 |
Народився Сергій Федорович 25 вересня 1920 року в Білозерці Херсонської області. Його батьки – Федір Петрович і Тетяна Василівна – вміли добре трудитися в полі, на городі, поратися біля худоби, вести господарство. Батько ще в юності мав неабияку пристрасть до техніки. Самотужки опанував і вмів ремонтувати локомобілі, що працювали на соломі, косарки, молотарки тощо. Одне слово, майстровитою був людиною. Про Бондарчуків говорили, що вони люди горді, знають собі ціну. Їх поважали за справедливість, чесність, діловитість й готовність прийти в гіркій біді на допомогу. |
Невдовзі сім’я переїхала у Таганрог, де батько влаштувався на шкірзаводі, бо володів ремеслом шорника. У шкільні роки Сергія приваблював театр і кінематограф. Після закінчення школи (сім’я на той час вже жила в Єйську) батько комуніст-двадцятитисячник, голова колгоспу, запропонував синові йти по інженерній лінії, але Сергій вирішив стати артистом. В 1946 році після демобілізації з армії юнак вступив на акторський факультет у майстерню відомого митця С.Герасимова. Свою першу роль в кіно у фільмі С.Герасимова «Молодая гвардия» Сергій Бондарчук зіграв у 28 років.
Світову славу Сергієві Бондарчукові принесла режисерська діяльність, розпочата наприкінці 1950-х років. Його дебютом як кінорежисера став фільм «Судьба человека» (1959), що одразу ж набув визнання як етапна подія у кінематографі постсталінської доби й засвідчив посилення гуманістичних, людинолюбних тенденцій у мистецтві.
По-справжньому епохальною подією стала чотирисерійна стрічка С. Бондарчука «Война и мир» (1966—67), що здобула низку премій на різноманітних кінофестивалях, найпочеснішою і найвизначнішою з яких став «Оскар», вручений українцеві 1968 року. Крім того, що С. Бондарчук був режисером фільму, він також зіграв у ньому роль П'єра Безухова та написав сценарій.
Наступною вагомою кінороботою Сергія Бондарчука став батально-психологічний фільм «Они сражались за Родину» (1975), в якому зіграли тодішні зірки кіно: В. Шукшин, Ю. Нікулін, Г. Бурков, В. Тихонов та інші. Лірико-філософський талант кіномислення Сергія Бондарчука втілився у стрічці «Степь» (1977), знятій за творами А. Чехова.
1982 року в творчому поступі Сергія Бондарчука стається ще одна важлива подія — за значний внесок у кінокультуру його відзначають престижною Міжнародною премією Академії Сімба (Італія), підкреслюючи значення українського митця для традицій європейського кіно, спрямованого на дослідження й вираження глибинних людських поривань, переживань, прагнень.
Загалом фільмографія Бондарчука нараховує вісім режисерських робіт і ролі в 30 кінокартинах.
Сергій Бондарчук став фундатором кінематографічної династії. У 70-ті роки справжньою кінозіркою стала його донька Наталя Бондарчук, зігравши у низці солідних теле- і кінофільмів, а нині, активною кіно- і телевізійною діяльністю займається Федір, його син.
Цього року минає 90 років від дня народження нашого земляка - Сергія Федоровича Бондарчука. До ювілейної дати його донька, Наталя Бондарчук, написала сценарій та зняла фільм про дитячі роки батька, зйомки якого проходили у Білозерці.
У 2000 році березі Білого озера у Білозерці встановлено пам’ятний знак на місці, де стояв будинок, у якому народився Сергій Бондарчук.
Бондарчук Сергій Федоровч // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2010 рік : Бібліограф. покажч. / Херсон. обл. універс. наук. б-ка. – Херсон, 2009. – С.54.
Гончарова О. Судьба человека. Сергей Бондарчук // Новый фаворит. – 2005. – Окт. – С.8. Голобородько Я. Херсонець – володар «Оскара» // Взгляд. – 2005. – 6 окт.
Кокостікова Г. Відомий степовик // Новий день. – 2005. – 22 верес.
Кокостікова Г. Чутлива душа майстра // СВ Гривна. – 2005. – 23 сент.
Кондратова Е. Человек, переживший эпоху // Новий день. – 2009. - 26 лют.
Лубчак В. Сергію Бондарчуку – 90! // Новий день. – 2010. – 12 серп.
Наш земляк – Сергей бондарчук // Надніпрян. правда. – 2000. – 27 верес.
Романюк В. Доля людини – режисера й актора // Наддніпрян. правда. – 2000. – 27 верес.
uk.wikipedia.org/.../Бондарчук_Сергій_Федорович
www.nashekino.ru/data.persons?id
