«Культура Кіммерії»
Із закінченням бронзового віку, настає нова епоха – раннього залізного віку. Для Північного Причорномор'я початок цього етапу історії пов'язане з ім'ям народу, сліди якого були важко вловимими як у давнину, так і зараз. Цим народом є кіммерійці. Античним авторам було відомо про них дуже мало. До нас дійшли уривчасті та нечисленні відомості напівлегендарного характеру, на підставі яких складно робити будь-які об'єктивні висновки. Але навіть за цими даними ясно, що кіммерійці залишили значний слід історія причорноморських степів, залишаючись довгий час у пам'яті наступних поколінь. Датується
кіммерійська культура IХ – VII століттями до нашої ери. Пам’ятки – переважно впускні, рідше – основні поховання у курганах. Відомі безкурганні поховання і тимчасові сезонні стоянки. Кіммерійська культура ділиться на дві основні групи пам’яток – чорногорівську і новочеркаську. Кіммерійці славилися своїми ремісничими здібностями. Вони виготовляли різноманітні предмети з металу, дерева і кераміки. Кіммерійці мали розвинену культуру обробки бронзи, що дозволяло їм виготовляти якісні інструменти, зброю та прикраси. Вони використовували бронзу для виготовлення мечів, шоломів, наголовників та інших предметів, що мали як функціональне, так і символічне значення. Металургійні навички кіммерійців включали лиття бронзи в складні форми, що дозволяло створювати естетично привабливі та функціональні вироби. Вони також прикрашали свої предмети орнаментами, що свідчить про високу майстерність у металургії та художньому оформленні. Поселення кіммерійців були тимчасовими, в основному табори. Але вони мали свої кузні і ковалів, які виготовляли розкішні прикраси та зброю, які були часто оздоблені складними орнаментами. Зокрема, кіммерійські мечі та наголовники мали унікальні декоративні елементи, що свідчили про високу майстерність місцевих металургів.
Яскравою ілюстрацією неповторного кіммерійського мистецтва є фалар (прикраса збруї коня у вигляді опуклого диску) з кургану Висока Могила на Запоріжжі. Та окуття піхв кинджала з кургану біля Білоградця в Болгарській Добруджі, куди доходили кіммерійські кіннотники. Орнаментально окуття піхв поділено натри зони: верхню, середню та нижню. Композиційна суворість орнаменту компенсується розкутістю плавних форм нижньої та святковою ажурністю верхньої частини. Можливо, що цей витвір кіммерійського золотарства демонструє символічне зіставлення різних частин макрокосмосу: упорядкованої і зваженої в елементах Землі та хаотичної розкутості стихій
підземного й небесного світів. Кіммерійці виготовляли різноманітні керамічні вироби, включаючи посуд, знаряддя праці та предмети для ритуальних обрядів. Кераміка була важливою частиною їхнього повсякденного життя і ритуальних практик. Найбільш поширеним типом кераміки були посудини для їжі та напоїв. Це могли бути горщики, миски, чаші, чашки та глечики. Вони часто мали просту форму, але їхнє оздоблення могло включати орнаменти та малюнки. Вироблялися також керамічні знаряддя, такі як пряслиця для прядіння, які використовувалися в побуті. Ці предмети часто мали практичне призначення і були виготовлені з високою функціональною метою. Знайдено також керамічні предмети, які, ймовірно, використовувалися в релігійних обрядах або похованнях. Це можуть бути різноманітні статуетки або амулети, що відображають релігійні уявлення кіммерійців.
Кіммерійці використовували прості, але ефективні техніки виготовлення кераміки. Їхні вироби часто виготовлялися вручну, без використання гончарного 
кола, і обпікалися в відкритих вогнищах або простих печах. Кераміка могла бути як необпаленою, так і обпаленою, причому обпалена кераміка мала більшу міцність і довговічність. Оздоблення кіммерійської кераміки часто було простим і включало геометричні візерунки або рельєфні мотиви. Вони могли бути нанесені до або після обпалення,
використовуючи різні методи, такі як накатування або втирані малюнки. Декоративні елементи могли включати спрощені зображення тварин або символічні знаки. Це свідчить про естетичні вподобання кіммерійців і їхнє уміння працювати з глиною. Кераміка кіммерійців вирізняється своєю оригінальністю та технікою виготовлення. Особливою рисою є використання кольорових інкрустацій. Цей технічний прийом передбачає впровадження кольорових елементів у керамічну масу, що створює вражаючі декоративні ефекти. Інкрустації на керамічних виробах 
кіммерійців можуть включати геометричні візерунки, стилізовані зображення тварин або символічні знаки. Вони відображають естетичні вподобання та культурні уявлення кіммерійців. Кераміка кіммерійців була не тільки функціональною, але й естетично цінною. Оздоблення кольоровими інкрустаціями робило їхні вироби відмінними на тлі інших культур. Кераміка використовувалася як для повсякденних потреб, так і для ритуальних обрядів. Археологічні розкопки на територіях, де жили кіммерійці, дали численні знахідки керамічних виробів. Вони були виявлені як у поселеннях, так і
в похованнях. Ці знахідки допомогли реконструювати не тільки матеріальну культуру кіммерійців, але й їхню соціальну структуру, економічні відносини та релігійні практики. Релігійні переконання кіммерійців були тісно пов'язані з природою і культом предків. Вони поклонялися численним божествам, включаючи бога Сонця та бога війни. 
Артефакти, знайдені в похованнях, свідчать про наявність ритуалів, пов'язаних з смертю і загробним життям. Обряди часто включали жертвопринесення, а також поховання з багатим супроводженням, яке мало забезпечити добробут душі в потойбічному світі. Кіммерійці активно взаємодіяли з сусідніми народами, включаючи скіфів, фригійців та ассирійців. Їхні контакти з цими культурами призвели до обміну технологіями, товарами і культурними впливами. Кіммерійці брали участь у численних торгових маршрутах і були важливим елементом у розвитку культурної і економічної взаємодії в регіоні. До кінця VII
століття до нашої ери кіммерійці поступово втрачали свою самостійність і були поглинуті іншими народами, такими як скіфи. Проте їхня спадщина залишилася в численних археологічних знахідках та культурних впливах, які можна відстежити в історії наступних цивілізацій. Культура кіммерійців, хоч і часто залишається в тіні інших древніх цивілізацій, відіграла важливу роль у формуванні культурного і соціального ландшафту давнього світу. Їхня спадщина продовжує бути предметом наукових досліджень і відкриває нові горизонти для розуміння історії та розвитку євразійських степів.
Література:
- Іванчик, А. І. Кімерійці// Енциклопедія історії України. — Київ: Наукова думка, 2007, Т. 4. — С. 325.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — Київ : Либідь, 1997. — 464 с.
- Тереножкін А.І.. Кіммерійці. — Київ: Наукова думка, 2015. — 220с.
