Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова та кафе «Дон Марко» продовжують спільний проєкт - цикл кінематографічних вечорів «Cinema hall».
На черговій зустрічі говорили про Віру Холодну - видатну українську кіноакторку німого кіно. Всього за 4 роки кар'єри їй вдалося стати найзнаменитішою кіноакторкою свого часу.
Завдяки яскравим ролям у чорно-білому німому кіно Віру Холодну називали «Королевою екрану». Вона увірвалась у кінематограф зненацька та стала зіркою миттєво. Бо чи можна було залишатись байдужим до глибоких сумних очей та ніжних рухів її переконливих героїнь. Дуже вродлива, витончена, з манерами справжньої аристократки…
Здавалося, їй не було рівних у красі, таланті, і так повинно бути завжди. Однак доля вирішила по-своєму. Зірці німого кіно було всього 26 років, коли вона померла в Одесі, згорівши від хвороби.
Віра Холодна знялася більш ніж у 50-ти фільмах, з яких збереглись тільки п’ять – «Діти століття», «Міражі», «Життя за життя», «Мовчи, журба, мовчи», «Останнє танго» (фраґмент) і дві хроніки.
Так у чому ж була таємниця «королеви»? Кожна епоха створює свій тип жінки, затверджує свій ідеал. На початку століття на фото, у живописі та графіці зображувалися жінки, одягнені у сукні з різкими контурами, нервовими лініями. У них була якась загадковість, подвійність. Але відвертість живопису і літературні описи лише наближали до ще не сказаного «останнього слова». Його вимовила Віра Холодна. Вона була живою, справжньою. Її героїня найчастіше спокушена й покинута. Емоції глядача однозначні: наздогнати, врятувати, захистити. Саме стійкість «образу знівеченої душі» і створила славу Віри Холодної.
