Піраміди українських степів

Скіфські кургани — священна пам’ять наших пращурів, скіфських племен, з яких постала наша цивілізація. Український степ був рідною землею для них, а тому вона так рясно вкрита курганами - родовими усипальницями, пірамідами степу. Деякі з них були понівечені часом, а деякі збереглися через століття й вражають силою, монументальністю та величчю тих, хто там покоїться. Майнову і соціальну нерівність у скіфських племенах підтверджують їх поховальні пам’ятки. Бідних скіфів ховали в простих ямах. Багатих скіфів завжди ховали під великими курганами, поховання супроводжуються значною кількістю коштовних предметів. Особливим багатством відзначаються так звані «царські» кургани з похованням скіфських племінних вождів. Віра в потойбічне життя і безсмертя душі породила пишний, урочистий і водночас жорстокий поховальний обряд, який ніби віддзеркалював характер самого народу. Воїнів ховали разом зі зброєю, одягом, посудом, їжею, часто в жертву приносили дружин і рабинь. Особливим ритуалом відзначалися похорони скіфських вельмож і царів. Бальзамоване тіло померлого возили по всіх скіфських племенах протягом сорока днів, потім ховали у великій могильній ямі, кладучи туди багато коштовних речей, зверху насипали величезний курган. Дослідження таких грандіозних скіфських курганів відкрили світові чудові зразки мистецтва, для якого був характерним так званий звіриний стиль. Зброю, вуздечки, предмети побуту, коштовності прикрашали зображеннями фантастичних грифонів, пантер, вовків, оленів, баранів, птахів, риб тощо.

Скіфські кургани IV ст. до н.е. по висоті умовно можна розділити на шість категорій, в яких, безумовно, знайшла своє відображення соціальна ієрархія скіфського суспільства. Кургани заввишки до 1 м належать скіфам-общинникам, заввишки 1,5-3 м - заможним скіфам, заввишки 3-5 м - родовим старійшинам, заввишки 5-7,5 м - скіфським монархам (правителям областей), заввишки 7,5-11 м - вищій скіфській аристократії, заввишки 14-21 м - скіфським царям і членам царської родини. Рови, якими оточували кургани, мали магічне значення- цей звичай простежується ще з часів ямної культури. Вони, як правило, розташовувалися на значній відстані від курганів: залежно від їх висоти, від 3,5 до 6, і навіть більше метрів. Навколо деяких курганів VI-V ст. до н. е. (рідше - IV ст. до н. е.) споруджували кам'яні кромлехи, які мали те ж значення, що і рови.

Скіфський курган Товста Могила на початку розкопок. 1970 р. Досліджений у 1971 р. відомим українським археологом Борисом Мозолевським курган Товста Могила - багатющий з усіх відомих в даний час скіфських царських курганів. Высота - 8,6 м и диаметр - 70 м. Загальна вага золотих виробів, знайдених у ньому, складає 4,5 кг, що набагато перевищує вагу золота, знайденого в найбагатшому до того кургані - Куль-Обі (Крим). Без сумніву, головною знахідкою Бориса Мозолевського, що принесла Товстій Могилі й Нікопольській землі всесвітню славу, стала виявлена в центральній могилі золота пектораль - парадна нагрудна прикраса скіфського царя. Вага пекторалі 1150 гр. Діаметр 30,6 см. Три напівкруглих фризи, які утворюють пектораль, заповнені рослинним орнаментом, численними, литими із золота зображеннями людей і тварин. Пектораль із завершеннями у формі голів левів. Верхній ярус містить сцени з життя скіфів, середній – рослинний орнамент, нижній – сцени терзання тварин. Всього є три основні версії пояснення структури пекторалі: Календар, Карта володінь скіфів і Модель Всесвіту. До інших видатних скарбів Товстої могили варто віднести поховальне вбрання скіфської цариці (самий багатий з коли-небудь знайдених у царських курганах).

Сьогодні ми представляємо книгу Бориса Мозолевського «Товста Могила». Ця праця присвячена публікації та науковій інтерпретації матеріалів дослідження скіфського кургану Товста Могила, розкопаного на околиці міста Покров Дніпропетровської області у 1971 році. У книзі наведено повний опис пам’ятки, аналіз поховальних звичаїв та матеріальної культури, а також зроблено висновки щодо місця кургану серед одночасних пам’яток Нижнього Подніпров’я. Книга розрахована на істориків, археологів, музеєзнавців, етнографів та мистецтвознавців. Наостанок можна зауважити, що нам дісталась багата історія. Дослідження курганів дозволяють нам дізнатись про життя і побут скіфів, їхні вірування. Ми можемо відтворити їхній одяг і побут.