«Роско Конклинг «Толстяк» Арбакл»

Арбакл Роско, відомий також як Fatty Арбакл, був одним із найяскравіших коміків епохи німого кіно. Його талант, експресивна міміка та бездоганне почуття гумору зробили його кумиром мільйонів глядачів на початку ХХ століття. Однак його кар'єра та життя зазнали нищівного удару через скандал, який назавжди змінив історію Голлівуду. Роско Конклінг Арбакл народився 24 березня 1887 року в місті Сміт-Сентер, штат Канзас, США, у багатодітній родині. Його батько, Вільям Гудріч Арбакл, працював у сільському господарстві та мав складний характер, а мати, Мері Єфра Арбакл, була доброю й турботливою жінкою. При народженні хлопчик важив 13 фунтів (5,9 кг), що було незвично для їхньої сім’ї. Батько, підозрюючи, що дитина йому не рідна, назвав сина на честь політика Роско Конклінга, якого зневажав. Народження Роско стало тяжким випробуванням для матері, що призвело до хронічних проблем зі здоров’ям. Вона померла, коли хлопцеві було всього 12 років. Після цього його родина переїхала до Каліфорнії в пошуках кращого життя. З раннього віку Арбакл виявляв інтерес до мистецтва та акторської гри. Попри свою кремезну статуру, він мав надзвичайну гнучкість і легкість у рухах, що дозволяло йому виконувати акробатичні номери. Вчителі помічали його талант і заохочували брати участь у шкільних театральних постановках. Після смерті матері дванадцятирічний Арбакл залишив школу й почав працювати хлопчиком на побігеньках у готелі в Сан-Хосе. 6 серпня 1908 року Арбакл одружився з Мінтою Дарфі, дочкою Чарльза Воррена Дарфі та Флори Адкінс. Дарфі приймала участь у зьомках багатьох ранніх комедійних фільмах разом  з Арбаклом. Як пара вони здавалися несхожими, оскільки Мінта була мініатюрною жінкою  невисокого зросту, тоді як Арбакл перехилив терези до 300 фунтів (136 кг).Потім Арбакл приєднався до водевільної компанії Morosco Burbank Stock і відправився в тур Китаєм і Японією, повернувшись на початку 1909 року. Саме в цей рік і розпочалася його, коли він приєднався до студії Selig Polyscope Company. Спочатку виконував другорядні ролі, проте його комічний талант швидко помітили. У 1913 році він перейшов до Keystone Studios, де працював з легендарним режисером і продюсером Маком Сеннетом. Саме там Арбакл здобув широку популярність завдяки співпраці з Чарлі Чапліном, Мейбл Норманд та іншими зірками німого кіно. Його екранний образ – добродушний, незграбний, але кмітливий товстун – швидко завоював прихильність глядачів. Саме тоді закріпилося його сценічне прізвисько Fatty («Фатті»), яке він сам не любив, але яке стало невід’ємною частиною його кар’єри. Всеамериканську любов і обожнювання Фатті Арбаклу принесли «бої з кремовими тортами» – саме він першим запровадив у комедійне кіно сцени масового розкидання випічки.

Як і багато інших успішних режисерських прийомів, ідея кидати торт в обличчя «ворога» прийшла з реального життя. Згідно з легендою, під час пікніка на березі річки Ріо-Гранде, де були присутні Арбакл і відомий мексиканський революціонер Панчо Вілья, між ними спалахнула суперечка. Що саме не сподобалося Вільї в коміку – вже ніхто не згадає. Можливо, палкому патріоту своєї країни не припав до душі зухвалий американський гумор. Як би там не було, Вілья наговорив Арбаклу багато неприємностей, а той у відповідь кинув у нього шматок яблучного пирога. Природно, пиріг повернувся до коміка разом із лайкою. Сутичка могла б перерости у щось серйозніше, але їх розвели по різні боки товариші по застіллю. Попри цей випадок, ворожнеча між Арбаклом і Вільєю не продовжилася. А невдовзі, завдяки Арбаклу, кремові торти стали невід’ємним атрибутом кінокомедій. Цей прийом охоче перейняли майже всі популярні гумористи початку ХХ століття, і глядачі були в захваті. Після того, як Арбакл замінив на Keystone Studios Фреда Мейса і Чарлі Чапліна, що залишили компанію, він буквально купався в оплесках. Фільми з його участю приносили нечувані прибутки, а сам комік став уособленням Великої Американської Мрії. Проте шалений успіх мав і свою зворотну сторону – Арбаклу доводилося одночасно працювати над трьома-чотирма картинами. Виснаження, постійна втома і важкі знімальні умови залишалися прихованими від глядачів, які бачили в ньому лише добродушного кумедного товстуна. Арбакл був талановитим співаком. Після того, як відомий оперний тенор Енріко Карузо почув його спів, він закликав коміка «кинути цю дурницю, якою ти заробляєш на життя, навчаючись, ти міг би стати другим найвидатнішим співаком у світі». До 1916 року Арбакл заробляв тисячу доларів на день у студії Джесса Ласкі, не рахуючи відсотків від касових зборів. Він мав усе – гроші, славу і улюблену справу. Але все це зникло в одну мить. У 1921 році кінопродюсер Paramount Адольф Цукор запропонував Фатті Арбаклу контракт на три мільйони доларів – на той час астрономічну суму. З цієї нагоди 3 вересня 1921 року в готелі St. Francis на дванадцятому поверсі влаштували гучне святкування.

