Крізь портал кіно: кращі історії фентезі для молоді

Часом нам усім потрібно уникнути реального світу в придуманий, абстрагуватися від проблем сьогоднішнього дня і ненадовго перенестися в інший простір. Провідниками здатні послужити улюблені книги, ігри, музика чи фентезі-фільми, які можуть похвалитися дивовижними планетами, людьми та подіями. Згадуємо як улюблені фентезі-франшизи, так і новинки, які ви могли пропустити.

Гаррі Поттер та філософський камінь
Гаррі Поттер - дитина-сирота, що живе під сходами у злісних дядька і тітки. На свій одинадцятий день народження він отримує листа з магічної школи Гоґвортсу, в якому сказано, що Гаррі зарахований туди першокурсником. З цього поворотного моменту у житті дитини починається низка пригод, що розтягнулася довгі роки. Підлітку зі шрамом у вигляді блискавки на лобі належить опанувати магію, завести відданих друзів і перемогти наймогутнішого чарівника що існував — Волан-де… Вибачте, його ім'я не можна вимовляти.
Історія хлопчика, який вижив, знайома багатьом ще змалку. Хтось вперше поринув у світ магії та чарівництва завдяки книгам Джоан Роулінг, а хтось здивувався не менше юного Деніела Редкліффа, коли вперше запустив «Філософський камінь» на VHS-касеті або побачив картину в кіно. Пригоди талановитого сироти, який раптово перемістився в невідомий для нього світ і став сильним чарівником, однаково вражають як 20 років тому, так і сьогодні. Продюсери ніяк не хочуть прощатися з цікавою франшизою, тому вже з'явилися надпопулярні ігри, фільми-приквели. Також на нас чекає серіальна версія знайомої історії. А оригінальну серію фільмів можна сміливо назвати сучасною класикою фентезі-фільмів для людей різного віку.

Володар кілець: Братство каблучки
Гобіт Фродо Беггінс (Елайджа Вуд) жив цілком спокійним життям і нічим особливим не виділявся. Але, як заповів Джозеф Кемпбелл у своєму «Тисячоликому герої», поклик пригод не може обминути справжнього воїна стороною — навіть якщо цей воїн трохи боягуз. Йому дістається кільце Саурона — найдавніший і наймогутніший артефакт, який, за настановою дядька Фродо Більбо (Іен Холм), необхідно знищити. Гобіт вирушає до Рокової Гори в компанії Братства Кільця з єдиною метою — позбутися раз і назавжди могутньої сили, не давши Саурону дістатися до неї й захопити владу над усім Середзем'ям.
Трилогія «Володар кілець» — а разом із нею й приквели «Гобіт» — стала прецедентом у світі кіно, бо схожих за масштабами епосів раніше індустрія не бачила — винятком можна вважати хіба що «Зоряні війни» Джорджа Лукаса. Фентезі-франшиза, батьківщиною якої є мальовнича Нова Зеландія, подібно до «Гаррі Поттера», спочатку з'явилася на сторінках книги авторства Джона Р.Р. Толкіна. Але якщо письменник у своїх романах наголошував на історії та персонажів, то режисер Пітер Джексон віддав перевагу сценам битв та візуальної складової. Подібне рішення народжує цікавий симбіоз творів, здатний занурити читача/глядача у вигаданий світ ще сильніше. Щоб просочитися історією Середзем'я та її незвичайного населення, потрібно прочитати кілька томів. А щоб повною мірою відчути грандіозність подій, що описуються, і на власні очі бачити жерло Ородруїна, варто подивитися багатогодинні полотна Джексона.

