Копштейн Арон Йосипович
Копштейн Арон Йосипович
(18(5).03.1915 – 4.03.1940)
поет, перекладач
Арон Копштейн народився 18 березня (за старим стилем – 5 березня) 1915 року в місті Очакові Херсонської губернії (нині – Миколаївська область) в бідній єврейській родині шкільного вчителя, яка переїхала до Херсона, коли Арон був ще немовлям. Сім’я була великою: батьки виховували п’ятеро дітей.
Усі, хто був знайомий з Ароном Копштейном, згадували про нього як про надзвичайно життєрадісну та чуйну людину, невиправного романтика та ідеаліста. Проте, доля поета була складною і трагічною вже від самого початку. У 5-тирічному віці хлопчик залишився сиротою, його батько помер від голоду в 1920-му, а слідом за ним того ж року захворіла і померла мати. Спочатку малолітній Арон вів безпритульне життя, потім став вихованцем дитбудинку в Херсоні. Закарбувалися в дитячій пам’яті й картини громадянської війни, в якій загинув його старший брат.
З підліткових років Арон Копштейн розпочав «доросле» життя. У 1929 році закінчив Херсонське фабрично-заводське училище, і з 15 років вже працював на заводі ім. Петровського.
Тоді ж, в Херсоні, він почав писати, захопився поезією, брав участь в підготовці й створенні рукописного часопису «Горн». Юний митець дуже мріяв про літературну діяльність та творче життя. Співпрацював як робкор із заводською газетою, в якій і дебютував як поет у 1929 році. Входив до складу заводської літературної філії «Молодняка».
У 1930 році Арон Копштейн вперше приїхав до столиці України Харкова на з'їзд письменників, а пізніше (у 1931, за іншими джерелами – у 1933 році) переїхав сюди остаточно. У Харкові він одразу долучився до літературного процесу. Навчався у літстудії при Харківській організації СПУ (1930–1935) під керівництвом Григорія Гельфандбейна, працював секретарем «Літературної газети» (1930–1935).
Митець постійно осягав не тільки нове життя, а й секрети поетичної майстерності. Тоді ж його вірші почали з'являтися у пресі, в часописах. Вже у 1933 році низка поезій Арона Копштейна вийшла друком на сторінках колективного збірника харківських поетів «Харків».
Він привернув увагу відомих у той час українських письменників – Івана Кулика, Павла Усенка, Леоніда Первомайського, Степана Крижанівського.
Не маючи майже ніякої систематичної освіти, він вперто і невтомно вчився, багато читав, вивчав мови, його ерудиції міг позаздрити не один з поетичних ровесників. За спогадами поета Абрама Кацнельсона, у Арона була феноменальна пам’ять на вірші, він міг «захльоскати вас цілими каскадами віршованих рядків – своїх і чужих». Не всі поетичні спроби молодого поета були вдалими, проте, завдяки винятковій енергії та наполегливості, він самотужки опанував технікою та культурою поетичної творчості й віршування.
Розквіт творчої діяльності Арона Копштейна відбувся у найбільш важкий для української літератури період і тривав у межах десяти років – з початку 30-х до початку 1940-го року.
Юнакові ледь виповнилося вісімнадцять, як вийшла його перша окрема збірка «Хочемо, прагнемо, можемо» (1933). В ній закладено основні мотиви, що пройшли крізь усю творчість поета: захопленість усіма виявами життя, оптимізм та романтика. Далі з’являлися нові мотиви, образи, але провідна тональність поезії зберігалася незмінною. Писав Арон Копштейн переважно українською мовою.
У 1934-му поет вступив до Спілки письменників СРСР. Відтоді його книги виходили майже щороку. У 1934 році з'явилася збірка «Розмова», пізніше – «Вулиця Щорса» (1936), «Джерело» (1937), «Держава сонця» (1938), збірка віршів російською мовою «Радостный берег» (1939).
Арон Копштейн багато подорожував Україною, іншими республіками та краями тодішньої держави. Він не міг писати без подорожей, насичував свої твори географічною конкретикою та мандрівним пафосом: опоетизовував Грузію, Далекий Схід, Вірменію, але з особливою синівською любов’ю писав про Україну – про край, де народився й виріс.