Захід зібрав вершки Голлівуду, а також численних впливових гостей. Серед присутніх була й 25-річна акторка Вірджинія Рапп у компанії свого друга Генрі Лермана та якоїсь Мод Делмон. Їхня поведінка, навіть за богемними мірками, була не надто пристойною. Відомо, що Вірджинія та Генрі раніше були виключені зі студії Keystone через скандали, пов’язані з поширенням венеричних захворювань серед акторів та працівників. Це не лише шкодило репутації студії, а й серйозно впливало на робочий процес. Мод Делмон також мала сумнівну репутацію. В її досьє значилося чимало темних плям, зокрема численні звинувачення у шахрайстві, а її фото навіть зберігалося в архіві каліфорнійської поліції. На третій день святкування гості, мабуть, уже не розуміли, що відбувається навколо. Втомлений Фетті вирушив до кімнати 1219, сподіваючись переодягнутися та прийняти ванну. Однак на своєму шляху він був шокований, коли виявив Вірджинію Рапп у кімнаті, яка стогнала від нестерпного болю. За повідомленнями газет, вона попросила води, і Арбакл налив їй соку з бару. Після цього він поспішно залишив кімнату, залишивши актрису наодинці. Як підкреслює преса, він був повністю одягнений. Через деякий час він повернувся до кімнати разом із Заєм Превостом і Мод Делмон. Вони знайшли Вірджинію Рапп між ліжками, все ще в тій самій позі, знову повністю одягненою. Через чотири дні акторка померла в лікарні. Правоохоронці, звісно ж, опитали свідків. Всі голлівудські зірки, як і очікувалося, не припускали нічого незвичайного в результатах розслідування. Однак свідчення Мод Делмон викликали справжній шок. За її словами, Вірджинія Рапп померла після того, як її зґвалтував Фетті Арбакл. Ці покази стали сенсацією. Одразу після цього головного підозрюваного затримали. Кар'єра і репутація великого коміка розсипалася в пух і прах ще до початку розслідування. Таблоїди вчепилися в сенсацію смертельною хваткою. Яких тільки подробиць не закидали читачам журналісти! Затяті шанувальники коміка перетворилися на його не менш затятих переслідувачів. Фетті перестав смішити. Йому стало страшно. Комедії з його участю більше не збирали захоплених натовпів. Реакція кінопродюсера Paramount Адольфа Цукора не змусила себе чекати. Контракт з Фетті був розірваний. Фактично актор і режисер Арбакл залишився без роботи з «вовчим» квитком. Жодна студія не захотіла зв'язуватися з ґвалтівником, усі його фільми були зняті з прокату. Водночас факти, наведені Мод Делмонт окружному прокурору, не підтвердилися. Мод постійно плуталася у своїх власних свідченнях, і медична експертиза чітко встановила, що смерть міс Репп настала з іншої причини. Швидше за все, Делмонт, чиї заслуги в сумнівному шахрайстві визнала каліфорнійська поліція, намагався за допомогою шантажу витягти певну суму з чи не найбільш високооплачуваного коміка Америки. Чи передавали представники Арбакла гроші головному свідку обвинувачення, залишається загадкою. Якщо між шантажистом і підозрюваним було досягнуто домовленості, Мод не змогла виконати свою частину угоди. Цьому завадив районний прокурор. Служитель Феміди мав на меті потрапити в сенаторське крісло на майбутніх виборах. Будучи людиною без здібностей, він чітко розумів, що історія про зґвалтування була явно сфабрикована Мод Делмонт. Перше судове засідання відбулося 14 листопада 1921 року. Звинувачення проти Фетті розвалювалося на очах. Вже 4 грудня того ж року був винесений вердикт про невинуватість обвинувачених у смерті Вірджинії Рапп. Однак Арбакл вже не зміг піднятися з купи бруду, яку вилили на нього під час суду. Скандал за участю Фетті Арбакл мав багато наслідків. Однією з них є поява Асоціації виробників і дистриб'юторів кінофільмів Америки. Голлівудські магнати всерйоз злякалися цензури після дуже гучної і брудної «справи про зґвалтування». Арбакала продовжували ігнорувати. Він забагато пив, через що в 1928 році від нього пішла дружина. Фетті вдалося проштовхнути в прокат лише кілька своїх комедій, ховаючись за вигаданою назвою. Однак у 1931 році громадська думка знову змінилася. У десяту річницю скандалу багато кінозірок через журнал Motion Pictures вимагали повернути «Товстого Фетта» в свою майстерню. Вже влітку 1933 року Warner Brothers підписали контракт з великим коміком. Перед Арбаклом знову відкрилися самі райдужні перспективи. Він знову міг творити, його знову оточували любов поважної публіки, гроші та жінки. Роско Конклін (Фетті) Арбіт помер через кілька днів після підписання контракту від обширного інфаркту у віці сорока шести років, так і не встигнувши реалізувати більшість своїх творчих планів.Роско Арбакл залишив величезний внесок у розвиток кінокомедії. Незважаючи на трагічний фінал його кар’єри, він залишається однією з найвпливовіших фігур раннього Голлівуду, а його фільми продовжують надихати нові покоління кінематографістів.