Геродот — батько історії і перший дослідник людських цивілізацій
Уявіть собі світ, де історія передається лише з вуст у вуста — у вигляді міфів, легенд і переказів. Світ, у якому ніхто не ставить під
сумнів, що бог послав бурю чи герой самотужки переміг цілу армію. Саме у такому світі з’являється людина, яка прагне дізнатись правду: хто, де, коли і чому. Її звали Геродот. Народився Геродот близько 484 року до н.е. у місті Галікарнас, що на території сучасної Туреччини. Він був не просто письменником чи оповідачем — він став першим, хто спробував систематизувати події, зібрати свідчення, проаналізувати причини й наслідки. За це давньогрецький філософ Цицерон пізніше назвав його «батьком історії». Геродот був 
допитливим мандрівником. Він відвідав Єгипет, Персію, Вавилон, Малу Азію, Фракію, навіть дійшов до територій, де жили скіфи — це нинішні українські землі. Його не цікавили лише військові битви — він описував побут, звичаї, релігійні вірування, природні явища й архітектурні дива. Відомо, що він захоплювався пірамідами в Єгипті, здивовано описував перепис у Вавилоні, а ще — залишив нам один із
найперших описів скіфського світу. Його головна праця має назву «Історії» — це дев’ять книг, кожна з яких носить ім’я однієї з муз. Основна тема — греко-перські війни, однак автор постійно робить відступи, щоб краще пояснити походження народів, хід подій, характери лідерів. Для Геродота історія — це не лише хроніка битв, а велика мозаїка, де кожен народ і кожна людина 
мають значення. Його метод — це поєднання власних спостережень, свідчень очевидців і критичного мислення. Його не раз критикували за надто яскраві розповіді, легенди й домисли. Проте варто пам’ятати: Геродот був піонером. Він не мав прикладів, на які міг би спиратися. Геродот детально описав природні умови півдня України та численні ріки цієї території. Найбільше його вразив Борисфен: «Серед інших рік Борисфен найбільш корисний людям, бо навколо нього найкращі і найбільш поживні пасовища для худоби, і дуже багато в ньому риби, приємної на смак, і вода в ньому дуже чиста, порівняно до інших із каламутною водою, і ниви навколо нього чудові, а там, де не засіяно, виростає висока трава. А в його гирлі відкладається багато солі… Для харчування ця ріка дає ще і багато чого іншого, гідного всякої уваги»
Його головна заслуга — він зробив перші кроки до того, щоб історія стала наукою.
- Один з перших описів народів Східної Європи, включно зі скіфами;
- Прагнення пояснити події, а не просто зафіксувати;
- Усвідомлення того, що історія — це не тільки війни, а й культура, традиції, побут;
- Повага до різноманіття: Геродот не ставив одну націю вище за інші — він намагався зрозуміти всіх.
Геродот — не просто постать із підручника. Це приклад того, як цікавість, спостережливість і критичне мислення можуть змінити світогляд цілого покоління.Цікавий факт:
Геродот писав, що скіфи вважали кров священною, а золоті речі — непорушними. Саме завдяки йому ми знаємо багато деталей про культуру стародавніх племен, які мешкали на території України. Уявіть собі: ще не було ні Київської Русі, ні козацтва, а про Україну вже говорили. І хто ж, як не Геродот, «батько історії», розповів про землі, які сьогодні ми називаємо Україною? Сьогодні ми представляємо вашій увазі книгу «Історія України, написана у V ст. до н.е. Геродотом» — це незвичний, несподівано актуальний погляд у минуле, який відкриває нам Світ Скіфії, її воїнів, звичаї, легенди, і навіть перші згадки про географічні об’єкти, знайомі кожному українцеві. Ми звикли уявляти історію України з часів князів, проте Геродот відкриває завісу ще далі — туди, де по Дніпру ходили скіфські човни, а безкраї українські степи були місцем битв, міфів і загадок. Саме Геродот залишив найдавніший письмовий опис нашої території, назвавши Дніпро «Бористеном» і описавши ріку з дивовижною точністю.
У книзі знайдете:
- Хто такі скіфи, які жили на території України і чому вони лякали Перського царя Дарія?
- Як виглядала прадавня торгівля, військова справа та поховання на наших землях?
- Чому Геродот називає ці території одними з найцікавіших і найтаємничіших у своєму творі?
Рекомендовано для всіх, хто хоче:
- дізнатись, що писали про Україну ще понад 2 тисячі років тому;
- зрозуміти зв'язок між скіфськими звичаями та сучасною українською ідентичністю;
- захопитися давньою історією, написаною живо, яскраво і з нотками детективу.
Ця книга — це більше, ніж історичне дослідження. Це мандрівка в часі, де Україна постає перед нами в іншому світлі — ще не сучасна держава, але вже центр подій, вартий уваги найбільшого історика античності.
