 |
Олександр Львович Лишневський народився у листопаді 1868 року в Херсоні. Закінчив рисувальну школу в Одесі, а пізніше, у 1888 році вступив у Петербурзьку Академію мистецтв, у якій він поєднував заняття з роботою помічника відомого архітектора Б.І. Гіршовича. Ще за студентських часів не раз був відмічений нагородами: мала срібна медаль (1891 рік), велика срібна медаль (1892 рік), мала золота медаль за програму: «Готель для приїжджих до столиці» (1893 року). 4 листопада 1894 О.Л. Лишневський отримав звання класного художника І ступеню. |
Початковий період самостійної творчості Олександра Лишневського проходив в Єлисаветграді (Кіровограді) — у період з 1895 до 1901 року він працював міським архітектором. У цьому місті здібний фахівець створив проекти гарних, добротних будівель Пушкінського училища, громадської жіночої гімназії, хоральної синагоги, прибудову до земського реального училища, ряд особняків. Сьогодні в них розміщуються загальноосвітня школа № 7 ім. О.Пушкіна, державний педагогічний університет ім. В.Винниченка, синагога, технікум національного технічного університету, краєзнавчий музей і церква.
Особливо багато зусиль доклав Лишневський до проекту гімназії. Він був серед тих, що зуміли відстояти місце її спорудження на перетині Петрівської (тепер – Шевченка) вулиці і Театрального провулку (вул. Нейгауза). Ескіз будинку з пояснювальною запискою на 34-ох аркушах був складений 1898-го, а доробляли його в наступні роки, поки він не був остаточно затверджений у Херсоні і узгоджений керівництвом навчального закладу в Одесі. При цьому Олександрові Львовичу довелося боротися проти спроб спростити проект із метою здешевлення.
У 1901 році О.Л. Лишневський терміново повертається до Петербурга, де і продовжує свою архітектурну діяльність. Він — автор численних пітерських будівель і конкурсних проектів. О. Л. Лишневський був досить своєрідним архітектором, винятковим художником, декоратором. У дореволюційному Петербурзі він побудував ряд будівель, які можна віднести до вдалих прикладів архітектури стилізаторства, еклектики і модерна. Лише в дорадянський час 75 його проектів було відзначено преміями.
Один з найбільш відомих будинків, побудованих за його проектом, це будинок міських установ на розі Садової вулиці і Вознесенського проспекту. Відомий на все місто і будинок з башточкою на Заміському проспекті, 11 (П'ять кутів). Його люблять малювати художники, на нього задивляються приїжджі. Архітектор Олександр Лишневський створив своє дітище в 1913 році в стилі неокласицизму. Будинок, акцентований гострим кутом, став новою домінантою на проспекті – наче підготовкою до зустрічі з величною дзвіницею Володимирського собору.
Після Жовтневого перевороту 1917 року і потому, за СРСР, будував оборонні споруди під Петроградом, завершив зведення лікарні імені Петра Великого (Мечниківська лікарня), брав активну участь у проектуванні міської житлової забудови.
Від 1930 року керував майстернею Ленпроекту. У 1930-і рр. за проектами,створеними у майстерні Лишневського, було зведено немало будівель, що несли естетику нової епохи. Серед громадських будівель, побудованих Лишневським, домінував тип освітньої установи. Він спроектував і побудував декілька шкіл, об'ємно-планувальне вирішення яких зводилося, в цілому, до реконструкції принципів архітектури дореволюційної школи - міцно зібраного багатоповерхового будинку з красивим, але строгим фасадом.
Був членом правління Ленінградського відділення Спілки архітекторів СРСР.
О.Л. Лишневський помер у 1942 році в евакуації (зі іншими даними — у блокадному Ленінграді). Фото архітектора не збереглися.
community.livejournal.com/ru_sovarch/159290.html
novokozachin.at.ua/publ/arkhitektura_chomu_lishnevskij_zalishiv_elisavetgrad/1-1-0-216
uk.wikipedia.org/wiki/Лишневський_Олександр_Львович