У 1937 році Арон Копштейн був призваний в армію. Служив у танковому дивізіоні на Далекому Сході, де доводилося не тільки опановувати військову техніку, а й будувати місто в тайзі. Працював військовим кореспондентом. В армійській газеті «Тревога» та «Тихоокеанская звезда» опублікував статті про творчість Тараса Шевченка та Миколи Островського.
Навесні 1939 року Арон Копштейн повернувся в Україну, жив дуже напруженим творчим життям: писав вірші, блискуче перекладав з грузинської, вірменської, білоруської, єврейської мов, а також власні вірші – з української мови на російську. Широко освічений, митець володів чудовою пам'яттю і міг годинами читати товаришам вірші інших поетів і свої, світову класику і авангард. Всі оточуючі дуже любили цього харизматичного, щедрого, енергійного та життєрадісного хлопця.
Будучи надзвичайно обдарованою мистецькою особистістю, поет відчував, що йому не вистачає ґрунтовної літературної освіти, і тому восени 1939 року вступив до Літературного інституту ім. О. М. Горького у Москві.
І ось настає листопад 1939 року – Радянсько-фінська війна. В газетах все частіше і частіше публікуються статті про події в Фінляндії. Студенти бурхливо реагували на те, що відбувається, і коли в Ленінграді, Москві та інших містах СРСР почали формувати добровольчі лижні батальйони, патріотично налаштована молодь кинулася записуватися в них.
Історія подальшого життєвого вибору поета заслуговує на окрему розповідь. За спогадами українського письменника Платона Воронька, коли військово-лікарська комісія винесла Арону Копштейну «вирок» – «Не придатний», він сказав: «Зрозумійте, що це життєво важливо для мене. Якщо я тепер не піду на війну, якщо не здам цей іспит, жити не буду». Сказав він це так, що були приголомшені не тільки його товариші, а й військові лікарі». Його перевіряли ще й ще, радилися, знову обстежили, і врешті-решт, у 1940-му, з першого курсу інституту, Арон Копштейн, як і багато інших студентів, пішов у складі комсомольського лижного батальйону добровольцем на фінський фронт.
Про воєнні будні Арона Копштейна ми теж дізнаємось із спогадів його побратимів та командирів, зокрема, комісара лижного ескадрону Тотирбека Джатієва: «Йому було нудно служити рядовим бійцем, він чекав чогось більш грандіозного. Незабаром Арону було доручено редагування газети підрозділу «Бойовий листок» і організація червоноармійського друку в частині. Арон загорівся. Навколо «Бойового листка» швидко утворився актив. Копштейн в підрозділах знайшов своїх художників, поетів. Кожен боєць за допомогою редактора ставав військовим кореспондентом. Арон допомагав їм описувати свої героїчні справи і ділитися з товаришами, читачами газети, своїм бойовим досвідом. Все більше і більше розширювалися масштаби діяльності Арона…»
4 березня 1940 року Арон Копштейн загинув в районі Суоярві (у 1940 – поселення у складі Фінляндії, нині – місто в республіці Карелія, РФ), рятуючи пораненого друга, однокурсника з Літінституту, поета Миколу Отраду. Обидва були вбиті. До свого 25-річчя Арон Копштейн не дожив 11 днів.
У вірші «Елегія» (зі збірки «Вулиця Щорса») є слова: «…Серце дитяче і мужність бійця…» В них якнайкраще передана натура Арона Копштейна. Він і справді був дорослою мужньою людиною з чуйним дитячим серцем.
Згодом командир взводу написав те, що рідко зустрічається в некрологах: «Поет Арон Копштейн не вигадував своїх віршів в затишному кабінеті. Він писав про те, що робив і бачив... Щойно написані вірші він читав, спираючись на гвинтівку, бійцям у бліндажі. Не було жодної людини в полку, який не знав би життєрадісного, хороброго Арона Копштейна. Він загинув смертю героя, рятуючи під ураганним вогнем свого пораненого друга…»
«На жаль, поетові, який народився ліриком і прагнув ним бути, не вдалося розвинути своє дарування: спочатку – за обставин життя, потім – через передчасну загибель. І ще більш прикро, що молода і обдарована людина, сповнена світлих ідеалів, яка прагнула принести користь своїй Батьківщині, народові, і була готова до подвигу заради цієї мети, мала загинути на несправедливій, ганебній для СРСР війні, розв’язаній сталінським режимом для досягнення своїх, невідомих ошуканому народу цілей», – напише згодом про загибель Арона Копштейна херсонський поет Олександр Бутузов.
