На березі Чорного моря розкинула свої мережі Тендрівська коса — місце де зупинився час і панує природа.
Тихі, відокремлені оазиси, де можна відірватися від мирської суєти та насолодитися простим відпочинком і близькістю до природи.
Тендрівською косою, яка заслужила славу справжньої перлини, прекрасної пам'ятки Причорномор'я, називається піщаний острів, розташований в південно-західній частині Чорного моря в 30 км на південь від Херсона.
За своєю структурою має витягнуту форму на 70 км, від цього і пішла назва — коса. Загальна територія майже 38 км. Від материкової частини коса відокремлена мілководною Тендрівською затокою.
Виникло диво природи в результаті природного морського процесу, так званої акумуляції піску і черепашнику.
За своєю формою, західна частина нагадує структуру Лопатоподібного розширення. На прибережній території можна побачити берегові вали й озера-лагуни, а ось центральна її частина являє собою рівну поверхню. Чого не скажеш про південну частину, де в основному, це піщані горби створені морським вітром. Її поверхня протягом кількох століть залишається низинною, про що свідчать згадки картографів ще з далеких часів.
Вважається, що саме на Тендрівській косі, друга давня назва якої - «Ахіллесів біг», в античні часи проходили спортивні ігри, присвячені Ахіллу. Історики припускають, що пізніше тут жили сармати та скіфи.
Для моряків же Тендрівська коса завжди була серйозною загрозою і смертельною небезпекою: невидима з моря, вона ставала причиною багатьох корабельних аварій, і сьогодні водолази продовжують знаходити на дні Тендрівської затоки останки древніх судів — грецьких, турецьких, генуезьких і не тільки.
Варто відзначити, що Тендрівська коса має статус заповідника, як і Кінбурнська коса, або безлюдний острів Джарилгач. Єдиний між ними виняток в тому, що Тендра — це закритий заповідник і до значної часті острова вхід для туристів заборонений. Але, все ж північна частина коси, доступна відпочивальникам.
За своєю протяжності туристична зона на Тендрівській косі не велика, всього кілька кілометрів по береговій лінії, що впирається в маяк, який підіймається на 30 м. Вперше маяк був зведений на Тендрі в далекому 1827., з того часу ця споруда необхідна через такий небезпечний для моряків острова кілька разів руйнувалась та зводилась знову.
На сьогодні це місце добре висвітлюється у морі, тому Тендрівська коса швидко набрала популярність серед туристів.
На острові проживає не більше десяти осіб, це прикордонники й доглядачі маяка. Відповідно, сучасних туристичних благ тут немає, тільки дикі пляжі усіяні рапанами, блакитне тепле море, чисте морське повітря, галасливі пташині базари, величезні медузи та дикі тварини.
Пересуватися по острову можна пішки, на великих машинах або квадроциклах.
На Тендрівській косі мешкає велика кількість рідкісних птахів: пелікани, чаплі, лебеді, журавлі, дрохви. Так само тут живуть лисиці, єнотоподібні собаки, кабани, дикі коні, які щодня приходять до водопою у маяка. Мабуть, важливо відзначити, що понад сто видів тварин, що мешкають на острові занесені в Червону книгу.
Вранці й ввечері з берега можна спостерігати за грайливими у морі дельфінами. Таке видовище не забувається!
У мілководній, теплій Тендрівській затоці нереститися кефаль, чорноморська ставрида, бичок, а в більш глибокій його частини зустрічається севрюга, осетер, білуга.
Тут панує лише природа, а люди, що живуть тут і забезпечують стабільну роботу маяка, лише покірно служать їй.
Навіть в наш час на планеті залишилися місця, куди зовсім не добралася цивілізація.
Тендрівська коса — одне з таких чудових місць, побувати тут варто всім цінителям спокійного і розміреного відпочинку.
