календар подій

Календар подій

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

У кожному місті є пам'ятки, які не просто красиві чи відомі, а висловлюють всю суть та історію країни. У Німеччині таким символом є Бранденбурзькі ворота на Паризькій площі Берліна. До них приходять все гості та й багато корінних жителів міста.
В кінці 18 століття імператор Фрідріх Вільгельм II наказав побудувати Тріумфальну арку на західній околиці Берліна. Архітектор Карл Готтхард фон Лангганса черпав натхнення в силуеті давньогрецького Акрополя. В результаті вийшло споруда, що поклала початок особливому стилю архітектури — берлінському неокласицизму. За задумом ворота повинні бути символом миру, хоча вся подальша історія спростувала цей задум. Інша назва пам'ятника «Ворота світу» так і не прижилося. Бранденбурзькі ворота бачили всіх кривавих завойовників Європи: через них в'їжджав в місто Наполеон Бонапарт, тут маршували переможці в Франко-Прусській війні в 1871 році, а Гітлер вважав їх символом величі нації й проводив на Парізер-Платц свої паради.
Зрештою Бранденбурзькі ворота стали асоціюватися з Третім рейхом, а потім з Берлінською стіною, які роз'єднали німецький народ на довгі роки. Після падіння стіни та возз'єднання Східного та Західного Берліна Ворота світу повернули собі первісний зміст. Сьогодні для численних туристів прогулянка в район Мітте це можливість зробити ефектні фото з видами грандіозної споруди та дізнатися практично всю історію Німеччини за останні три століття. Самою впізнаваною частиною Тріумфальної арки стала статуя давньогрецької богині Ірени на античній квадризі — колісниці, запряженій четвіркою коней. Скульптор Йоганн Готфрід Шадов настільки майстерно зробив роботу, що Наполеон Бонапарт забрав Ірену як військовий трофей для прикраси Парижа. Повернулася статуя на своє місце лише через 8 років, і тоді ж відбулася важлива трансформація її образу: замість оливкової гілки миру в руку богині вклали прусський хрест і назвали її богинею перемоги Вікторією. Сьогодні в районі воріт життя не вщухає ні вдень, ні вночі. Сюди приходять за історичною інформацією і за розвагами: вуличні артисти й музиканти, художники, які напишуть ваш образ за кілька хвилин, клоуни та аніматори для дітей розважають численних гостей Берліна цілодобово.
Ворота відкривають вхід на популярну прогулянкову вулицю — бульвар Унтер-ден-Лінден. Тут знімають фільми, проводять урочистості та призначають побачення. Різнобарвне нічне підсвічування сприяє романтичній атмосфері й відпочинку. 

   

Рейхстаг був місцем засідання німецьких законодавчих зборів в період Німецької імперії, Веймарської республіки та Третього Рейху. Сучасний німецький парламент теж проводить в Рейхстазі збори. Сама будівля збудована в дуже помпезній і кілька переважній манері, яка за задумом архітекторів повинна була підкреслити велич Імперії. Все в Рейхстазі здається величезним і незбагненним — колони, сірі фасади, грандіозний скляний купол. 

  

Берлінська Стіна, яка за підсумками Другої світової війни розділила Берлін на зони впливу двох головних опонентів — військових блоків ОВС і НАТО. Стіна простояла майже 30 років і стала символом «холодної війни». Це була справжня межа з пропускними пунктами та охороною. Після падіння Стіни й об'єднання Німеччини в 1989 році її уламки поступово розтягнули на сувеніри. Деякі фрагменти конструкції вирішено було зберегти як пам'ятник. 

  

Шарлоттенбург Палац кінця XVII століття в стилі бароко, подарунок короля Фрідріха I своїй дружині Софії Шарлотті Ганноверського. Після закінчення будівництва він відразу став використовуватися як королівська резиденція. Перед палацом посаджений парк в класичних традиціях французької та англійської ландшафтного мистецтва. Спочатку споруда називалася Літценбург, але після смерті королеви було перейменовано на її честь.

   

Червона ратуша є місцем перебування міського уряду і берлінського бургомістра. Спочатку Червона ратуша була зведена в стилі північного італійського Відродження, самого пишного періоду, який панував на італійських землях в першій третині XV століття. Вона була спроєктована за подобою Старої ратуші польського міста Торунь. Головна вежа Червоної ратуші нагадує вежу французького собору Нотр-Дам-де Лан. На цій вежі знаходиться годинник, розташовані над головним входом. На першому поверсі будівлі можна побачити історію самого Берліна, так звану «Хроніку» - рельєфи, створені з теракоти. Цей фриз був встановлений в 1979 році.
Це споруда в стилі неоренесансу з елементами неоготичного стилю кінця XIX століття. В результаті бомбардувань Берліна в 1945 році будівлю було сильно зруйновано, потрібна була тривала реставрація. Цікаво, що парадні зали ратуші можна орендувати для приватних заходів.