По смерті побачило світ ще чотири збірки поета – «Синє море» (1941), «Вибрані твори» (1941), «Вибрані поезії» (1955) та «Поезії» (1966). Переклади віршів Арона Копштейна російською мовою видані в Москві у 1956 році (збірка «Стихотворения»).
Окремі твори Арона Копштейна увійшли до низки колективних збірників: «Строки, добытые в боях» (1966, 1973), антології української поезії «Українська радянська поезія: твори поетів, які ввійшли в літературу в 1933-1958 рр.» (Т. 5, 1985), антології «Украина. Русская поэзия. ХХ век» (2007) та ін.
Твори
Вибрані твори / Арон Копштейн ; [вступ. ст. Л. Первомайського]. – Київ : Радянський письменник, 1941. – 179 с.: портр.
Вулиця Щорса : поезії / Арон Копштейн. – Київ ; Харків : Держлітвидав, 1936. – 132 с.
Держава сонця : поезії / Арон Копштейн. – Київ : Держлітвидав, 1938. – 76 с.
Джерело: поезiї / Арон Копштейн. – Київ : Держполiтвидав, 1937. – 108 c.
Елегія ; Дніпро ; Батьківщина ; Серьожа : [вірші] / Арон Копштейн // Антологія української поезії : в 6 т. – Київ, 1985. – Т. 5 : Твори поетів, які ввійшли в літературу в 1933-1958 рр. / [упоряд. М. М. Острик ; редкол. : П. М. Воронько [та ін.]]. – С. 15-18. – В змісті також: Коротка біографічна довідка, фотопортр.
Кавуни ; Лист ; Дніпро : [вірші] / Арон Копштейн // Линем до одного моря-океану : вірші : [збірник болгарських та українських поетів] / за ред. Д. П. Білоуса ; [упоряд. М. І. Братан ; худож. Ю. В. Діденко]. – Сімферополь, 1983. – С. 106-108.
Лида Зуммер ; Дорога через Карданахи ; Отчизна ; Оккупация ; Тысяча девятьсот восемнадцытый год : [стихотворения] / Арон Копштейн ; пер. с укр. Владимира Плоткина // Голос надежды : поэтический сборник : [сборник поэтов-евреев Херсона] / [ред.-сост. В. С. Плоткин]. – Херсон : Айлант, 1998. – С. 11-17. – В содерж. также: Краткая биографическая справка.
Мы с тобой простились на перроне : [стихотворение] / Арон Копштейн // Украина. Русская поэзия. ХХ век : антология / [сост. Ю. Каплан ; редкол. : О. Мороз (гл. ред.) [и др.]]. – Киев, 2007. – С. 77. – В содерж. также: Краткая биографическая справка.
Мы с тобой простились на перроне ; Поэты : [стихотворения] / Арон Копштейн // Строки, добытые в боях : Поэзия военного поколения / [сост. и авт. вступ. статьи Л. Лазарев]. – Москва, 1973. – С. 9-10. – В змісті також: Біографічна довідка.
Електрон. версію книги – див. URL : https://avidreaders.ru/read-book/stroki-dobytye-v-boyah.html?p=9#h9 (дата звернення 25.01.2021).
Поезії / Арон Копштейн ; [авт. передм. А. Кацнельсон ; ред. В. О. Підпалий]. – Київ : Радянський письменник, 1966. – 143 c.
Зміст: З книги «Хочемо, прагнемо, можемо» (1933) ; З книги «Розмова» (1934) ; З книги «Вулиця Щорса» (1936) ; З книги «Джерело» (1937) ; З книги «Держава сонця» (1938) ; З книги «Синє море» (1941).
Поезії / Арон Копштейн ; [вступ. ст. С. Крижанівського ; ред. Б. П. Степанюк]. – Київ : Радянський письменник, 1955. – 162 c
Поезії / Арон Копштейн. – Київ : Радянський письменник, 1966. – 143 с.
