 |
Народився Леонід Володимирович Брюммер 1 вересня 1889 року в Херсоні. Батько майбутнього художника - німець Володимир фон Брюммер та мати - француженка Марія Гутьєр були у родинних зв’язках з родинами відомих херсонських промисловців Вадонів і дворян Петражицьких. За архівними даними встановлено, що будинок Брюммера в Херсоні знаходився на Літейній вулиці Воєнного форштадта. З дитинства Леонід захоплювався живописом. |
Першими вчителями малювання його і Георгія Васильовича Курнакова (найкращий друг дитинства і подальшого життя) у першій чоловічій гімназії Херсона (нині гуманітарний ліцей, школа № 20) були Йосип Феглер, який закінчив Імператорську академію мистецтв у місті Вільно та Олексій Дмитрович Іконніков. Можливо, завдяки своїм вчителям Леонід пов’язав свою долю з художньою творчістю.
Потім було навчання у Київському художньому училищі, яке майбутній майстер разом зі своїм другом Курнаковим закінчили у 1915 році на відмінно. Леонід Володимирович поїхав до Петербурга, де кілька місяців навчався в Академії мистецтв.
Йшла світова війна, Брюммер повернувся до Києва, працював в училищі, вчився в студії художників Кричевського і Мурашка в Українській Академії мистецтв, брав участь у громадському житті, будучи секретарем Київського товариства художників. Жив то у Києві, то у Херсоні. З грудня 1920 року Крим на 15 років став рідною домівкою Брюммера. Мешкав він у Ялті, Старому Криму, Топлах, не було дня без живопису, малюнка. А другою професією, за прикладом двоюрідного брата Олександра Петражицького, була фотографія. Жили Леонід Володимирович і його дружина Марія Іванівна з сім’єю брата Володимира, агронома-садівника.
Брюммер часто виставлявся на кримських художніх виставках, його роботи купували музеї. В гості приїздили друзі і рідні з Херсона, і сам він часто бував на батьківщині, на Воєнному форштадті, де жили сестри, які працювали в бібліотеці.
Наближався пік страшних тридцятих років і Брюммери вирішили виїхати далі від центру країни. У другій половині 1938 року вони переїхали до Нальчика, столиці Кабардино-Балкарії. Там у 1940 році померла Марія Іванівна, з якою прожив Леонід Володимирович довгі щасливі роки. У Нальчику, де художнє життя було бідним, Брюммер стає одним із організаторів Спілки художників республіки, керує студією молодих художників, влаштовує свою виставку, а для заробітку пише картини на замовлення готелю «Турист».
Ніби життя налагоджувалось, але прийшло нове горе – війна, через своє німецьке походження в жовтні 1941 р. був виселений у Павлодарську область (Казахстан). З 1955 по 1971 рік Брюмер проживав в Джамбулі (тепер Тараз), де працював у художніх майстернях промкомбінату на посаді старшого художника. Всі періоди життя художника були відображені в його картинах.
Дружба з Курнаковим Георгієм Васильовичем давала художникові сили жити, переносити всі незгоди, зберегти у собі найдорогоцінніше – творче горіння. Протягом 15-річного заслання друга Курнаков підтримував Леоніда Володимировича морально і матеріально, не боячись «всевидячого ока» влади.
За ініціативою Курнакова у 1957 році Брюммера було запрошено взяти участь у п’ятій Херсонській обласній виставці, присвяченій 40-річчю Радянської влади. Так Леонід Володимирович ще раз, своїми творами, побував у рідному Херсоні.
Помер Л.В.Брюммер 1 листопада 1971 року, в будинку для престарілих м. Джамбула. Всю свою колекцію картин, книг з мистецтва, каталогів він заповів місту. Тільки у наші дні до нього прийшло, хоча й пізно, визнання. Реабілітований Леонід Володимирович був посмертно.
Віддаючи останні почесті таланту майстра, до 105-річниці від дня народження, мешканці міста встановили меморіальну дошку зі словами вдячності від джамбульців.
Вперше ім’я Л.В.Брюммера з’явилося в енциклопедичному довіднику «Мистецтво України» (1996 р.), де йому присвячено невеликий нарис і вміщена репродукція картини «Видубецький монастир». Декілька ранніх творів художника знаходяться і в Херсонському художньому музеї, які тоненькою ниточкою пам’яті зв’язують нас з талановитим земляком.
Захаров А. Художник, которого нет… // СВ Гривна. – 2008. – 4 янв.
Орлова З. Архівний пошук: художник Леонід Брюммер // Константи. – 1996. - № 2. – С.89.
Хмель В. Запишу на память птицам лица, даты, имена // Херсон. вісник. – 2005. - № 32.
www.focus.kz/ru_culture/1844/
www.pv-gallery.ru/artist.php?i=8
