календар подій

Календар подій

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Кінбурнська коса — місце рожевих озер і диких орхідей

26.05.2020
Кінбурнська коса — місце казкових ландшафтів і унікальних природних пам'яток, на якому ще з давніх часів і до сьогоднішніх днів в первозданному вигляді збереглася краса природи, багатство флори та фауни.
 

Це дивовижне і гармонійне поєднання соснових лісів, широких степів, найчистішого моря і свіжого прозорого повітря, який наповнений чудовим ароматом степових трав.
Разом з тим, Кінбурнська коса — це широченні піщані пляжі, вкриті дрібним білим пісочком, де панує цілковита тиша, умиротворення, спокій і повне єднання з природою.
На Кінбурні ви не знайдете гучні дискотеки, луна-парк і т.д., але зате тут можна побачити багато чого іншого, не менш цікавого: наприклад, зграї білих чапель, рожевих пеліканів, які здалеку своїми обрисами нагадують птеродактилів, але в польоті вони виглядають дивно граціозними, лебедів і качок. А якщо вам дуже пощастить, то побачите ще й рожевих фламінго.
 
 

Кінбурнська коса — це одне з найбільш популярних і улюблених місць відпочинку для тих, хто віддає перевагу тихому відпочинку на пляжі і любить дивитися на романтичне зоряне небо.
Територія Кінбурнського півострова є національним природним парком і охороняється законом.
Вона входить до складу Чорноморського біосферного заповідника. Її неповторний мікроклімат зумовлений розташуванням: з одного боку
берега омиваються солоними морськими водами, з іншого — прісними Дніпровськими.
Загальна площа коси складає понад 200 гектарів. Спочатку коса досить широка, а у своїй самій вузькій частині вона звужується до кількох метрів. Кінбурнська коса — це мис, довжина якого приблизно 40 км, а ширина менше ніж 10 км.

Перші письмові згадки про Кінбурнську косу з'явилися ще в античні часи. Назва цієї місцевості походить від турецьких слів «кил», що в переклад означає «волосся», і «бурун», що позначає слово «мис». У XV столітті на території даного півострова турками була побудована могутня фортеця Кілбурун, звідси ж і пішла сьогоднішня географічна назва коси та півострова.
Кінбурнська коса унікальна своєю природою, своїм кліматом, ландшафтами та історією. Цілинні степи змінюють реліктові гаї, густі порослі папороті змінює хміль і виноград.
Різнотрав'я і тисячі видів квітів вражають уяву. Можна зустріти рідкісні та ендемічні види, які не ростуть в інших куточках Землі. Кажуть, коров'яче молоко на Косі — найсмачніше, адже тваринам є таке розмаїття рослин!

 Біля села Покровка ростуть дикі орхідеї — це одне з найбільших місць Європи, де можна побачити цвітіння диких орхідей, (порівняти це можна хіба що з Долиною нарцисів в Кіреші). 
 

  Згідно з писанням давньогрецького історика Геродота в V столітті до нашої ери на території нинішнього Кінбурнського півострова існувала держава Гілея - «земля під густим лісом». Тому Волижин ліс можна вважати одним зі свідків давнини. Тисячоліття тому Коса була повністю їм покрита, а зараз зустрічаються окремі ділянки, розкидані по півострову. Перемежовуються осикові й вільхові гаї, шумлять трьохсотлітні дуби. У низинах, де збирається волога, швидко розростаються болотні види. Ліани та трави обвивають молоді деревця, місцевість набуває екзотичний, нереальний вид. Таємничі та містичні «саги» - так їх називають місцеві жителі.
 
 
У Волижин лісі живе багато різних видів птахів. Понад 60 видів птахів, що мешкають на Кінбурнській косі, занесено до Червоної Книги України. У первісних лісах Кінбурнської коси мешкає понад 50 видів тварин. Зустрічається безліч гризунів, великі черепахи, єнотоподібні собаки, лисиці, бобри, олені.
 
 
 
У грибний сезон лісу наповнюються любителями «тихого полювання». Грибники знаходять величезну кількість маслюків та благородні білі.
Увагу привертають і «марсіанські» водойми-ропи рожевого кольору — готовий фон для атмосферних знімків в Instagram.
Незвичайний відтінок вони отримали завдяки дуналіелла солоно водній (Dunaliella salina) - унікальним мікроводоростям антиоксидантам. Це чи не єдиний живий організм, здатний вижити в такому концентрованому розчині солі.

    Кількість солоних і прісноводних озер на Кінбурнській косі сьогодні налічує близько 150 штук, хоча приблизно 30-40 років тому їх кількість досягала 300. В основному ці озера мілководні. Сюди приходить риба на нерест. Це дуже красиве та унікальне видовище, коли величезна кількість риби, щільно притиснуті один одному, перепливає з одного озера в інше, а після цього йде далеко в море.
 
 

На косі можна зайнятися сноркелінгом. Якщо пощастить, можна побачити навіть актинії - маленьких морських хижаків, що нагадують дивовижні квіти зі щупальцями.
Сольові озера на Кінбурнській косі існують і до нашого часу.  Іноді шматки кристалічної йодованої солі ніжно-рожевого кольору виростають висотою до 15 метрів
 
  
 
Історія і пам'ятки коси переплелися в одне ціле.
Колись сюди постійно приїжджали чумаки за сіллю, долаючи при цьому непрості дороги, повні піратів, розбійників і войовничих народів. Спочатку вони просто добували тут сіль і ловили рибу, а через 200 років обґрунтували на косі сторожовий пост. Пам'ять про козацьку славу зберігає старовинний кам'яний хрест, встановлений на могилі Сидора Білого — першого кошового отамана Чорноморського козацтва.
 
 
З цієї ж епохою пов'язаний ще один пам'ятник на косі — Олександру Васильовичу Суворову. У жовтні 1787 року тут відбулася найбільша битва за фортецю Кінбурн з турками.
Чотиритисячний турецький десант розгромили в пух і прах!
 
 
Кінбурнський півострів — дивовижне місце, на якому потрібно обов'язково побувати. На чистих пляжах тишу порушує лише пташиний гомін, музика морських хвиль і пісня вітру. Цей дивовижний світ дивує гармонією між природою і людиною. Закону Природи про мирне співіснування тут підкоряються всі, хто живе.
Тутешня природа як необроблений, ніким не зворушений діамант, гідний того, щоб їм милувалися!
 
 

Зараз через карантинні заходи помилуватися  цією красою можна в режимі онлайн на Facebook  

X