 |
Виноградов Володимир Миколайович (1924-1987), вчений в галузі лісівництва й агролісомеліорації. Народився у селі Сосновка Самарської області (Російська Федерація) 6 січня 1924 року. У 1942 році закінчив Керкинську середню школу в Туркменії. На долю покоління В.М.Виноградова випали складні випробування Великої Вітчизняної війни. 18-річним юнаком зі шкільної лави він пішов на фронт, брав участь у визволенні Польщі, захопленні плацдармів на річках Вісла, Одер, Шпреє, Ельба. Тяжко поранений у 1945 році, вижив, після тривалого лікування продовжив навчання і в 1950 році з відзнакою закінчив агролісомеліоративний факультет Саратовського сільськогосподарського інституту, а в 1953 році – аспірантуру і успішно захистив кандидатську дисертацію. |
Впродовж майже 20 років (1952-1971) В.М. Виноградов працював у Нижньодніпровській науково-дослідній станції заліснення пісків та виноградарства в Цюрупинську Херсонської області: старшим науковим співробітником, заступником директора з науки, директором станції.
Багато сил і енергії він віддав комплексним науковим дослідженням з лісомеліорації пісків і степового лісознавства. Виноградов зробив значний внесок у розвиток агролісомеліоративної науки, особливо стосовно проблеми закріплення, заліснення і комплексного освоєння пісків Нижньодніпров’я. Він вивчав гідрологічний режим пісків, агротехніку створення і вирощування багаторічних насаджень, розробив класифікацію лісокультурних площ пісків і нову агротехніку створення лісових культур. З групою дослідників він опрацював метод безвідвального розпушування піщаних грунтів для висаджування сосни, який захищав її від засипання піском і сприяв приживленню і росту саджанців. За його участі розроблена і агротехніка вирощування сіянців сосни у умовах пониззя Дніпра. Результати цих досліджень отримали широку відомість і визнання лісівників не тільки України і Радянського Союзу, а й багатьох зарубіжних країн.
У 1968 році Виноградов захистив докторську дисертацію, в 1971 році був призначений директором Всесоюзного науково-дослідницького інституту агролісомеліорації. Пізніше був обраний академіком ВАСГНІЛ, працював на високих керівних посадах.
Наукову та організаційну роботу Виноградов успішно поєднував з громадською і просвітницькою діяльністю. Він виступав з лекціями і доповідями на радіо і телебаченні, брав участь в міжнародних форумах науковців. Сучасники згадують, що Володимиру Михайловичу були притаманні високі ділові і людські якості – вимогливість, чуйність, скромність і принциповість.
Ветеран Великої Вітчизняної війни , академік ВАСГНІЛ, В.М.Виноградов був нагороджений бойовими і трудовими орденами: Вітчизняної війни ІІ ступеня, Червоної Зірки, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», багатьма медалями, удостоєний почесного звання «Заслужений лісовод України», Державної премії СРСР.
Література про нього:
Виноградов Володимир Миколайович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4 : В-Вог. – К., 2005. – С. 423.