Поэты [Електронний ресурс] : [стихотворения] / Арон Копштейн // Николаев литературный : лит.-худож. интернет-журнал. – Текст. и граф. данные. – Режим доступа : litnik.org/index.php/poeziya/aron-kopshtejn , свободный. – Загл. с экрана. – Дата обращения: 21.01.2021.
Радостный берег : стихи / Арон Копштейн. – Хабаровск : Дальгиз, 1939. – 112 с.
Розмова : поезії / Арон Копштейн. – Харків ; Одеса : Молодий більшовик, 1934. – 86 с.
Синє море : поезії. 1939 р. / Арон Копштейн ; [вступ. ст. С. Крижанівського]. – Київ : Держлітвидав, 1941. – 64 с.: портр.
Стихотворения / Арон Копштейн ; [вступ. ст. С. Трегуба]. – Москва : Советский писатель, 1956. – 176 с.: портр.
Тисяча дев'ятсот вісімнадцятий рік : [вірш] / Арон Копштейн // Уклін земний тобі, Херсоне ! : Херсон у художній літературі : збірник / [упоряд. М. І. Братан]. – Сімферополь, 1978. – С. 57-59.
Хочемо, прагнемо, можемо : поезії / Арон Копштейн. – Харків : Український робітник, 1933. – 86 с.
Переклади
Песенка про Пэдди : стихи / Иван Кулик ; [пер. с укр. А. Копштейн] // Стихотворения. Баллады. Поэмы / Иван Кулик. – Москва, 1959. – С. 36-38.
Поезії : авториз. пер. з євр / пер. А. Копштейн. – Київ ; Харків : Держлітвидав УРСР, 1936. – 121 с.
Початок : [поезія] / Йосип Котляр ; [пер. з їдиш А. Копштейна] // Антологія єврейської поезії : Українські переклади з їдишу. – Київ, 2007. – С. 525-529.
Електронна версія книги : URL : https://issuu.com/judaicacenter/docs/antologia (дата звернення: 25.01.2021).
Спросоння : вірші / Янка Купала ; [пер. з білорус. А. Копштейна] // Поезії / Янка Купала. – Київ, 1962. – С. 9-11.
Счастья наша жизнь полна [Текст] : [еврейская народная песня] / [пер. с евр. А. Копштейн] // Еврейские народные песни / сост. : проф. И. М. Добрушин, А. Д. Юдицкий ; под ред. акад. Ю. М. Соколова. – Москва, 1947. – С. 211-212.
Електронна версія книги : URL : https://meshok.net/item/105427887_Еврейские_народные_песни_1947_Редкость_Под_ред_академика_Ю_М_Соколова_Тираж_10000_экз_Сталин_Крым (дата звернення: 25.01.2021).
Тобі, проводир ; Спросоння ; І вітер, і сокіл, і я... : [поезія] / Янка Купала ; [пер. з білорус. А. Копштейн] // Вибрані твори / Янка Купала. – Київ, 1953. – С. 9-14, 25, 107.
Тушинка на празднике : стихи / Георгий Леонидзе ; [пер. с груз. А. Копштейн] // Избранное / Георгий Леонидзе. – Москва, 1979. – С.62-63.
Про нього
Аксіологічна GPS Арона Копштейна / Ярослав Голобородько // Степ : літературно-художній альманах / Херсон. обл. орг. Нац. спілки письменників України, Департамент реалізації гуманітар. політики Херсон. облдержадмін. ; [ред.-упоряд. В. Піддубняк]. – Херсон, 2021. – № 26. – С. 125-140.
Арон Копштейн : біобібліографічний покажчик / Обл. держ. б-ка для дітей, Обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара ; [авт. та уклад. : Т. Акказієва, Я. Голобородько, О. Лянсберг [та ін.]]. – Херсон : [б. в.], 2001. – 24 c. – (Херсонські письменники – дітям).
В змісті: Т. Акказієва. «Я народився в Херсоні» (біографія А. Копштейна) ; Я. Голобородько. Муза Арона Копштейна: неспокій серця і душі.
Арон Копштейн [Електронний ресурс] / Серафима Гольдберг. URL : http://amkob113.ru/glbrg/glb-4.html (дата звернення 21.01.2021).