 

Оперний театр Берліна — один з найстаріших в Німеччині. Він був заснований в 1742 році, старші за нього тільки театри в Мюнхені та Гамбурзі. Протягом декількох століть тут проходили найгучніші прем'єри, гриміли найвидатніші й були освистані найпровальніші опери, а за диригентським пультом перебували найвидатніші музиканти та композитори начебто Ріхарда Штрауса і Фелікса Мендельсона. Театр закривався тільки одного разу — в період Другої світової війни. Але після масштабної реставрації 1955 року тут знову зазвучала музика. І тепер на сцені Берлінської опери, як і багато років тому, проходять галасливі прем'єри та гастролі світових класичних театрів. 

 

Музейний острів Великий музейний квартал Берліна, внесений до списку спадщини ЮНЕСКО. Тут розміщені п'ять музеїв: Стара національна галерея, Музей Боде, Старий і Новий музеї, Пергамський музей. Великі експозиції розповідають про історію з первісних часів до наших днів, в численних картинних галереях виставляються сотні полотен майстрів різних країн, шкіл і періодів. 

    

Берлінський собор Найбільша протестантська церква Німеччини, знаходиться в межах Музейного острова. Собор був зведений в епоху кайзера Вільгельма II та замислювався як німецький аналог собору Св. Петра у Ватикані. Будівля просто засліплює своїй урочистістю і величною архітектурою. Створюється відчуття, що його зводили гіганти. З оглядового майданчика храму відкривається чудовий панорамний вид на Берлін.
Одна з воістину рідкісних пам'яток розташована в західній частині Берліна. Її унікальність в тому, що вона дивом вціліла після війни. Це не просто палац, а цілий палацово-парковий ансамбль Schloss Charlottenburg - замок 17 століття і сади на березі річки. Колись це була імператорська резиденція, до якої прихильно поставився час і свою красу цей ансамбль тепер демонструє нинішньому поколінню.

   

Є в Берліні місце, в якому виникає гостре відчуття відчаю. Це Меморіал жертвам Голокосту. Тут немає величезних скульптур або скорботних фігур. Але аура давить та змушує задуматися про загибель мільйонів безвинних людей, відчути їх жах і безпорадність. Меморіал пам'яті вбитих євреїв Європи Пам'ятник на честь загублених нацистами євреїв. Біля меморіального комплексу досить цікаве і незвичайне архітектурне рішення, яке в точності передає атмосферу жаху, що панував в Німеччині після приходу до влади Гітлера. Меморіал являє собою кілька рядів безіменних сірих надгробних плит різної величини, які утворюють лабіринт. Меморіальний комплекс розкинувся на величезній території в самому центрі столиці Німеччини. Він знаходиться у кварталі від Бранденбурзьких воріт і недалеко від залишків бункера, в якому під час Другої світової війни ховалося керівництво нацистської партії.
На великому полі встановлено 2271 блок з сірого бетону. 

 

Меморіальна церква кайзера Вільгельма Храм кінця XIX століття, побудована на честь першого кайзера об'єднаної Німецької імперії Вільгельма I. Будівля сильно постраждала від бомбардувань, від неї залишилася тільки частина західної вежі. У 60-х рр. біля вежі звели сучасну споруду. Передбачалося, що нова будівля складе гармонійний ансамбль із залишками церкви. Усередині знаходиться 4,6-ти метрова фігура Христа. 

  

Церква Святого Миколая найстаріший храм на території Берліна. Вважається, що він з'явився в XIII столітті. Служби тут проводили аж до 1938 року. В результаті руйнувань під час війни від церкви залишилися тільки зовнішні стіни. Після відновлення в 1981 році будівлю стали використовувати як концертний зал і як майданчик для виставок. Спорудження являє собою споруду у типовому «протестантському» стилі з лаконічними формами і гострими шпилями веж.

  

Церква Святої Марії Старий лютеранський храм що діє неподалік від берлінської телевежі. Історія церкви почалася в XIII столітті, з того часу вона неодноразово горіла і перебудовувалася. Як і багато історичних будівель, церква Св. Марії була відновлена після війни в 60-70-х рр. XX століття. Усередині храму знаходиться орган, на якому грав сам І.С. Бах. Неділями під час служби можна насолодитися виступом церковного хору. 

  

Берлінська телевежа Телевізійна вежа понад 360 метрів у висоту. Вона стоїть на четвертому місці серед найвищих телевеж в Європі. Почала працювати в 1969 році. У сонячну погоду на кулі, що вінчає конструкцію, зображаються обриси хреста (мабуть, від церкви, що стоїть неподалік). З цим фактом пов'язаний домисел, ніби архітектора допитували в відповідних органах нібито за навмисне проєктування хреста.

  

 

 

 

X