З творчістю вчительки трудового навчання і мистецтва херсонської школи #55 Поліни Кізенко користувачі книгозбірні та поціновувачі прекрасного знайомі давно. Неодноразово вони милувалися її рукоділлям та живописом на виставках у відділі мистецтв. Війна занесла Поліну разом з родиною на Львівщину. Оговтавшись від такого різкого повороту долі, перебуваючи далеко від домівки, мисткиня втамовує свій біль та смуток у творчості. Вона почала писати картини, що незважаючи на прості сюжети, мають філософський присмак, сповнені душевного тепла і приємних спогадів. Та й легкі акрилові фарби, які Поліна використовує чи не вперше в житті, розмаїттям палітри передають кольорову гаму її відчуттів.
У картині «Чарівні рибки» художниця заглибилась у першоджерела людства, коли риба вважалась одним із найдревніших символів. Тож, риба і вода на картині, як і для наших пращурів, означають очищення, плодючість, життя. Вода вважається Праматір'ю світу, тому переважають у картині блакитні й червоні кольори.
Синьо-жовте забарвлення роботи «Синички на квітучій гілці» точно вказує, що це українська пташка. Тим більше, що вона полюбляє смакувати салом та позбавляє кору дерев від шкідників. Майже так, як наші воїни визволяють рідну країну від ворога.
Сумуючи за рідною домівкою, де безкраї степи й широкі поля, море й Дніпро, Поліна вдячна горам за прихисток. Тут, у горах, вона знайшла кульбабки та зрозуміла, що вони ростуть всюди - як легка і нерозривна ниточка-павутинка, яка поєднує українців у різних куточках планети. Свої думки про це вона виразила на полотні - так з'явився «Пейзаж з кульбабками».
А ще одна картина з милими жовтими квіточками - «Захід сонця» - вже про світанок, на який найбільше чекає художниця і який обов’язково настане, незважаючи на красу і загадковість заходу сонця.
Філософські теми продовжує мисткиня і в інших своїх роботах. Так, вона вважає: якою б сильною та загадковою не була жінка («Загадкова жінка»), вона найбільше мріє про домашній затишок і тепло з духмяним ароматом «Чаю з лимоном». Про те, щоб біля кожного хиткого місточка, на який доводиться ступати, був надійний човен, що врятує й не дасть потонути (" Затишна гавань").
Невід’ємною частиною херсонських краєвидів є неймовірні соняшникові поля. Подорожуючи Херсонщиною, Поліна завжди милувалася їхньою дивовижною красою та гармонією з блакитним небом. Тепер ці соняхи лише у спогадах та на її картині «Соняхи Херсонщини».
Після присмаку смутку від спогадів колоритні та оригінальні фігурки україночок відразу ж викликають посмішку і захоплення. Виготовлені вони з легкого повітряного пластиліну - нового сучасного матеріалу, що прийшов на зміну традиційному пластиліну. Шовковиста текстура та пластичність матеріалу дозволили майстрині спробувати своє вміння й створити ось таких красунь. Яскраве вбрання та мальовнича природа лише підкреслюють чарівність робіт нашої землячки.
Такі ось нові грані таланту херсонської мисткині Поліни Кізенко. І це лише початок. Вона продовжує творити, удосконалювати свою майстерність. Отже, чекаємо на знайомство з новими роботами.
