Колись, ще у 2017 році під час участі у фестивалі «Відкрий свою книгу», відбулося знайомство
із представниками літературно-меморіального музею імені Анатолія Бахути.
І ще тоді вразила непідробна щирість в їхніх розповідях про свого одноплемінника, шанобливе шанування його пам’яті. Пам’яті людини, яка прожила таке коротке, але яскраве і плідне життя.
Земляки із гордістю і шаною бережуть літературний спадок свого іменитого автора. Районною адміністрацією створено літературний музей, впроваджено літературну премію ім. Анатолія Бахути, проводяться фестивалі молодіжної творчості, засідання літературного клубу, творчі зустрічі, тощо.
А сьогодні я тримаю книжку цього автора, першу у нашому фонді "Вибрані товри" Анатолія Павловича Бахути, яка нам подарувала районна бібліотека. У збірці - кращі твори нашого видатного земляка.
Поет, романтик, гостроокий журналіст – саме таким постає з рядків образ автора.
Земляки ретельно бережуть та примножують славу свого Поета. Ще у травні було оновлено пам’ятник на могилі Анатолія Бахути.
Численні конкурси та святкування скликають молоді таланти.
Ім’я новокаховчанина живе і буде жити.
Як і його сонячна, щемка поезія.
Шануймось!
БАЛАДА ПРО ВЗАЄМНІСТЬ
Народила мати сина.
А війна забрала.
Голова у неньки сива.
В серці вічна рана.
Розірвав би розпач груди,
Та, згадавши грози,
Повернули сина люди.
….Вилитого.
….З бронзи.
(Анатолій Бахута)
***
СТОСОВНО КОМФОРТУ
Ви кричите, шановні друзі,
Що цей старенький світ
Вам не подобається, й дуже,
Бо надто, буцім, зблід.
Звичайно, зміни є в усьому.
Від сонця – до трави.
Адже до вас у світі цьому
Були таки не ви.
Та не хуліть його так гучно!
Це ж треба розуміть:
Щоб вам було у світі зручно –
Будуйте світ самі!
(Анатолій Бахута)
