Іванов Михайло Федорович (1871-1935), вчений-тваринник, академік ВАСГНІЛ. Народився 2 жовтня 1871 року в м. Ялта у сім’ї вчителя школи садівництва Нікітського ботанічного саду. Отримав хорошу освіту: навчався у церковно-парафіяльній школі, в Горецькому землеробському училищі, у школі бонітерів-вівчарів при Дергачівському сільськогосподарському училищі. Після закінчення Харківського ветеринарного інституту працював ветлікарем в Орловському губернському земстві, пізніше був відряджений в Австрію, Німеччину, Голландію для удосконалення в зоотехнії. З 1914 року М.Ф.Іванов – професор Московського сільськогосподарського інституту (тепер сільськогосподарська академія ім. К.А.Тімірязева). |
У 1926-1931 роках Іванов завідував кафедрою дрібного тваринництва Московського зооветеринарного інституту. В ці ж роки він в Асканії-Новій організував річні бонітерські курси, що переросли у Вищу школу бонітерів і відіграли визначну роль у розвитку вітчизняного тваринництва, особливо вівчарства. У стінах цієї школи були підготовлені тисячі бонітерів – висококваліфікованих зоотехніків-селекціонерів, які спеціалізувались на класифікації тварин. За пропозицією Іванова в 1925 році в Асканії-Новій була організована зоотехнічна дослідницька станція і племінна станція (нині - Український науково-дослідницький інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова), якою він завідував до кінця життя.
М.Ф. Іванов запропонував науково обгрунтовану методику і систему заходів для виведення нових і удосконалення наявних порід овець. Він вивів асканійську породу тонкорунних овець і українську степову білу породу свиней, а також почав роботу з виведення нових порід овець типу корріделів, гірського мериноса і плодовитої каракульської породи овець.
Селекціонер відкрив ряд факторів утворення і розвитку різних ознак, а також якостей каракульського смушка і розробив наукову класифікацію смушків, яка стала основою оцінки і сучасної системи племінної роботи по розведенню каракульських овець. У своїх наукових працях Іванов підкреслював величезну роль факторів годування і усього комплексу умов розведення тварин для отримання від них бажаної продуктивності.
Педагогічна діяльність М.Ф.Іванова не обмежувалася роботою тільки на кафедрах вузів, він активно працював в системі різноманітних курсів. З-під його пера вийшло понад 200 наукових праць, класичних підручників, що відрізняються простотою, ясністю і глибиною наукового викладу.
У 1968 році була заснована золота медаль імені М. Ф. Іванова, яку присуджувала Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ).
Література про нього:
Вшанування пам’яті видатного вченого // Наддніпрян. правда. – 1996. – 17 жовт.
Іванов Михайло Федорович // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2001 рік. – Херсон, 2000. – С. 33.
Іванов Михайло (1871-1935) // Енциклопедія українознавства. - Л., 1994. – Т. 3. – С. 854.
Іванов Михайло Федорович – рад. вчений // УРЕ. – К., 1979. – Т. 4. – С. 323.
Исследования механизмов размножения животных // Развитие биологии на Украине. Т. 3. – К. : Наук. думка, 1985. – С. 92-94, 121, 340-342.