(8.03.1925 – 13.11.1984)
поет-пісняр, композитор
Микола Тіль народився 8 березня 1925 року в селі Чорнянка Каховського району на Херсонщині (на той час Каховка була у складі Одеської губернії). Незадовго до Другої світової війни його батьки переїхали до Росії, у Ростовську область. У 1940 році закінчив курси при Центральному будинку народної творчості в Москві по класу народних інструментів. Вже тоді почав писати ліричні вірші та сатиричні куплети.
Трудову діяльність розпочав у 1941 році робітником на шахті у Ростовській області. Коли почалася Друга світова війна, Микола Тіль повернувся на Херсонщину. Був призначений керівником концертної бригади, яка обслуговувала військові частини. Працював робітником в сільгоспобщині, артистом та музикантом у Каховському драматичному театрі, створеному в умовах окупації.
1943 року, після звільнення Каховки, Микола Якович був призваний до армії та зарахований артистом фронтової концертної бригади. Служив у 33-й гвардійській дивізії 4 Українського фронту. Брав участь у бойових операціях в районі селища Велика Лепетиха. 1944 року заарештований з політичних мотивів і засуджений Військовим трибуналом на 10 років. Звільнений у 1954 році, незабаром з нього була знята судимість.
Того ж року Микола Тіль почав працювати у Хмельницькій обласній філармонії артистом розмовного жанру. У 1955 році повернувся на Херсонщину до міста Генічеськ, де викладав музику і малювання в училищі механізації сільського господарства. У 1960 році з відзнакою закінчив Херсонське культурно-просвітнє училище, а наступного року був направлений до міста Гола Пристань на посаду художнього керівника районного будинку культури.
У 1960-1970 роки Микола Тіль став визнаним як самодіяльний композитор-пісняр, поет та сценарист. У своїх віршах він розповідав про рідне місто, друзів, письменників, артистів, про війну та її героїв. Писав також гумористичні вірші.
У його музичній творчості - пісні на патріотичну тему, ліричні, жартівливі, естрадні, вальси, танго. Пісня «Рідне місто моє» (1963) (пізніше стала називатися «Пісня про Голу Пристань») стала гімном та візитівкою райцентра. Цей твір, а також пісня “Ей завидует весна”, увійшли до збірника пісень херсонських авторів “Повіку бути хлібу й пісні” з серії “Пісенні скарби Херсонщини” (2009). Вокальні твори Миколи Тіля були в репертуарі солістів обласної філармонії, вокальних ансамблів “Веснянка”, “Зіронька”, звучали в програмах радіо та телебачення.
Микола Тіль трагічно загинув 13 листопада 1984 року. Похований у Голій Пристані.
Твори
Важкий гумор : [гумористичні вірші] / Микола Тіль // Придніпровські усмішки : гумор та сатира / [упоряд. В. Н. Шаройко ; ред. Д. А. Кононенко]. – Сімферополь, 1989. – С. 108-117.
Ей завидует весна ; Пісня про Голу Пристань [Ноти] : [пісні] / муз. і сл. Миколи Тіля // Повіку бути хлібу й пісні [Ноти] : збірник пісень херсонських авторів / [ред. рада : Н. Федотова [та ін.]]. – Херсон, 2009. – С. 272-276. – (Пісенні скарби Херсонщини).
Пісня про Голу Пристань : [вірш] / Микола Тіль // Душі Криниці : збірка поезій. – Гола Пристань, 2002. – С. 3.
Про нього
До 90-ї річниці з Дня народження М. Я. Тіля [Електронний ресурс] // Гола Пристань. - Текст. та граф. дані. - Опублік. 17.03.2015 р. - Режим доступу : http://www.golapristan-mrada.gov.ua/home.htm?n=1402&ps=1700 , вільний. - Назва з екрану. - Дата звернення: 23.04.2020.
Микола Тіль : Художник, поет, баяніст, педагог // Повіку бути хлібу й пісні [Ноти] : збірник пісень херсонських авторів / [ред. рада : Н. Федотова [та ін.]]. – Херсон, 2009. – С. 272 : фот. – (Пісенні скарби Херсонщини).
