календар подій

Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Василевський Феофан (Теофан) Олександрович

Василевський Феофан (Теофан) Олександрович

Василевський Феофан (Теофан) Олександрович
(псевдонім – Софрон Круть)
(13.04.1855 – 13.04.(31.03 – за ст. ст.).1915?)
 письменник, публіцист, перекладач, фольклорист,
статистик, культурний і громадський діяч

Феофан Василевський народився в сільській родині 13 квітня 1855 року в селі Селезенівка Сквирського повіту Київської губернії (нині Сквирського району Київської  області). По матері походив зі старовинного козацького роду, по батькові – з духовенства.
Навчався у Київській духовній семінарії, але по закінченні 4 класів залишив цей заклад, що стало причиною суперечок і розриву з батьком. Далі вчився в Петербурзькому практичному технологічному інституті, проте після першого курсу вирушив на село і працював писарем.
Якийсь час у 1870-х роках Ф. Василевський навчався в Новоросійському університеті в Одесі.
Коли в середині 1870-х років на Балканах спалахнула антитурецька національно-визвольна війна, він подався туди, щоб із зброєю в руках захищати права братів-слов’ян.  Феофан Василевський брав участь у баталіях (за відвагу був нагороджений чорногорським орденом «За віру, свободу і хоробрість»), а водночас цікавився життям і побутом мешканців Герцеговини, Боснії, Хорватії, Чорногорії, Сербії.  Наслідком цих спостережень стали статті, нариси, переклади, які письменник надсилав до галицьких видань, де вміщував під псевдонімом Софрон Круть.
Серед товаришів Феофана Василевського ще з тих літ – Микола Лисенко, славетний композитор і просвітник. 1877 року в Женеві він зустрічався з Михайлом Драгомановим – допомагав йому у виданні журналу «Громада». Деякий час жив у Загребі, Белграді, Празі. Особливо близькими й довірливими були у Феофана Олександровича стосунки з другом по Новоросійському університету в Одесі Дмитром Овсянико-Куликовським, що згодом став визначним ученим-філологом. А пізніше, живучи в Празі, вони мешкали на одній квартирі та перекладали українською мовою видання європейських мислителів.
Повернувшись в Україну, Феофан Василевський займався просвітницькою, літературно-публіцистичною, перекладацькою та фольклористичною діяльністю, долучився до молодого крила Одеської громади.
У 1875, 1876, 1878–1881 роках Феофан Василевський публікував у львівських виданнях «Правда», «Світ», «Дзвін», «Молот» та «Громадський друг»  дописи й нариси про сербські й чорногорські обряди та звичаї, статті про балканські події, які висвітлював в основному з революційно-демократичних позицій. Вдалим був його спільний з І. Белеєм переклад з польської «Малюнків вуглем» Генріка Сенкевича, видрукований у збірнику «З чужих зільників» у Львові у 1885 році.
З 27 жовтня 1878 року Феофан Василевський став рядовим царської армії за призовом, а у січні 1880 – наказом по бригаді його звільнили в запас.
На початку 1880-х років Ф. Василевський перебував на посаді статистика в Єлисаветграді, що був тоді повітовим центром Херсонської губернії. Тут у 1879-1880 роках було створено українофільський гурток, серед активістів якого були А. Грабенко, О. Волошинов, С. Дудін, Є. Чикаленко, О. Русов, С. Русова, Д. Маркович, О. Маркович. Пліч-о-пліч з ними виступав і Феофан Василевський, він займався перекладацькою справою з метою пропаганди рідного слова, розширення виднокола простолюду в різних царинах, зокрема економічній. Є відомості про роботу Феофана Олександровича як перекладача над розділом «Введение в политэкономию». Просвітницька діяльність єлисаветградців, їх прагнення поширювати українське друковане слово завдяки перекладам із російської були зустрінуті вороже тогочасною владою, адже згідно з царськими указами та різними інструкціями культурно-національне життя на Україні мало бути цілком паралізованим. Відтак не дивно, що наприкінці 1884 року роботі гуртка було покладено край, а його учасники потрапили за ґрати, звинувачені в «государственном преступлении».
Завдяки коштам, зібраним і внесеним Д. Марковичем за О. Русова, О. Волошинова і Ф. Василевського, 17 січня 1885 року згадані гуртківці були звільнені з-під арешту. За патріотичні поривання і демократичні переконання українофілів було покарано засланням, зокрема й до Херсона, де Феофана Олександровича за клопотанням Олександра Русова було призначено на посаду помічника статистика Херсонської губернської земської управи. Василевський виступав одним з найближчих сподвижників Русова у реалізації його масштабної програми краєзнавчого вивчення Херсонщини.
