 |
Шовкуненко Олексій Олексійович народився 21 березня 1884 року в Херсоні. Син маляра-покрівельника вправно дерся на дахи херсонських будівель, щоб разом зі старшим братом, майстром альфрейних робіт, допомогти батькові вчасно впоратися із замовленнями городян, а ще помилуватися з висоти на панораму міста, Дніпра. Антон – старший брат Олексія, який добре малював і компонував орнаменти для трафаретів, за допомогою яких розфарбовував пароплави, навчав хлопчину азів художньої грамоти. |
Проте першим істинним наставником Олексія став вихованець майстерні Києво-Печерської Лаври іконописець Семен Семенко, який працював у відомій на той час у Херсоні іконописній майстерні Івана Клименка. До цієї майстерні, розташованої неподалік Панкратівського мосту, 1899 року і був відданий у підмайстри майбутній художник. Семенко керував його вправами в малюнку, постачав своєму захопленому учневі «зразки» для копіювання, розповідав про Петербурзьку академію мистецтв. Саме Семенко порадив батькові Олексія продовжити навчання сина в Одеському художньому училищі. Досить підготовленого юного херсонця зарахували одразу на другий курс. Так Шовкуненко залишив рідні пенати. Але не на завжди.
Мистецьку освіту він здобув в Одеському художньому училищі (1908) і Петербурзькій академії мистецтв (1917).
1917 року помирає батько Олексія, і він повертається до рідного міста. Тут він живе в будинку своєї дружини – М.М.Фадєєвої, з особливим задоволенням пише її портрети, виконує замовлення шанувальників живопису, створюючи портрети, пейзажі, етюди.
Згодом молодий художник очолив одну з трьох майстерень у херсонській Пролетарській художній студії (1917-1922 pp.), пізніше - Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв, Київському державному художньому інституті.
Навіть після переїзду до Одеси Олексій Шовкуненко, щороку навідуючись до брата на вулицю Декабристів у Херсоні, поспішав на Карантинний острів, щоб попрацювати там. Спогади дитинства і юності, херсонські мотиви спостерігаються у творчих пошуках художника упродовж усього життєвого шляху.
Шовкуненко О.О. - один з видатних художників та педагогів України. Реалістичні портрети героїв партизанського руху, передовиків виробництва та діячів культури і мистецтва, а також індустріальні пейзажі принесли йому популярність не тільки в Україні, але й за її межами.
Художник однаково успішно працював в техніці олійного живопису, акварелі, в останні роки - пастелі. Його малюнки невеличкі - не більше альбомного аркуша Тут мудрість і висока простота, підвладні тільки майстрові, який десятиліттями вів задушевну бесіду з природою, осягаючи таємниці й чари її поезії.
Закоханість у навколишній світ, відданість Батьківщині сприяє його постійному творчому руху вперед. Любов О.Шовкуненка до життя, до різнобарв'я та розмаїття в природі виливається в роботі над квітковими натюрмортами і пейзажами Одеси, Києва, Уфи, Москви, створеними художником в різні роки. Пейзажі О.Шовкуненка полонять не тільки соковитістю темпераментного живопису, могутньою, що переливається через край бадьорістю духу, а й глибокою людяністю. Він, як правило, не пише краєвидів (виняток становлять деякі індустріальні пейзажі), але в його творах завжди незмінно присутня людина, безмежно закохана в рідну землю. Саме її думки й почуття, її творче ставлення до природи передає художник.
Шовкуненко О.О. до кінця свого життя послідовно утверджував активне ставлення до природи. Вона для нього не лише невичерпне джерело естетичної насолоди, а й могутній чинник очищення людського характеру. Ось чому він був завжди вірний своїй любові до пейзажу.
Твори художника зберігаються в музеях Москви, Києва, Харкова, Одеси, Полтави, Херсона.
Митець удостоєний звання народного художника СРСР (1944), Державної премії та високих державний нагород. Проте крім цих безперечних символів офіційного визнання існує ще феномен творчості Шовкуненко - художника і педагога, значення якого для українського мистецтва стає, крізь призму часу, все більш очевидним.
Помер О.О.Шовкуненко 12 березня 1974 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
У 1981 році ім'я художника присвоєно Херсонському художньому музею, вулиці в рідному місті та річковому пасажирському судну.
Дяченко В. Херсон у творчості Олексія Шовкуненка // Наддніпрян. правда. – 2004. – 17 берез.
Карпенко О. Вшанували видатного земляка // Булава. – 2009. – 2 апр.
Скороход А. Звездный час Алексея Шовкуненко // Гривна. – 2004. - № 12.
Стеценко Е. Новатор, классик, реалист // Новий день. – 2004. – 8 квіт.
Шарук Ю. Зустріч зі справжнім мистецтвом // Херсонський вісник. – 2009. - 30 квіт.
Шовкуненко Олексій Олексійович //Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2009 рік : Бібліограф. покажч. / Херсон. обл. універс. наук. б-ка. - Херсон, 2008. – С.26.
uk.wikipedia.org/wiki/Шовкуненко_Олексій_Олексійович
www.lib.kherson.ua/ukr-w1-peopl-1.htm
