 |
Народився 22 травня 1920 року в Херсоні в родині театральних акторів, його хрещеною матір’ю була славетна співачка Оксана Петрусенко. Мабуть, тому вже у школі хлопчик усе дозвілля віддавав театру, відкриваючи для себе чаклунство сценічного світу. Юність Миколи Гринька припала на буремні роки другої світової війни. Служачи стрільцем-радистом, він у вільні хвилини читав однополчанам гуморески та монологи, співав сатиричні куплети, танцював, копіював відомих виконавців, їздив у сусідні військові підрозділи з концертами. |
У 1943 році його було призначено начальником офіцерського клубу, де він здобув свій перший режисерський досвід.
По війні М.Гринько працював помічником режисера Запорізького українського музично-драматичного театру, з успіхом грав різнопланові ролі у багатьох виставах. Природна привабливість, гречність актора передавались його сценічним героям, викликаючи у глядачів симпатію до них. Так у натхненній щоденній праці-пошуку приходила до нього творча зрілість.
У 1955 році Микола Григорович пробує себе на професійній естраді – у джаз-оркестрі «Дніпро», якому присвятив наступні 7 років життя. Згодом стає художнім керівником цього оркестру. Тут добре прислужилася його артистична вдача, природна музикальність, схильність до гумору, танцювальна «жилка», виразна пластика – усе те, що у театрі знаходило лише часткове застосування.
У кіно Микола потрапив випадково. 1951-го в коридорі студії ім. Довженка його запримітили асистенти режисера Ігоря Савченка й запросили на кінопроби. І одразу ж затвердили на епізодичну роль селянина у фільмі ”Тарас Шевченко”. Та хоч актор прожив у Києві майже 50 років, свої головні ролі він зіграв на ”Мосфільмі” й ”Ленфільмі”. Андрій Тарковський вважав його своїм талісманом і зняв М.Гринька в стрічках ”Андрій Рубльов”, ”Соляріс”, ”Дзеркало”, ”Сталкер”.
Надзвичайно важливими для творчого розвитку Миколи Гринька стали ролі у таких етапних і відомих стрічках, як «Сюжет для невеличкого оповідання» Сергія Юткевича (1970), де він зіграв Антона Чехова, «Романс про закоханих» Андрія Михалкова-Кончаловського (1974), «Ати-бати, йшли солдати...» Леоніда Бикова (1977), «Дума про Ковпака» Тимофія Левчука (1974—1978), «Тегеран-43» Олександра Алова і Володимира Наумова (1981), «Ярослав Мудрий» Григорія Кохана (1982).
Ролі в дитячих фільмах ”Пригоди Буратіно”, ”Автомобіль, скрипка й собака Ляпка”, ”Не болить голова в дятла”, ”Пригоди Електроніка” прославили Миколу Гринька на весь Радянський Союз.
Цікаві ролі приносили Гриньку велике задоволення, але його виплеканою з юності мрією, якій, на жаль, не судилося реалізуватися до кінця, був образ Дон Кіхота. Він виконав кілька невеликих ролей благородного ідальго, але художній телефільм грузинських кінематографів «Житіє Дон Кіхота і Санчо», для якого актор встиг знятися лише у кінопробах, вийшов вже без нього. Так і не зіграв він свого омріяного, виношеного, продуманого до найменших подробиць героя, на якого сам був схожий і зовні, і душею.
Він зіграв понад 200 ролей, кожна з яких являла собою цілий світ. 1989 року М.Гринько пішов з життя. Похорон був багатолюдним, скорботним, адже ховали народного артиста України, народного улюбленця, справжнього Актора.
Про Миколу Гринька неодноразово ще за його життя писала мистецька преса, виокремлюючи такі властивості його акторської манери, як внутрішня глибина, лаконічність рухів, виразна стриманість почуттів, емоцій і тонке відчуття ігрової паузи. Його ім'я, постать репрезентовані у багатьох фахових та загальних енциклопедіях і назавжди увійшли до скарбниці національної художньої та духовної культури.
Цього року виповнилося б 90 років від дня народження видатного українського артиста театру, кіно, естради, режисера і просто чудової людини – Миколи Григоровича Гринька.
Вергелис О. Дон Кихот советского кинематографа // Херсонський вісник. – 2010. – 13 трав.
Голобородько Я. Кінозірка України та світу // Херсонський вісник. – 2005. - 9 черв.
Голобородько Я. Херсонець світового визнання // СВ Гривна. - 2005. - № 21.
Голобородько Я. Універсальний артист // Голос України. – 2005. - № 92.
Гринько Микола Григорович // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2010 рік : Бібліограф. покажч. / Херсон. обл. універс. наук. б-ка. – Херсон, 2009. – С.35.
Папа Карло мечтал быть Дон Кихотом // Комсомольская правда. – 2005. – 20-26 мая.
Подгородецкая Т. Всемирно признанный земляк // Новий день. – 2010. – 27 трав.
Помаренська Н. Він грав у «Сталкері» // Літ. Україна. – 2005. – 4 серп.
Український Дон Кіхот // Календар знаменних і пам’ятних дат. – К. – 2000. – II кв.
www.gazeta.ua/index.php?id=340078
www.ukrlit.vn.ua/article1/1914.html
www.uk.wikipuk.wikipedia.org/
