Комаровський Венедикт Григорович
(17.09.1937 – 26.09.1997)
поет, журналіст
Венедикт Комаровський народився 17 вересня 1937 року в сім’ї кадрового військового у місті Мозирі Гомельської області республіки Білорусь. Напередодні війни, у травні 1941, батько перевіз родину до Петергофа, де проходив службу. В перший день війни тато поїхав на фронт. А вже 25 серпня цього ж року маму з дітьми – Венею і старшим Олегом – евакуювали в Ярославль. Батько з війни не повернувся…
Повоєнне дитинство і юність Венедикта пройшли у місті Збараж Тернопільської області, де він закінчив середню школу. Деякий час працював на взуттєвій фабриці у Львові, потім – учнем токаря і токарем Збаразького промислового комбінату. У 1956 – 1959 роках служив у рядах Радянської армії на території НДР. Після демобілізації працював на Білгород-Дністровському винно-соковому заводі Одеської області.
У 1960 – 1965 роках навчався на філологічному факультеті (спеціальність «російська мова і література») Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. У 1963 році кілька місяців працював у Фрунзенській районній газеті «Колгоспний ранок» (тимчасово навчався заочно).
Закінчивши навчання, у 1965 році Венедикт Комаровський з сім’єю приїхав на Херсонщину – до Нововоронцовки. Два роки він був інспектором шкіл відділу народної освіти Нововоронцовського районного виконкому, а наступні 30 років – працював у районній газеті «Ленінський шлях» (з 1991 року – «Вісті») на різних посадах: від відповідального секретаря, заступника редактора до редактора (з 1984 року).
Венедикт Григорович неодноразово був нагороджений грамотами, дипломами, у 1970 році він отримав медаль «За доблесний труд». Сам він був дуже скромним і більше турбувався про інших. Венедикт Комаровський немало зробив для розвитку не тільки журналістики, а й літературного процесу в окремо взятому районі, невтомно ростив молоду паросль газетярів, поетів та прозаїків, був членом Національної спілки журналістів України.
Перу Венедикта Григоровича належать сотні статей, нарисів, замальовок про події району, людей праці та багато віршів, написаних у різних ліричних жанрах. Його поезії друкували в літературних журналах, столичній та місцевій періодиці. Газета «Вісті» продовжує і нині друкувати вірші свого земляка.
У силу зайнятості службовими та громадськими справами, Венедикт Григорович виховував своїх дітей ще і віршем. Він написав цикл поезій про діда Пилипа, через образ якого давав поради та настанови дітям.
Напередодні 60-річного ювілею шанованого редактора, 16 вересня 1997 року, у газеті «Вісті» була надрукована перша частина його історичного дослідження «Барон з Гаврилівки» про родовід Фальц-Фейнів. Всього було сім частин, і останню завершувала тодішній заступник головного редактора Ганна Омелянівна Кшановська за рукописами автора у лютому 1998 року.
Венедикт Григорович Комаровський помер 26 вересня 1997 року через тяжку хворобу.
Завдяки наполегливості і титанічній праці його вірної дружини Марії Андріївни Терентьєвої (Комаровської) у 2018 році вийшли збірка поезій Венедикта Комаровського «Я вірю…» і документальний нарис «Історія далека і близька. Барон з Гаврилівки» – дослідження життя і діяльності відомої родини Фальц-Фейнів.
Твори
Барон з Гаврилівки / Венедикт Комаровський ; [авт. передм., ред. М. А. Терентьєва ; уклад. В. Тартиця]. – Херсон: Айлант, 2018. – 59 с. : іл., кольор. фот., портр.
Живемо ми нині з вами... ; Вірності у кожнім слові... ; Отличница ; Общенье – вот что всем полезней... ; Археологи : [вірші] / Венедикт Комаровський // Вісті. – 2019. – 29 серп. (N 35).
Я вірю... : збірка поезій / Венедикт Комаровський. – Херсон : Айлант, 2018. – 83 с. : іл., фото.
Про нього
Великий життєлюб : [вступ. сл. про В. Комаровського] // Я вірю... : збірка поезій / Венедикт Комаровський. – Херсон : Айлант, 2018. – С. 4-6.
Не притупляються пера : [про нововоронцовську газету «Вісті», зокрема про редактора В. Комаровського] / Микола Гурепко // Літописці часу : З історії газет Херсонщини / [упоряд. Л. А. Брусик]. – Херсон : Гельветика, 2019. – С. 150-156.
