Гопники

Гопники (гоп, гопота) – (самоназва «пацани») – молодіжна субкультура, що виникла  у 20-ті роки ХХ в Радянському Союзі, орієнтована на систему цінностей дорослого злочинного світу та культ сили. Останній підйом пережила у 90-ті роки ХХ ст. – період соціальних потрясінь та глибокої економічної кризи.

Ідеологія – неприязнь і недовіра до органів влади і правопорядку, ідеалізація кримінальної етики, зневажливе і хамське ставлення до звичайних людей, агресія проти представників інших національностей та деяких молодіжних субкультур.

Контингент – підлітки і молодь  робітничих окраїн і «спальних» мікрорайонів великих міст, невеликих містечок, вихідці з малозабезпечених сімей, вирізняються низьким інтелектуальним і культурним рівнем, відсутністю почуття гумору.

Стиль життя – стадність, існування згідно з «понятіями» - своєрідним кодексом честі і правилами поведінки, вуличні грабежі і бійки, схильність до паління, вживання алкоголю і наркотиків, цинічне ставлення до дівчат.

Манера поведінки – розхитана хода, сидіння навпочіпки, лузання насіння, чіпляння до перехожих, пуста балаканина. Мова – російсько-український суржик, перевантажений словами-паразитами, матюками, злодійським жаргоном  («феня»).

Мода – спортивні штани (костюм) з лампасами – дешева підробка відомої фірми, кросівки чи гостроносі туфлі, шкіряна або спортивна куртка, кепка-восьмиклинка з коротким козирком чи шапка-таблетка.

Атрибути іміджу – дуже коротка зачіска, татуювання із «бандитською» символікою, чотки (бажано зроблені на зоні), барсетка, товстий золотий або срібний ланцюжок на шиї.

Музика – російський шансон, попса – постійний супутник. Магнітофони на батарейках замінили мобільні телефони.

До речі! 

Найбільш поширені версії походження слова «гопник» -  від російських слів «городское общество призрения» чи «городское общежитие пролетариата».