Пірати Карибського моря: Прокляття Чорної перлини
Регіон Карибських островів – у XVIII столітті місце неспокійне. Пірати нишпорять то тут, то там у пошуках наживи, доки військово-морський флот Великобританії намагається їх зловити. Одним з найбільш розшукуваних піратів вважається Джек Горобець (Джонні Депп). Капітан Джек Горобець. Він — навіжений манірний любитель рому, який вічно намагається дістатися свого корабля, «Чорної перлини». Антагоністами Джека по черзі виступають Барбосса (Джеффрі Раш) і Дейві Джонс (Білл Найі), які вічно зазіхають як на заповітний корабель, так і на його життя. Супутниками капітана у його численних море плаваннях виступають Вілл Тернер (Орландо Блум) та Елізабет Суонн (Кіра Найтлі).
«Пірати Карибського моря» — хоч і не найрейтинговіша франшиза в історії кіно, але точно одна з тих, що найбільше запам'ятовуються. Очевидними заслугами можна назвати унікальний напівміфічний піратський сеттинг і, звичайно, головну зірку всього дійства, на якій тримаються навіть не найвдаліші частини («На дивних берегах» і «Мерці не розповідають казки), — Джонні Деппа. Саме Депп подарував світу один з найвідоміших образів протагоніста в кіно, а Білл Найі породив не менш антагоніста, що запам'ятовується, здатного викликати тремтіння по тілу від одного тільки виду своїх тентаклей. Піратська фентезі-франшиза вже налічує шість частин.

Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та чарівна шафа
Чотирьох братів і сестер із Лондона, що зазнає бомбування, відправляють у село до дядька, куди війна ще не дісталася. Там хлопці чекають неспокійного часу, вигадуючи собі різні забави. Якось, граючи в хованки, молодша Люсі (Джорджі Хенлі) виявляє в будинку стару масивну шафу, в якій вирішує сховатися. Шафа виявляється не просто місцем для зберігання одягу, а порталом у чарівний світ під назвою Нарнія. Місце виявляється захопленим Білою Чаклункою (Тільда Суінтон), а діти, згідно з місцевим пророцтвом, повинні допомогти леву Аслану (Ліам Нісон) перемогти відьму та звільнити мешканців чарівних земель.
Серія фентезі-фільмів «Хроніки Нарнії» — ще один приклад прекрасної екранізації, яка не поступається літературному першоджерелу. Клайв Льюїс створив дивовижний «світ у шафі» в 1950 році, коли, очевидно, після кровопролитної Другої світової війни людям потрібен був відхід від реальності, втеча у світ, де добро точно переможе зло, а дива і магія не є дитячою вигадкою. Фільми постають нехай і злегка ідеалізованими, але все ж таки життєствердними, терапевтичними історіями, що ідеально підходять як для сімейного перегляду, так і для поодинокого занурення в барвисту фентезійну реальність.

Дім дивних дітей Міс Перегрін
Ейб (Теренс Стемп) часто розповідав онуку Джейкобу (Ейса Баттерфілд) про своє неймовірне дитинство. Тоді, за часів Другої світової, він жив у таємничому притулку на краю Уельсу. Там нібито він був серед дітей з незвичайними здібностями: хтось із них умів літати, інший був невидимкою, а треті взагалі були телепатами та комунікували без слів. Після смерті дідуся підліток вирішує знайти місце, в яке складно повірити. Джейкоб вирушає на острів Кернхольм, де зустрічає не тільки цей будинок, але і всіх його мешканців, про яких розповідав покійний Ейб. Юнак потрапляє в тимчасову петлю і переноситься в 1943 рік, за день до бомбардування, що зруйнувало особняк Міс Перегрін (Єва Грін).
Фентезі-фільм, знятий неповторним Тімом Бертоном, може похвалитися не лише хвацько закрученою історією із зацикленими подіями, а й фірмовим стилем режисера. Бертон, не зраджуючи собі, створив готичний шедевр, атмосфера якого подекуди повертає до його минулих «Сонну Лощину» або «Суїні Тодда». Картина, як це часто буває у постановника, грає з глядацькими очікуваннями: ось ми бачимо страшливий дім та його мешканців з дідусевої фотографії, вони — знехтувані суспільством фрики, наближатися до яких страшно і, швидше за все, небезпечно. Але це лише зовнішня оболонка, за якою ховаються емпатичні безневинні душі, які виявляються набагато людянішими за «нормальних» людей.