Ще працюючи статистиком у єлисаветградському земстві, Феофан Василевський брав участь в VІ археологічно-етнографічному з’їзді, що відбувся в серпні 1884 року в Одесі. На заході він познайомився із молодою вчителькою і письменницею Людмилою Олексіївною Березіною, що обрала гучний літературний псевдонім – Дніпрова Чайка. Наступного, 1885 року, очікувався вихід одеського літературного альманаху «Нива», куди обоє подали свої твори: Феофан – оповідання «Злодій(Зразок з сучасного життя)», а Людмила – нарис «Знахарка» та деякі вірші. Але подане оповідання Василевського цензура не пропустила до друку.
Спільні літературні інтереси, участь в українофільських заходах зблизили молодих людей і між ними зародилась глибока приязнь, що згодом переросла в кохання. По приїзді Василевського в Херсон вони одружилися. Подружжя брало активну участь у громадському і літературному житті Херсона разом з подружжям Русових, Дмитром Марковичем, Борисом Грінченком, Андрієм Грабенком та іншими.
У 1886 році міністром внутрішніх справ видано секретний наказ губернаторам щодо заборони приймати на статистичну службу політично неблагонадійних осіб. У зв'язку з цим на початку 1887 року офіційно звільнено з посад у статистичному відділі Херсонського губернського земства Олександра Русова, Андрія Грабенка, Феофана Василевського. 2-4 листопада 1887 року в Херсоні відбувся з'їзд земських статистиків, де неофіційно були присутні Русов, Грабенко та Василевський.
Наприкінці 80-х років  багатьох неблагонадійних було вислано за межі Херсонщини. У 1889 році Феофанові Василевському було заборонено проживання на Півдні України. Василевські потрапили до Києва, де жили по вул. Золотоворітській, № 6. Згодом вони переїхали до маєтку Королівка на Сквирщині (тепер Попільнянський район Житомирської області).
В 1890–1900-х роках Феофан Василевський відходить від літературного і громадського життя, обмежившись своєю працею статистика, родинними турботами. Восени 1894 року вони отримали нагоду повернутися на Херсонщину – в Херсонському земстві з'явилося вакантне місце губернського статистика.
У січні 1895 року Василевські з дозволу нового губернатора М. М. Весьолкіна прибули до Херсона. З лютого 1895 по березень 1915 років Феофан Василевський беззмінно керував земськими статистичними роботами у Херсонській губернії.
З 1896 по 1915 роки систематично виходили впорядковані Василевським щорічні «Статистико-економічні огляди Херсонської губернії», які надавали узагальнену інформацію про територію і населення регіону, розвиток сільського господарства, промисловості та торгівлі, податки та повинності місцевого населення, стан кредитно-банківської справи тощо. Влітку 1904 року земські статистики за єдиною програмою провели масштабне експедиційне обстеження розвитку ремесел і промислів у шести повітах Херсонської губернії. Упорядкована Феофаном Василевським за результатами дослідження ґрунтовна праця «Ремесла й промисли Херсонської губернії» (Херсон, 1905) стала одним з найцінніших здобутків херсонської статистики.
Останнім великим дослідженням Василевського можна вважати працю «Переселенці з Херсонської губернії 1894 – 1912 років». Вона стала підсумком багаторічних поточних спостережень херсонських статистиків за міграційними рухами на Півдні України.
Феофан Василевський доклав значних зусиль для популяризації досвіду херсонської земської статистики в межах Російської імперії. Плідною була його участь у засіданнях загальнодержавних з'їздів і нарад з питань статистики.
У 1905 році в місті Львові з передмовою Івана Франка вийшла книга нарисів Феофана Василевського «Записки українця з побуту між полудневими слов'янами». Це був своєрідний літературний пам'ятник людині, що відмовилася від письменницької діяльності. Василевський також відомий як публіцист і перекладач. Переклав працю сербського революційного демократа й філософа-матеріаліста С. Марковича «Сербія на Сході» (не опублікована). Також Феофан Василевський дуже цікавився творчістю польського письменника Генрика Сенкевича, робив переклади його творів, збирався видати їх у Львові. Але доля цих перекладів на сьогодні невідома.
Щодо смерті письменника є різні версії. За даними біографа Дніпрової Чайки Р. Шевченка 31 березня 1915 року Феофан Василевський наклав на себе руки «в нападі душевного розладу». Іншу дату смерті публіциста наводить М. Гольберг в «Українській літературній енциклопедії» — 31 березня 1921 року. Але незаперечну крапку в будь-яких суперечках щодо дати самогубства письменника ставить хоча б такий розлогий (на кілька сторінок) некролог, опублікований у «Известиях Херсонского уездного земства» (№ 20 від 15 травня 1915 р.). Із нього дізнаємось, що «вечером 31 марта трагически скончался заведующий статистическим отделением Херсонской Губернской Земской Управы Феофан Александрович Василевский. Сошел в могилу один из выдающихся работников Херсонского земства, покончил счеты с жизнью недюжинный человек современной жизни, типичный представитель вымирающего поколения 70-х годов».


Твори

Записки українця з побуту між полудневими слов’янами / Софрон Круть ; передм. І. Франка. – Львів : [б. в.], 1905. – 210 c.

