 |
Яната Олександр Алоїcович (1888-1936), вчений, ботанік, організатор охорони природи в Україні. Народився 28 травня 1888 року в м. Миколаєві у сім’ї садівника, батько його був за національністю чехом, мати – з російських німців. Навчаючись на агрономічному факультеті Київського політехнічного інституту, він створив у 1909 році студентський гурток природознавців, а пізніше – Миколаївське товариство любителів природи. |
Закоханий в ботаніку з дитинства, Олександр Алоїсович все життя був активним діячем різних громадських природничо-наукових організацій - Кримського товариства природознавців, Харківського товариства ім. Квітки-Основ’яненка, пізніше - Українського ботанічного товариства.
У 1905-1910 роках О.А.Яната керував підпільною друкарнею, був одним з лідерів Миколаївської організації РСДРП, за що відбував покарання у Лук’янівській в’язниці в Києві. Під час першої світової війни працював у фуражному підвідділі Комітету Західного фронту, очолюваного Симоном Петлюрою, активно займався політикою. Однак поступово він розчарувався у різних політичних партіях і, коли Симон Петлюра запропонував йому портфель міністра освіти Української народної республіки, відмовився.
Впродовж 1918-1920 років О.А.Яната обіймав посаду професора ботаніки Українського педагогічного інституту, пізніше очолив кафедру ботаніки Харківського сільськогосподарського інституту. Вчений був одним із засновників Всеукраїнської Академії сільськогосподарських наук та багатьох журналів — «Вiсника сiльськогосподарської науки», «Українського ботанiчного журналу», «Працi сiльськогосподарської ботанiки», «Вiсника природознавства». У його науковому доробку понад 400 публікацій, монографія "Рослина та її життя", опублікована у 1925 році, донині не втратила актуальності.
Величезний особистий внесок у справу порятунку унікальних природних об’єктів вчений зробив, перебуваючи на посту голови комісії з охорони природи Наркомзему УРСР. Олександр Алоїсович брав участь в організації заповідників «Конча-Заспа» та Канівського, став одним із авторів декрету «Про охорону пам’яток культури та природи», який визначав природоохоронну політику України двадцятих років.
Особливу увагу вчений приділяв захисту від господарських зазіхань заповідника «Асканія-Нова», де працював науковим консультантом і проводив дослідження разом з І.Пачоським. В грудні 1920 року він провів першу нараду з проблем заповідника, через два роки – засідання Асканійського комітету, учасниками яких були видатні вчені-біологи того часу. У 1925 році О.А.Яната брав участь у роботі комісії під керівництвом президента Всеукраїнської Академії наук академіка В.І.Липського, яка надала науково обгрунтовані рекомендації щодо покращання заповідної справи в Асканії.
У січні 1933 року Олександр Алоїсович представляв Український комітет охорони пам’ятників природи в Москві, на Першому Всесоюзному з’їзді з охорони природи. А вже в березні 1933 року постановою президії Української сільгоспакадемії О.А.Янату за «протягування буржуазних теорій в галузі боротьби з бур’янами» звільнено з роботи в Інституті захисту рослин. У травні 1933 року його заарештовано і засуджено на п’ять років у виправних таборах.
Однією з причин арешту послужила загальна «чистка» ГПУ сільськогосподарських закладів України. Помер Олександр Алоїсович Яната у 1938 році у таборі під Магаданом. Реабілітовано вченого посмертно в 1964 році.
Блискучий вчений, в особистості якого гармонійно поєдналися риси дослідника, просвітника, педагога, О. А. Яната зробив чималий внесок у ботаніку, агрономію, історію науки, українську ботанічну термінологію.
Наукову спадщину О.Янати значною мірою втрачено. Однак у пам'ять про нього залишилися заповідники, ботанічні сади, журнали та наукові установи, які діють й досі. Залишився необхідний для становлення нації досвід життя винятково благородної і цілісної у своїх переконаннях людини, великого патріота.
Борейко В. Яната Александр Алоисович // Борейко В. Словарь деятелей охраны природы. – К., 2001. – С. 503.
Горлова Н.І. О.А.Яната – дослідник природи Північної Таврії // Проблеми історичного краєзнавства, музеєзнавства та відродження культури українського народу : тези доп. наук.-практ. конф. 15-16 верес. 1993 р. – Херсон, 1993. – С. 18.
Джуран В. М. Внесок представників різних національностей у створення зеленої скарбниці України : До вивчення напрямів наук. досліджень у заповіднику Асканія-Нова /Джуран В. М., Ігнатенко В. В. // Відродження. – 1998. - № 5. – С. 40.
Околітенко Н. Олександр Яната : Відомого вченого-природознавця чесько-німецького походження знищили за українськість… // Персонал плюс. – 2006. — № 27.
Яната Олександр Алоїсович // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2008 рік. – Херсон, 2007. – С. 32.