«И глядят мальчишки с уваженьем на походку и на ордена». Имена известные и неизвестные. Арон Копштейн [Електронний ресурс] / Мирхат Мусин // Выборг. – Текст. и граф. данные. – Опублик. 26.03.2020. – Режим доступа : https://gazetavyborg.ru/news/mestnoe-vremya/i-glyadyat-malchishki--s-uvazhenem-na-pokhodku-i-n/ , свободный. – Загл. с экрана. – Дата обращения: 21.01.2021.
Копштейн Арон Йосипович (1915 - 1940) : науково-допоміжний біобібліографічний покажчик літератури / Херсон. обл. універс. наук. б-ка ім. О. Гончара ; уклад. О. В. Лянсберг ; відп. ред. Л. І. Зелена. – Херсон : [б. в.], 2005. – 31 с. – В змісті: О. Бутузов. «На світі я був не чужим…» (про життєвий і творчий шлях А. Копштейна).
Копштейн Арон Йосипович [1915-1940], поет : (До 100-річчя від дня народження) // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2015 рік : бібліографічний покажчик / Херсон. обл. бібліотечне т-во, Обл. універс. наук. б-а ім. О. Гончара ; [уклад. Г. П. Мокрицька ; відп. ред. Л. І. Зелена]. – Херсон, 2014. – Вип. 42. – С. 23-26. – Бібліогр.: с. 25-26.
Див. також «Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини» на 1995, 2005, 2006 рр.
Копштейн Арон Йосипович : [коротка довідка] // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка ; головн. редкол. 14 т. : І. М. Дзюба (співгол.) [та ін]. – Київ, 2012. – Т. 14. – С. 495.
Копштейн Арон Йосипович : [коротка довідка] // Українська літературна енциклопедія : в 5 т. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР ; ред. кол. : І. О. Дзеверін (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 1990. – Т. 2. – С. 563.
Копштейн Арон Йосипович : [біографічна довідка] / Микола Каляка // Літературна лоція Херсонщини (XVII – початок XXI ст.) : сучасний літературно-краєзнавчий регіональний довідник : у 2 т. / Микола Каляка ; заг. ред. Вік-Кошовий ; рец. В. С. Загороднюк. – Київ, 2009. – Т. 1. – С. 179-180.
Літературний хронопис Херсона : Факти, тенденції, постаті / Ярослав Голобородько // Степ : літературно-художній альманах / Упр. культ. Херсон. облдержадмін. ; [голов. ред. Л. Марченко]. – Херсон, 2003. – № 12. – С. 21-57. – Про Арона Копштейна : с. 49-50.
Поет Арон Копштейн [Електронний ресурс] : [реферат] // УкрЛіб : бібліотека української літератури. – Текст. дані. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/referats/printit.php?tid=12414 , вільний. – Назва з екрана. – Дата звернення: 21.01.2021.
Поетичний шлях Арона Копштейна / Ярослав Голобородько // Хронологія слова : Письменники українського півдня : навчальний посібник / Ярослав Голобородько. – Херсон, 2001. – С. 131-143.
Поэт Арон Копштейн / Гарри Зубрис // В телеге жизни / Гарри Зубрис. – Херсон, 2018. – С. 301-302.
Поруч з нами : спогади про письменників, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. – Харків : Прапор, 1968. – 200 с. – Про життєвий і творчий шлях Арона Копштейна: с. 76-97.
Серце дитяче і мужність бійця : [про поета Арона Копштейна, передмова до збірки «Поезії»] / Абрам Кацнельсон // Поезії / Арон Копштейн ; [ред. В. О. Підпалий]. – Київ, 1966. – С. 5-9.
Тема патріотизму у творах херсонських письменників : [Арон Копштейн та Євген Фомін] / Т. А. Акказієва // // Проблеми краєзнавства, музеєзнавства та відродження культури українського народу : тези доповiдей краєзнавчих читань 30 жовтня 2002 р. – Херсон, 2002. – С. 3-4.
Херсон, письменники, література : історико-літературний огляд / Ярослав Голобородько // Письменники і Херсон / Ярослав Голобородько. – Херсон, 2003. – С. 3-56. – Про Арона Копштейна: с. 39-41.