Записки українця з побуту між полудневими слов'янами / Софрон Круть (Ф. Василевський)     // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : [літ.-наук. зб.] / М-во освіти і науки України, ХДУ, Таврійська фундація ; [редкол. : І. Немченко (голов. ред.) [та ін.]]. – Київ ; Херсон, 2016. – Вип. 12. – С. 128-141. – Продовження: № 13. – С. 114-137 ; № 14. – С. 83-112.
Ремесла и промыслы Херсонской губернии / Херсонская губернская земская управа ; [сост. Ф. Василевский]. – Херсон : Паровая тип. насл. О. Д. Ходушиной, 1905. – 144 с. – Описание сост. по нормам соврем. орфографии.
Про нього
«Буде се інтересна пам'ятка одного з поривів української душі на ширший світ...» : передслів'я до публікацій «Записок українця...» Софрона Крутя та Франкової передмови до них /  Іван Немченко // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : [літ.-наук. зб.] / М-во освіти і науки України, ХДУ, Таврійська фундація ; [редкол. : І. Немченко (голов. ред.) [та ін.]]. – Київ ; Херсон, 2016. – Вип. 12. – С. 122-125.

Василевський Феофан Олександрович (Софрон Круть) : публіцист / І. В. Крупський // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка ; голов. редкол. 4 т. : І. М. Дзюба (співгол.) [та ін]. – Київ, 2005. – Т. 4 : В - Вог. – С. 101.
Василевський Феофан Олександрович : [1855-1915], громадський діяч, статистик : (до 160-річчя від дня народження) // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2015 рік : бібліографічний покажчик / Херсон. обл. бібл. т-во, Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара ; [уклад. Г. П. Мокрицька ; відп. ред. Л. І. Зелена]. – Херсон, 2014. – Вип. 42.  – С.  41-43. – Бібліогр. : с. 43-45.

Василевський Феофан Олександрович : [1855-1921], український письменник і публіцист : (до 150-річчя від дня народження)  // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини  на  2005 рік  : бібліографічний покажчик / Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара ; уклад. Г. П.  Мокрицька ; ред. Л. І. Зелена. – Херсон, 2005. – C.  41-42. – Бібліогр. : с. 43-44.

Василевський Феофан (Теофан) Олександрович : [псевдонім – Софрон Круть] / М. Я. Гольберг // Українська літературна енциклопедія : в 5 т. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР ; ред. кол. : І. О. Дзеверін (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 1988. – Т. 1 : А-Г. – С. 276.

Від редакції : [передмова до першого видання «Записок українця...» Софрона Крутя] / Іван Франко // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : [літ.-наук. зб.] / М-во освіти і науки України, ХДУ, Таврійська фундація ; [редкол. : І. Немченко (голов. ред.) [та ін.]]. – Київ ; Херсон, 2016. – Вип. 12. – С.126-127.

Дніпрова Чайка та Софрон Круть : [громадські та культурні діячі на Херсонщині] /  Олександр Голобородько // Живильні промені. Краєзнавчі розвідки, портрети сучасників /  Олександр Голобородько ; [ред., коректор Н. А. Голобородько,фото з архіву автора]. – Херсон, 2014. – С. 51-56 : фот.
Здобутки і втрати Теофана Василевського / Іван Немченко // Історія «Просвіти» Херсонщини / Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Херсонська обласна організація ; Держ. архів Херсонської області. – Київ ; Херсон, 2002. – Т. 1. – С. 72-83.
Письменники і Херсон / Ярослав Голобородько ; [худож. оформ. С. В. Михайленко]. – Херсон : Персей, 2003. – 125 c. : [6] арк. портр. письменників. – Про письменників, які долею та творчістю тісно пов’язані з Херсоном, зокрема про Ф. Василевського, с. 25-27.
Ф. А. Василевский : некролог // Известия Херсонского уездного земства / О. Г. Фальц ; Херсонское уездное земство. – 1915. – № 20. – 15 мая. – С. 551-554.
Ф. О. Василевський – статистик херсонського земства : до 150-річчя від дня народження / О. А. Макієнко // Південний архів : Історичні науки : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, ХДУ. – Херсон, 2005. – Вип. 18. – С. 96-107.
Феофан Василевський : мандрівний письменник, вояк-доброволець і подвижник статистики : до 160-річчя від дня народження Софрона Крутя (Ф. О. Василевського) /  Іван Немченко // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : [літ.-наук. зб.] / М-во освіти і науки України, ХДУ та ін. ; [редкол. : І. Немченко (голов.ред.) та ін.]. – Київ ; Херсон, 2015. – Вип. 11. – С.102-133.
Літературний хронопис Херсона : Факти, тенденції, постаті / Ярослав Голобородько // Степ : літературно-художній альманах / [голов. ред. Л. Марченко]. – Херсон, 2003. – № 12. – С. 21-57. – Про письменників, які долею та творчістю тісно пов’язані з Херсоном, зокрема про Ф. Василевського, с. 38-39.

X