 |
Народився Ігор Якович 28 червня 1928 року в селянській родині, що мешкала у Великій Лепетисі Херсонської області. Батько Ігоря Яковича був районним агрономом. Перед початком війни його перевели по роботі до Червоноармійська, що в Криму. Велика Вітчизняна війна дуже круто пройшлася по родині Болгарінів. З перших днів війни батько пішов на фронт. На початку 1942 року мати померла, а 13-річного хлопця «добрі люди», які накинули оком на батьківський будинок, відправили на роботу до Німеччини. |
Там хлопець працював у бауера – сільського господаря. Умови були тяжкі, не витримуючи їх, він двічі тікав звідти, за що був жорстоко побитий і відправлений до концтабору при військовому заводі Фельдрубверке у місті Аахені. Юнак ризикнув на третю втечу з табору, яка, на щастя, була вдалою.
Ще зі шкільної лави почав писати до місцевої газети - мріяв стати журналістом. Вступив, незважаючи на великий конкурс, до Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІКу) в м. Києві. Навчався в обдарованого кінодіяча Євгена Осиповича Габриловича. З 1952 року працював спецкором газети «Комсомольская правда», завдяки чому мав змогу побувати у багатьох куточках колишнього Союзу. Був свідком спорудження Каховської ГЕС, де познайомився і потоваришував з Олександром Довженком.
У числі творчих звершень відомого кінодраматурга Ігоря Яковича Болгаріна – більше 60 художніх і науково-популярних фільмів. Його дебют в кінематографі – це сценарій фільму «На графских развалинах», написаний у 1958 році. Візитною карткою його багаторічної творчої діяльності став неймовірно популярний серед глядачів телевізійний серіал «Адьютант его превосходительства» (1971) з Юрієм Соломіним в головній ролі.
Зараз проживає у м. Москві, у співавторстві з Віктором Смирновим пише і видає романи. Для роботи і відпочинку Ігор Болгарін вибрав Голу Пристань Херсонської області, яка нагадує йому батьківщину - Велику Лепетиху, але без плавнів. З ранньої весни до пізньої осені мешкає у м. Голій Пристані.
Ігор Болгарін – заслужений діяч мистецтв України, володар Золотої медалі ім. О.Довженка, лауреат Державної премії Радянського Союзу та Ломоносовської премії, академік, почесний громадянин рідних міст Великої Лепетихи і Голої Пристані.
Нечипуренко Е. Образ адьютанта не стареет…: [про роботи в кіно І.Болгаріна] // Новий день. – 2001. - 18 жовт.
Почетная знаменитость: [почесним громадянином селища Велика Лепетиха став Ігор Болгарін] // СВ Гривна. – 2009. - № 3.
Чистякова С. Голая Пристань – родная пристань Игоря Болгарина // Площадь Свободы. – 2000. - № 31.
protv.net.ua/.../8022-igor-bolgarin-kinodramaturg-vojny.html
www.redstar.ru/2010/06/03_06/4_04.html
