Хліб має у Франції особливий статус. Для багатьох мешканців цієї країни багет є чимось на зразок основного продукту харчування, і це справжній її гастрономічний символ.Французький багет – довгий, тонкий хлібобулочний виріб з хрусткою скоринкою, м'який в середині,
припудрений борошном. У стандартного багета довжина приблизно 65 сантиметрів, ширина 5-6, а висота 3-4. Вага 200-250 грам. Технологія виготовлення багета закріплена французьким законодавством, де вказано, що для виготовлення такого хліба повинні використовуватися тільки натуральні продукти. Це важливо тому що за один день у Франції продають до півтора мільйонів багетів. Існує кілька версій походження багета, жодна з яких толком не підтверджена. Перша відносить появу багета до епохи Наполеонівських воєн: пекарі французької армії спеціально створили довгий і вузький хліб, щоб солдат міг тягати його прямо в штанях . Ця версія викликає, мабуть, найбільші сумніви: по-перше, очевидно незручність такого способу транспортування - легко уявити, на що перетвориться багет до вечірнього привалу. А по-друге, багет і не призначений для довгого зберігання (що абсолютно необхідно для військового продукту) - він черствіє протягом декількох годин після виготовлення.
За іншою версією, австрійський пекар Август Занг привіз рецепт багета до Франції. У 1839 році вінці відкрили пекарню в Парижі і почали продавати там овальний хліб, схожий на нинішній багет.
Інші дослідники вважають, що багет зобов'язаний своєю появою будівництву паризького метрополітену в кінці XIX століття. Тунелі
копали робітники з різних регіонів Франції, і між ними часто виникали конфлікти, а так як кожен будівельник мав при собі ніж для нарізки хліба, то такі сутички могли скінчиться трагічно. Тоді автор проекту метро, Фюльжанс Б’єнвеню , попросив пекарів створити хліб, який можна було б ламати руками; це дозволило б конфіскувати у будівельників ножі. Цікаво, що багет, дійсно, прийнято не нарізувати, а ламати. Ще одна версія - в 1920-і роки в Парижі вийшов закон, який забороняв відкривати пекарні раніше четвертої години ранку. Через це пекарі не встигали доставляти свіжий хліб замовникам. Тоді вони винайшли (або підгледіли в тій же віденської булочної) рецепт хліба швидкого приготування.
Так чи інакше, поняття і рецептура "традиційного французького багета" була формалізована лише у вересні 1993 року, коли французький уряд видав "декрет про хліб" - щоб захистити традиційні пекарні від засилля супермаркетів, які масово пропонували багети набагато нижчої якості . Французький багет має властивість черствіти до кінця дня. За традицією багет не ріжуть, а ламають. У французькій булочній можна придбати декілька видів такого хліба, різних за смаком і формою:
- традиційний багет (baguette tradition або une tradition);
- багет по-селянськи (baguette de campagne);
- багет за особливим рецептом пекаря (baguette du patron);
- у формі колоса (baguette pi);
- дуже тонкий, зветься ниточкою (ficelle) і т. д.
Щоб задовольнити потреби покупців, багато пекарів роблять багети різної довжини і навіть пропікають їх по-різному. Вранці хліб на прилавках ще теплий, і можна вибрати: довгий чи не дуже, менш або більш просмажений, рум'яний або трохи підгорілий. Багато майстрів тримають свої рецепти в секреті. Вживання хліба у Франції, істотно 
відрізняється від нашого, хліб може бути і самостійною стравою. Багет зазвичай вживають на сніданок у вигляді сендвічів і тартинок з вершковим маслом і конфітюром до кави або шоколадом. Варіантів вживання багета безліч, наприклад, з паштетом або сиром. Щорічно у Франції проводять конкурс на «кращий паризький багет», Конкурс - це щорічна церемонія, яка проводиться в Палаті синдикату виробників хліба і кондитерів відповідно встановленими традиціями і правилами. Палата знаходиться на набережній Д 'Анжу, де знаходяться чудові приватні готелі острова Сен-Луї з фасадами, що вражають своєю красою, слідують один за іншим. Уже в передпокої відвідувачів зустрічають старовинні діжі для замішування тіста. П'янкий аромат свіжоспеченого хліба заповнює величезний зал, що виходить вікнами на Сену. Сто шістдесят три багета, розкладені за кілька годин до цього на двох великих столах, чекають своєї черги. Отака цікава історія багета!
