Сава Божко ; [передм., прим. А. О. Ковтуненка]. – Київ : Дніпро, 1986. – 576 с.

Зачепилівка : [уривок з роману «В степах»] / Сава Божко // Донбас. – 1993. – № 1/2. – С. 155-161.

Козаччина (Розмова з селянами) : [проза] / Сава Божко. – Харків : Вид-во Центрального комітету КСМУ, 1922. – 39 с.

Над колискою Запоріжжя : історична повість : (Із творів спілки селянських письменників «Плуг») / Сава Божко // Заклятий козак : історичні повісті та оповідання / упоряд. та передм. Олекси Мишанича ; худож. Кость Лавро. – Київ, 1994. – С. 20-60. – Друкується за вид. вид-ва «Червоний шлях», Київ, 1925.
           Електронну версію книги – див. : URL : https://chtyvo.org.ua/authors/Bozhko_Sava/Zakliatyy_kozak_zb/ , вільний. – Назва з екрана. – Дата звернення:12.04.2021.  

Українська Шампань : повість / Сава Божко. – Харків : Державне вид-во України, 1930. – 49 с.
        Електронну версію книги – див. : URL : https://chtyvo.org.ua/authors/Bozhko_Sava/Ukrainska_Shampan/ , вільний. – Назва з екрана. – Дата звернення:12.04.2021.  

Хмельниччина : [проза]  / Сава Божко. – Харків : Вид-во Центрального комітету КСМУ, 1922. – 58 с.

Чабанівський вік : оповідання / Сава Божко. – Харків : ДВУ, 1927. – 184 с.


Про нього

27 червня 1938 року заарештований письменник Сава Божко // Розстрільний календар / Олена Герасим’юк / [наук. ред. О. В. Юркова]. – Харків, 2017. – С. 256-258.

Божа іскра Сави Божка : [до 110-річчя від дня народження] / Юрій Доценко // Україна козацька. – 2010. – № 11/12. – С. 14

Божко Сава // З порога смерті : письменники України – жертви сталінських репресій. – Київ, 1991. – Вип. 1. – С. 68-70.

Божко Сава Захарович [1901 – 1947], прозаїк : (До 115-річчя від дня народження) : [біографія, бібліографія] // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2016 рік : бібліографічний покажчик  / Херсон. обл. бібліотечне т-во, Обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара ; [уклад. Г. П. Мокрицька ; відп. ред. Л. І. Зелена]. – Херсон, 2015. – Вип. 43. – С. 26-30. – Бібліогр.: с. 27-30.

Божко Сава Захарович [1901 – 1947], прозаїк : (До 110-річчя від дня народження) : [біографія, бібліографія] // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2011 рік : бібліографічний покажчик  / Херсон. обл. бібліотечне т-во, Обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара ; уклад. Г. П. Мокрицька ; відп. ред. Л. І. Зелена. – Херсон, 2010. – С. 12-16. – Бібліогр.: с. 13-16.

Божко Сава Захарович : український письменник-прозаїк : [коротка біографічна довідка]  // Літературна лоція Херсонщини (XVII – початок XXI ст.) : сучасний літературно-краєзнавчий регіональний довідник :  у  2 т. / Микола Каляка ; заг. ред. Вік-Кошовий ; рец. В. С. Загороднюк. – Київ, 2009. – Т. 1. – С. 38-39

Епічність прози Сави Божка / Ярослав Голобородько // Хронологія слова : Письменники українського півдня : навчальний посібник / Я. Ю. Голобородько. – Херсон, 2001. – С. 106-130.

Кати перо його ламали : [Сава Божко] / Л. Трибушна // Забуттю не підлягає : нариси, спогади, оповідання / Херсон. облдержадмін. ; [ред.-упоряд. Дубовик Е. О., редкол. : Богун В. В. (голова) [та ін.]]. – Херсон, 1994. – С. 154-159.

Літературний хронопис Херсона : Факти, тенденції, постаті / Ярослав Голобородько // Степ : літературно-художній альманах / Упр. культ. Херсон. облдержадмін. ; [голов. ред. Л. Марченко]. – Херсон, 2003. – № 12. – С. 21-57. – Сава Божко : с. 51-53.

Південний ареал. Консорціум літературної Таврії : роман-монографія / Ярослав Голобородько ; [ред. О. Шарговська]. – Київ, 2007. – 400 с. – В змісті: Сава Божко.

Роман пам'яті : [спогади про подорожі, про зустрічі з видатними діячами культури] / Терень Масенко ; [вступ. слово П. Загребельного]. – Київ, 1970 . – 379 с. – В змісті: Сава Божко.

Сава Божко : [коротка біографічна довідка] // 22 червня – 9 травня : письменники України у Великій Вітчизняній : біобібліографічний довідник / [упоряд. : Б. Буркатов, А. Шевченко ; ред. кол. : П. Воронько [та ін.]]. – Київ, 1985. – С. 33-34.

Сава Божко : [коротка біографічна довідка] // Письменники Радянської України. 19171987 : біобібліографічний довідник / [авт.упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська]. – Київ, 1988. – С. 80.

Сава Божко : від степів – до моря  / Олександр Голобородько // Живильні промені : краєзнавчі розвідки, портрети сучасників / Олександр Голобородько ; [ред., корект. Н. А. Голобородько]. – Херсон, 2014. – С. 63-76. : фот. (портр.).

Сава Божко – епік реформеної доби : есе / Ярослав Голобородько // Вітчизна. – 2002. – № 9/10. – С. 132-141.

Херсон, письменники, література : історико-літературний огляд / Ярослав Голобородько // Письменники і Херсон / Ярослав Голобородько. – Херсон, 2003. – С. 3-56. – Сава Божко: с. 44-47.

X