Коли наш сучасник чує слово «гот», то, скоріше за все, згадує оригінальну молодіжну субкультуру, споріднену з рухом панків. Ще хтось згадає спрямовані у небо шпилі готичних соборів, вишукані заломи літер готичного шрифту і «темний» романтизм творів Едгара Алана По та інших представників готичної літератури. Але, напевно, далеко не кожному сьогодні відомо, що усі ці явища західної культури мають дуже мало спільного із готами – народом воїнів, внесок якого в скарбницю європейської і світової культури був унікальним. Отже у III столітті своє панування в Північному Причорномор'ї встановили германські племена готів, утворивши тут Готську державу - Гетику. Столицею держави готів було так зване -  Данпарстад  «Дніпрове місто», яке знаходилося поблизу одного з порогів Дніпра. Закріпившись у Північному Причорномор'ї, готи почали свою військову експансію на Балкани і Малу Азію. Найбільшої могутності й сили політичне об'єднання готів досягло в середині IV ст. н. е. за правління короля Германаріха (332-375 рр.). Під кінець правління Германаріха почалася невдала для готів війна з племенами антів. Після смерті готського короля військову суперечку з антами продовжив його спадкоємець Вінітарій. Саме він у 375 р. підступно вбив антського князя Божа з синами та 70 старійшинами. Але вже наступного року готи були розгромлені кочовими племенами гунів, які підтримали антів у їх боротьбі проти готської держави.  Після цієї нищівної поразки Гетика як держава швидко занепала. Більша частина її населення перейшла в наддунайські землі, менша - залишилася на території Кримського півострова. Готи зіграли важливу роль у державотворенні східних і південноєвропейських країн; розчинилися у складі місцевих народів — українців, румунів, італійців, французів, іспанців, португальців, шведів. Поряд з іншими народами готи є також нашими предками спадщина яких, у тій чи іншій мірі представлена у сучасних українців. Тож у спадок готи залишили нам слова «дружина», «кіт», «буква», «виноград», «скло», «князь», «меч» і навіть «хліб». Усім відомо, що буква «Ї» є нібито унікальною в українському алфавіті. Хоча за кілька століть до створення кириличної абетки така буква зустрічається у готів !

 Ми представляємо вашій увазі книгу Олесі Жданович  «Зі Скандинавії у Причорномор’я. Військове мистецтво готів на території України». Авторка  - кандидат історичних наук, спеціаліст з історії пізньоантичної та ранньосередньовічної доби, Візантійської імперії та її «варварської» периферії, на час виходу книги – докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У книзі йдеться про германські племена готів, їх переселення зі Скандинавії у Північне Причорномор’я, згадки про них в античних авторів, життя, побут, військове мистецтво, взаємини з Римом та іншими народами регіону. Готи були одними з перших, хто започаткував Велике переселення народів, та одним з головних гравців у Центрально-Східній та Південній Європі на рубежі двох епох — античності і середньовіччя. Землі Кримського півострова, Північне Причорномор'я, степова частина Європейського континенту були головним плацдармом, на якому за безпосередньою участю германських племен творилася історія Європи.

Книга розрахована на широке коло читачів, які цікавляться історією України пізньої античності та раннього середньовіччя, а також на науковців, студентів та викладачів гуманітарних спеціальностей.