Владимиров Костянтин Миколайович
(03.12.1937)
поет, прозаїк, викладач
Костянтин Владимиров народився 3 грудня 1937 року в Новосибірську. За сімейними переказами його далекий предок, Михайло Миколайович, за штурм фортеці Ізмаїл був нагороджений орденом і правом на володіння невеликою ділянкою землі під Херсоном. Одружився з українкою і від них пішов весь рід Владимирових. Дід по батьковій лінії – Никифор Володимирович Владимиров був заступником Херсонського губернатора в кінці 19 – початку 20 століття, а бабуся, Єлизавета Антонівна, в дівоцтві Покосенко – графиня, книголюб, мала найбільшу бібліотеку художньої літератури в губернії. Дід по материнській лінії, Євген Спиридонович Максимов разом з дружиною Людмилою (яка теж народилася у Херсоні), були дрібними підприємцями в місті Омську, де тримали майстерню по виготовленню сільськогосподарського інвентарю. Євген Спиридонович ще й ліричні вірші писав. Батько, Микола Никифорович Владимиров, (який народився у Херсоні і закінчив 20 гімназію), був гарним ветлікарем і талановитим самодіяльним режисером. Мати Костянтина Владимирова – Віра Євгенівна – була спочатку вчителем молодших класів, а згодом професійною актрисою. Вона чимало зробила для розвитку художньої самодіяльності серед працівників Херсонського нафтопереробного заводу.
Доля занесла батька, Миколу Владимирова, до Новосибірська, де і народився Костянтин. Розпочалася Друга світова війна і у квітні 1940 року наркомат землеробства СРСР направив Миколу Никифоровича на Білостоцьку залізницю, яку тоді зайняли радянські війська. Вся родина оселилася в містечку Старосельці під Білостоком (нині Старосельці Білостоцького повіту, Польща). А влітку 1941 року вони опинилися у німецькій окупації на території Польщі. Після визволення у 1944 році, родина хотіла їхати до Херсона, але представник НКВС заборонив повертатися на батьківщину предків.
Дитинство та юність Кості Владимирова пройшли в старовинному сибірському місті Камені-на-Обі Алтайського краю. І лише у 1957 році родина переїхала до Херсона, де на той час вже проживав старший брат Костянтина, Володимир. Тут Костянтин закінчив судно-механічний технікум (який потім став Херсонським морським коледжем) та індустріальний інститут.
Свою трудову кар'єру Костянтин Миколайович розпочав слюсарем, потім працював інженером з підготовки кадрів нафтопереробного заводу. Сім років він очолював Херсонську міську комсомольську організацію, потім став головою комітету з фізичної культури і спорту Херсонського облвиконкому, працював в обласному комітеті народного контролю заступником голови та керівником обласного управління праці та зайнятості.
Професор Костянтин Миколайович Владимиров викладав у Херсонському економіко-правовому інституті, де завідував кафедрою економічної теорії. Він автор понад десяти навчальних посібників для вищої школи та 56-ти наукових статей.
В творчому доробку письменника повість для дітей «Мои друзья Каська, Жулька и Рыжий», збірка документальної прози «Фотографии на белой стене» та кілька книг поезій: «И нет тебя милее», «И прошлое повяжет нас», «И жизнь стремится птичьим клином». Проза та поезія Костянтина Владимирова друкувалися в альманахах «Парус надежды».
Вірш Костянтина Владимирова «Тропа в былое» був покладений на музику Анатолієм Шейченком і ввійшов до збірки пісень композитора «Пливе над світом біла наша хата».
У 2011 році його нагороджено дипломом літературного конкурсу імені Бориса Лавреньова.
Костянтин Владимиров удостоєний Знака Міністерства освіти та науки України «Відмінник освіти України», його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, має 8 медалей та інші нагороди.
Член Національної спілки журналістів України.
Твори
И жизнь стремится птичьим клином : семейная лирика / Константин Владимиров ; [ред. Е. И. Любомская, худож. И. Есакова]. – Херсон : Олди-плюс, 2006. – 82 с.
И нет тебя милее : стихи разных лет / Константин Владимиров. – Херсон : Джерела, 1997. – 71 c.
«И нет тебя милее» [Електронний ресурс] : [поэзия] / Константин Владимиров // Виртуальный мир студента. – Текст. данные. – Режим доступа : https://www.virtual.ks.ua/forum/6/210---q---q.html , свободный. – Загл. с экрана. – Дата обращения: 26.01.2021.
Когда любовь ушла сама... : [стихотворения] / Константин Владимиров // Парус надежды : альманах литературной студии Херсонского областного Русского культурного центра / [ред.-сост. П. Пыталев ; худож. О. Кучерова]. – Изд. 2-е. – Херсон, 2009. – С. 272-275. – В содерж. также : Краткая биографическая справка, с. 272.
Мои друзья Каська, Жулька и Рыжий : невыдуманные рассказы о братьях наших меньших / Константин Владимиров ; [ред. Е. И. Любомская, худож. Т. Крючковская]. – Херсон : Олди-плюс, 2003. – 52 с.
О бедных дачниках, и не только... ; Послесловие о Мозговом ; Я - Херсонец ; У меня есть тетрадка одна ; О маме ; Когда ты спишь... : [проза и поэзия] / Константин Владимиров // Парус надежды : литературный альманах / [ред.-сост. Л. Марченко]. – Херсон, 2019. – С. 28-53 : фот. – В содерж. также : Краткая биографическая справка, с. 29.
Фотографии на белой стене : из семейной хроники / Константин Владимиров ; [предисл. Л. К. Федоровская, худож. А. Г. Андреев]. – Херсон : ХГТ, 1994. – 96 с. – В содерж. также : Краткая биографическая справка, с. 4.
Про нього
Владимиров Константин Николаевич // Лауреаты и дипломанты литературной премии имени Бориса Лавренёва (2010-2014 г.г.) : биобиблиогр. справочник. – Херсон, 2014. – С. 11-13.
«И прошлое повяжет нас...» : [о книге стихов херсонского автора Константина Владимирова «И прошлое повяжет нас (Семейная лирика)»] / Леонид Марченко // Наедине со всеми = Наодинці з усіма : заметки, отзывы, рецензии, статьи, интервью / Леонид Марченко. – Херсон, 2012. – С. 84-86.
В судьбе семьи - судьба поколений ; «Без пам'яті немає совісті...» / Леонид Марченко // Наедине со всеми = Наодинці з усіма : заметки, отзывы, рецензии, статьи, интервью / Леонид Марченко. – Херсон, 2012. – С. 24-27. – Рец. на кн.: Владимиров Константин. Фотографии на белой стене : из семейной хроники : [проза]. – Херсон : ХГТ, 1994. – 96 с.