Легенда про Зеленого лицаря
Один із королівських середньовічних застіль з нагоди святкування Різдва було перервано появою непроханого гостя. Ним виявився загадковий Зелений Лицар (Ральф Айнесон), який прибув до короля Артура (Шон Харріс) та його підданим із пропозицією. Він сказав, що будь-хто може відразу встати й завдати йому удару, але лише з однією умовою: через рік і один день цей хтось повинен буде особисто з'явитися до Лицаря і покарати. Виклик приймає сер Гавейн (Дев Патель), племінник та єдиний спадкоємець короля. Хлопець вирішує показати себе перед дядьком і почтом, відрубавши голову незнайомцю. Лицар повернув свою голову на місце і суворо покарав молодого чоловіка, щоб той дотримався слова і зустрівся з ним у належний час. Так і трапляється: через рік Гавейн вирушає на пошуки Лицаря, не сподіваючись пережити доленосну зустріч.
"Легенда про Зеленого Лицаря" є фільмом-притчею, заснованим на поемі XIV століття "Сер Гавейн і Зелений Лицар". І якщо першоджерело було присвячено лицарській доблесті, хоробрості й вірності своєму слову, то картина Девіда Лоурі більше схожа на постіроничну відповідь оригінальної історії. Бачення режисера відрізняється однією фундаментальною деталлю: його головний герой - не герой зовсім, а боягуз, який тільки хоче здаватися безстрашним. Гавейн — сором'язливий хлопець, який вирішив усіма правдами та неправдами сподобатися дядькові Артуру, не передбачивши наслідків поспішної дії. Протягом усього довгого шляху молодий воїн боротиметься навіть не із зовнішніми обставинами, а з внутрішніми конфліктами, що виражаються у невпевненості у собі та своїх силах.

Пригоди Паддінгтона
Ведмедик рідкісного виду (Бен Уішоу) вирушає з рідних лісів Перу до Лондона, щоб знайти там людину, яка колись прибула на його рідні землі. Вчений (Тім Дауні) збирався зробити опудала зі знайдених у Перу тварин, але передумав, коли виявив цих кмітливих істот. І ось, втікши зі зруйнованого землетрусом будинку, ведмежа, якого пізніше назвуть Паддінгтоном, прибуває до столиці Великобританії. Там він стикається відразу з кількома непередбаченими труднощами: по-перше, місцеві жителі виявляються не такими привітними, як він собі уявляв, а по-друге, знайти натураліста виявляється не так просто.
Ведмедик Паддінгтон вважається символом сучасної Англії. Вигадав його письменник Майкл Бонд, який випустив у 1958 році серію дитячих книжок. З того часу Паддінгтон неодноразово з'являвся то у нових літературних образах, то у численних мульт серіальних ітераціях. До ігрового кіно ведмедик дістався у 2014 році завдяки режисерській руці Пола Кінга, який дбайливо і з любов'ю переніс культову фігуру на великі екрани. З того часу Паддінгтон отримав друге життя, з'являючись то у нових фільмах, то у роликах за участю Єлизавети II.

Вонка
Амбіційний ласун Віллі Вонка (Тімоті Шаламе) прибуває в… англійське місто?.. у французьке місто?.. Прибуває в місце, яке планує завоювати своїм новаторським підходом до виготовлення солодощів. Наївне шоколатьє обманом змушують підписати договір про заселення в дешевий готель. Його перебування там затягнеться, бо дрібним шрифтом було написано, що за несплату всіх наданих послуг постоялець повинен відпрацювати заборгованість. Простіше кажучи, потрапити до рабства до підступної господині (Олівія Колман). Вонка за допомогою нових друзів — таких же боржників — ненадовго вибиратиметься з ув'язнення і продаватиме свої дивовижні солодощі в обхід поліції та місцевої цукеркової мафії.
Пол Кінг зняв приквел одразу до двох творів: до оригінальної повісті Роальда Даля та фільму 1971 року, обійшовши стороною версію Тіма Бертона. Шаламе у «Вонке» ходить у вбранні Джина Уайлдера з картини півстолітньої давності, а умпа-лумпу Х'ю Гранта стилізували під помаранчевих зеленоволосих чудо-чоловічків все з того ж «Віллі Вонкі та шоколадної фабрики». Нехай Шаламе і грає трохи іншого Вонку, фільм виглядає воістину чарівно: це казка в чистому вигляді, з усіма властивими їй кліше та надто оптимістичним — хоч і не позбавленим драми — фіналом. Картина вражає приємними музичними номерами, смачним візуальним рядом і трохи нудотною історією, після перегляду якої хочеться з'їсти чогось такого.