Емо - підліткова субкультура, що виникла наприкінці 80-х ХХ ст. у Сполучених Штатах як спроба бунту підлітків проти беземоційності суспільства та заборони на прояв негативних емоцій. Сформувалась під впливом музичного стилю емо, який виріс із хардкор-панку.
Ідеологія – бути собою і не заганяти себе у якісь певні рамки, відверто і безперешкодно виражати своїх почуття та емоції. Більшість емо-кідів дотримуються принципів straight-edge, тобто вони проти наркоманії, алкоголізму, безладних статевих зв'язків і взагалі за здоровий спосіб життя. Моральні цінності – правдивість, чесність, вірність, щирість, Ідеал – знайти справжню і чисту любов.
|
|
Стиль життя – депресивність, заглибленість у власні переживання, спілкування в компанії однодумців, миролюбність. Емо-кіди вирізняють у своєму середовищі тру емо (справжніх) та позерів, показушників, для яких важлива зовнішня атрибутика і які люблять «працювати на публіку».
Стиль поведінки – різкі перепади настрою від радості до суму, схильність до істерики і самогубства. Емо-кіди відкриті, емоційні, дуже чутливі і страшенно страждають від жорстокості та нерозуміння з боку світу.
|
|
Символіка – чорний колір - несправедливість, жорстокість світу, яскраві кольори (особливо рожевий і пурпуровий) - щасливі емоції, кохання, приємне переживання; рожеве серце з тріщиною або розірване на клоччя, череп з кістками, пістолети, чорна п’ятикутна зірка на рожевому тлі, рожево-чорна шахівниця.
|
|
Мода – чорний одяг з яскраво-рожевими деталями, вузькі занижені джинси, паски з бляхами і ланцюжками, вузенькі футболки з героями мультиків, кеди з кольоровими шнурками, рукавички без пальців, у дівчат – колготки у рожево-чорну клітинку, чорні сукні або спідниці з рожевими кантами, смугасті гетри на руках.
Імідж найчастіше однаковий для хлопців і дівчат: бліде обличчя і губи, підведені чорним очі, чорне (темне) пряме волосся, скошений чубчик закриває пів обличчя, чорний лак на нігтях, пірсінг на обличчі, «тонелі» у вухах.
|
|
Атрибути – «поштарська» сумка через плече, значки, силіконові браслети або напульсники на руках, буси, окуляри у широкій яскравій або чорній оправі, м’які іграшки-ведмежата.
Музика — стилі емо, емокор, сан-дієго хардкор, емо вайоленс, скрімо, френч скрімо: надривний вокал від плачу до криків і стогону. Тексти пісень — про нещасне кохання, несправедливість і жорстокість світу.
|
|
Загалом дружелюбна та інфантильна субкультура емо може негативно впливати на підлітків: формує психологічний тип жертви, підштовхує до депресії, нервових зривів, самогубства, завдання собі фізичного болю. Емо-кіди часто стають об’єктами агресії з боку скінхедів, гопників та осуду з боку сім’ї і суспільства.
Що дивитись?
«Школа» (2010), «Емо», «Зала самовбивць».
Що слухати?
«Sunny Day Real Estate», «Mineral», «Tokio Hotel», «My Chemical Romance», «Dashboard Confessional» , «Stigmata».
Що читати?
«Вбити емо» Юлія Лемеш, «Емо Love» Ольга Лазорева, «ЕмоБой» Антон Соя, «Everybody Hurts: An Essential Guide to Emo Culture» Trevor Kelley, Leslie Simon.