Календар подій

 
2
5
6
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
 
 
 

Слідами херсонських гімназистів і гімназисток

07.09.2026

Працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки імені Дніпрової Чайки запросили старшокласників Херсонського ліцею № 6 Херсонської міської ради у віртуальну мандрівку до Херсона кінця ХІХ – початку ХХ століття. Під час краєзнавчої розвідки «Слідами херсонських гімназистів і гімназисток» учасники зазирнули за двері навчальних закладів, де понад сто років тому здобували освіту юнаки та дівчата.

   

Учні дізналися про історію Першої чоловічої гімназії, особливості навчання, перелік предметів, сувору систему оцінювання та іспити, які для гімназистів були справжнім випробуванням.

   

Окрему сторінку мандрівки присвятили розвитку жіночої освіти. Учасники познайомилися з історією сестер Гозадінових, завдяки яким у Херсоні з’явився перший приватний жіночий пансіон, що згодом перетворився на жіночу гімназію. А на початку ХХ століття важливу роль у розвитку освіти для дівчат відіграла приватна жіноча гімназія Валентини Марченко, започаткована на основі невеликого приватного училища. Тут дівчата вивчали мови, математику, історію, природничі науки, педагогіку, музику, гімнастику та навіть мали можливість спостерігати за небом у власній обсерваторії. Цікаво було дізнатися й про повсякденне життя гімназисток: їхній одяг мав бути скромним і відповідати встановленим правилам, а корсети та прикраси були під забороною. Гімназійна форма також була досить суворою — коричневі сукні з фартухами, а для випускниць — урочисте біле вбрання.

Не обійшлося й без розмови про дозвілля. Херсонські гімназисти та гімназистки прогулювалися Гімназійним бульваром, зустрічалися з друзями, слухали музику, танцювали на вечорах і влаштовували «живі картини».

Ця мандрівка допомогла старшокласникам побачити, що за суворими правилами, формою та підручниками ховалося звичайне життя молодих людей — із навчанням, дружбою, мріями та бажанням пізнавати світ. А історія старого Херсона оживає тоді, коли ми згадуємо не лише його будівлі й дати, а й людей, які жили, навчалися та мріяли на його вулицях.