 |
ЮРЧЕНКО Василь Петрович – срібний призер ХХІ Олімпійських ігор у Монреалі (1976 р.) та бронзовий призер ХХІІ Олімпійських ігор у Москві (1980 р.), багаторазовий чемпіон світу, триразовий срібний призер чемпіонатів світу, багаторазовий чемпіон Європи, заслужений майстер спорту з веслування на байдарках і каное. Народився 26 травня 1950 р. у селі Грушківка Кам’янського району Черкаської області, жив з батьками до шостого класу, а школу закінчив у Жовтих Водах біля бабусі. Захоплювався точними науками, вступив на факультет фізики Дніпропетровського державного університету. |
Високий і сильний хлопець спочатку займався боротьбою дзю-до, а потім уподобав греблю. Свій перший старт на змаганнях згадує так: «На другому курсі мене попросили замінити хлопця з команди ”Буревісник”. Тренер казав: ”Їдемо на чемпіонат України в Харків. Надій на тебе не покладаю, тому пупа рвати не треба, просто допливи кілометр до фінішу”. А в мені амбіції, жага перемоги потягла на подвиг. Так махав веслами, що збився з доріжки, залетів на чужу. Чуть зі змагань команду не зняли. Сам себе за свою немічність ненавидів».
Просто зі студентської лави потрапив у збірну країни з греблі на каное. Починаючи з 1971 року, Василь Юрченко успішно виступав на світових і європейських чемпіонатах, став багаторазовим чемпіоном з греблі на каное у різних класах.
Першу медаль чемпіона світу у 1973-му відвіз у Вознесенськ, подарував батькам покійного друга Василя Онощенка, з яким навчався в університеті, разом займався греблею, мріяв про спортивні вершини. На одному з тренувань були високі хвилі на Дніпрі, товариш відстав, а коли Василь повернувся, то побачив тільки перевернутий човен. Першу свою високу перемогу він присвятив другові. У 1977 році переїхав у Херсон, тренувався у СКА «Буревісник».
|
Каноїст Василь Юрченко розпочав свій шлях до олімпійських висот у Мюнхені на ХХ Олімпійських іграх у 1976 році. І хоча на цій Олімпіаді на каное-одиночці на дистанції 1000 метрів прийшов п`ятим, вже через чотири роки у Монреалі він був другим. А пересівши у каное-двійку, на XXII Олімпійських іграх у Москві приніс збірній країни «бронзу». Завершив спортивну кар’єру у 1980 році, працював у Херсоні тренером. У Василя Юрченка – велика спортивна сім’я: разом з дружиною Тетяною, колишньою спортсменкою, чемпіонкою з веслування на байдарці, вони виростили 6 дітей. Старші Катерина, Олександр та Іван теж займалися греблею, успішно виступали на чемпіонатах України. |
 |
У 1990 році повернувся у рідне село Грушківка Кам’янського району на Черкащині. Займається сільським господарством.
Спортивні досягнення
1971 – срібний призер чемпіонату світу на каное-одиночці на 10000 м
1973 – чемпіон світу на каное-одиночці на 10 000 м
1974 – чемпіон світу на дистанції 1000 м, срібний призер чемпіонату світу на каное-одиночці на 10000 м.
1975 – чемпіон світу на дистанціях 1000 м та 10 000 м.
1977 – чемпіон світу на каное-двійці на дистанції 1000 м, срібний призер чемпіонату світу на каное-одиночці на 10000 м
1973,1975,1979 - багаторазовий чемпіон Європи
1971-1972, 1974-1975, 1977 - багаторазовий чемпіон СРСР.
Бібліографія
Олимпийская гордость Херсонщины // Гривна. – 2008. - № 33. – С. 17.
Радімов В. «Завжди звітую перед наставниками» : [інтерв’ю з В. Юрченком] / Радімов В. //Вісник Олешшя. – 2006. – 31 серп. – С.8.
gazeta.ua/post/299924
sportforall.info/news1/idnews/26
canoe.at.ua/index/history_canoeing/0-4
slovari.yandex.ru/~книги/.../Юрченко%20Василий%20Петрович/
trojan4ek.ucoz.ru/index/vidomi_ljudi_sela_grushkivka/0-20
