Календар подій

 
 
 
 
 
 
1
3
4
7
8
10
11
14
15
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
 
 
 
 

«Сонцесяйна Нововоронцовщина»

Робота журналістів під час війни в Україні має критичне значення, оскільки вони виконують роль свідків та розповсюджувачів правди у світі. У часи дезінформації та пропаганди незалежна журналістика допомагає зберігати об'єктивність і висвітлювати реальний стан речей. Журналісти з честю виконують професійний обов’язок всюди: в тилових громадах, на деокупованих та навіть окупованих територіях. Вони продовжують писати історію сьогодення, аби майбутні покоління українці не отримали понівечену історію свого народу. Масштабний проєкт, нову довідково-ілюстровану енциклопедію «СОНЦЕСЯЙНА НОВОВОРОНЦОВЩИНА», подарував Херсонській обласній бібліотеці  для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова  український прозаїк, журналіст, політолог, краєзнавець, фольклорист. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України.🇺🇦 - Микола Гурепко. Микола Гурепко розпочинав журналістську стежину на посаді заввідділом листів і масової роботи редакції Путильської газети «Радянські Карпати», редакторував у чаплинському виданні «Радянська Таврія», працював в обласній херсонській газеті, нововоронцовському, великоолександрівському та високопільському виданнях. Сьогодні він є журналістом інформаційної агенції ВГО «Журналісти проти корупції» в Херсонській області. Більше півстоліття на журналістській ниві – це не єдиний професійний орієнтир Миколи Михайловича. Він є автором 16 видань прози – романів, енциклопедій, повістей, біографічно літературних видань. І як результат – лауреатом відомих мистецьких конкурсів, відзначений медалями, орденами та іншими високими відзнаками. Своїми вчителями на журналістській та письменницькій ниві називає письменника Михайла Крилатого, під редакторуванням якого й працював у «Радянських Карпатах», письменника Михайла Ревуцького, свого вчителя-мовника у Селятинській школі та автора кількох поетичних збірок Михайла Пилатюка. Здавалося б Микола Гурепко уже на життєвому та професійному шляху бачив і пережив усе. Але, як виявилося, ні… У 2022 році почалася війна. І друк енциклопедії «Сонцесяйна Нововоронцовщина», яка була практично готовою до видання, довелося відкласти. Громада Нововоронцовщини, де проживає Микола Михайлович, частково опинилася в окупації, решта сіл стали прифронтовими.  Усі матеріали з книги і не тільки були на дисках. Він зберігав їх у підвалі. Туди ж відніс і ноутбук і ночами працював над виданням. Саме воєнні реалії сприяли тому, що енциклопедія доповнилася новими рубриками, приміром «Відлуння війни». А її обсяг збільшився на 100 сторінок від запланованих 400.  Він розумів, що у цей час, як ніколи важливо, писати свої історію та продовжувати її, попри усі труднощі. А наснаги та віри у майбутнє додали події осені 2022 року, коли українські збройні сили визволили з окупації Херсон та частину населених пунктів. Тоді Микола Гурепко з своєю творчою командою взялися доробляти енциклопедію. Два дизайнери та літредактор пів року оцифровували книгу. Паралельно він оголосив благодійний збір коштів на друк. І коли місцеві керівники, пересічні громадяни, друзі та навіть люди з-за кордону почали перераховувати кошти, зрозумів: справі бути! Автор погодив усі робочі моменти з друкарнею «Стар» і процес друку запустився. До слова, друкарня – херсонська, але після початку війни та підриву Каховської ГЕС, вони змушені були переїхати до столиці та продовжувати працювати там. Видання «Сонцесяйна Нововоронцовщина» можна без перебільшення назвати енциклопедією даного селища, найповнішою на цей час. Насамперед вона вражає непідробною теплотою  у розповіді про мешканців цієї славної землі.  Книга  написана  на багаторічному журналістському досвіді, зібрана з «пазлів» доль та подій.  Ретельно описані всі славетні сучасники – земляки автора, дуже багато світлин людей, що творять історію Нововоронцовщини, їхніх сімей та однодумців.

      

Кропітка робота Миколи Михайловича стане в нагоді як нинішнім, так і  майбутнім поколінням херсонців. І ми дуже раді, що краєзнавча поличка нашої бібліотеки поповнилася таким «важкеньким» надбанням. Дякуємо авторові на безкорисний дар і благородний труд в осягненні людських діянь!