Перший секс-символ Голлівуду – Рудольфо Валентино

Майже 127 років минуло від дня смерті першого секс-символу Голлівуду, Рудольфо Валентино. Але досі складно назвати актора, якого б так любили, перетворивши за життя на бога. Він не володів видатним талантом, та й були актори красивіші за нього, але як би там не було і сьогодні так званий «феномен Рудольфа Валентино» залишається загадкою для мистецтвознавців, соціологів та психологів, і ніхто не в змозі дати відповідь на запитання: звідки взявся цей культ? Родольфо Альфонсо Раффаелло П'єтро Філіберто Гульєльмі ді Валентино д'Антоньолла народився 6 травня 1895 в італійському містечку Кастелланета, в Апулії, що на той час була одним з найбідніших районів на півдні Італії, в сім'ї циркача, який після одруження став ветеренаром. Маленький Рудольфо змалку любив когось зображати, любив «грати» перед дзеркалом. Якось він так захопився поєдинком з уявним суперником, що поранив собі щоку. На все життя у нього на обличчі залишився невеликий шрам, який жінки вважали таким хвилюючим. Він мріяв про гарний офіцерський мундир, навіть намагався вступити до військової академії, але туди його не прийняли через надто субтильну статуру. Довелося йти в сільськогосподарську академію в Генуї.  Потім він відправився в Париж, де вчився танцям. Повернувшись до Італії, Валентино  довго не бажав шукати роботу і жив на спадок, який  залишився  після смерті батька і на кошти, які заробляли його мати і старший брат. Це дуже дратувало родину і коли 18-річний Рудольфо вирішив вирушити до Нью-Йорка шукати щастя, вони не стали йому в цьому перешкоджати. Він купив найдешевший квиток і у грудні 1913 року приплив до Нью-Йорка. Нова батьківщина прийняла чергового італійського іммігранта досить прохолодно, він швидко промотав гроші, що були в нього, довелося шукати роботу. Рудольфо підробляв садівником, вуличним торговцем, мийником посуду, танцював та співав у ресторані. Через місяць такого життя він готовий був повернутися додому, до Італії, ось тільки грошей на зворотній квиток не було. Почалася Перша світова війна. Змінювалися звичаї та норми соціальної поведінки. Жінки, дедалі більше ставали  вільними та емансипованими. Вони не бажали позбавляти себе радощів життя. Валентино, який мав гарну статуру та чудово танцював, став платним танцюристом – спочатку у дешевому ресторані, а потім у престижному кафе «Максим». Згодом він став професійним партнером по танцях – жиголо; його спеціальністю було аргентинське танго. Численні зв'язки із багатими жінками з вищого суспільства допомогли йому навчитися правильному спілкуванню з прекрасною статтю. Він швидко зрозумів, що для того, щоб привернути увагу, потрібно добре одягатися, виглядати імпозантно. Його життя в Нью-Йорку було досить приємним, але йому хотілося більшого - слави та великих грошей. Валентино, ставши за роки служби в ресторанах справжнім віртуозом танго, був прийнятий у гастрольну театральну трупу, яка однак незабаром розпалася.   Тоді він перебрався до Каліфорнії, де почав зніматися в кіно. Починаючи з 1917 року він грає епізодичні ролі (зазвичай бандитів і негідників) в бойовиках, що не дає йому ні найменшої надії на успіх.  Актором він був посереднім, проте його вміння справляти враження на жінок допомогло йому і тут. Для початку він одружився з кіноакторкою Джин Акер. Цей був найкоротший «зірковий» шлюб в історії — він проіснував лише шість годин. Увечері в день весілля Джин замкнулася в номері готелю і відмовилася впускати чоловіка, оскільки була переконаною лесбійкою, і фактично на цьому їхнє сімейне життя закінчилося. Але обидва вони від такого союзу лише виграли. Акер отримала необхідний у тодішньому пуританському суспільстві статус одруженої жінки, а перед Валентино відчинилися двері у світ шоу-бізнесу. «Зоряний» шлюб Валентино та його вміння танцювати привернули до нього увагу, і він отримав головну роль у фільмі Рекса Інгрема «Чотири вершники Апокаліпсису» у 1921 році. За сюжетом герой Валентино, молодий аргентинець, француз по крові, героїчно воює у військах союзних держав. До 1921 року подібні картини вже набридли глядачам, та й ця би провалилась, якби не Валентино - спекотний красень з правильними рисами грецького бога, важким (через короткозорість) поглядом, прилизаним, блискучим від бріоліну волоссям. З вражаючою чуттєвістю він виконує аргентинське танго, - танець, який на той час мав репутацію «розпусного». Фільм приніс дохід у 4,5 млн доларів - рекордна на ті часи сума, врятував студію Metro від неминучого руйнування і зробив Валентино суперзіркою.

Спеціально для Рудольфа Валентино терміново були написані сценарії, за якими відзняли фільми: «Кривава арена», «Манон Леско», «Шлюбна ніч», «Дама з камеліями», «Святий диявол», «Молодий раджа» і, звичайно ж, « Шейх», від якого шанувальниці приходили в екстаз. Екран окупував романтичний герой, що діє лише в екзотичних ситуаціях. Його називали «латинським коханцем», «фатальним спокусником» та «істинним шейхом»...

Він легко заробляє репутацію головного серцеїда Голлівуду, заводить роман із акторкою Аллою Назимовою, але потім втікає до Мексики з її коханкою Наталкою Рамбовою. У травні 1922 року вони грають весілля, яке за своїм розмахом затьмарило все, що доводилося бачити сучасникам. Досить сказати про циклопічний букет із 2 тис. білих орхідей, який несли кілька дівчат. На Наталі було безцінне діамантове намисто - весільний подарунок Валентино. Здавалося, Рудольфо все передбачив, окрім маленької деталі - забув оформити розлучення зі своєю першою дружиною. Коли велична кавалькада, що складалася з кількох десятків автомобілів, повернулася до Лос-Анджелеса, до весільної машини Валентино підійшов поліцейський і сказав: «Від імені керуючого Каліфорнії – ви заарештовані!» Молодята змушені були пересісти з весільної машини до поліцейської. Наступного дня наречена внесла 10 тисяч доларів за визволення свого «золотого нареченого» і взяла на себе весь клопіт із оформлення його розлучення з першою дружиною, а потім вдруге повінчалася з Рудольфом Валентино. Але шлюб не змусив Валентино стати розсудливою людиною. Він дуже швидко охолоне до неї і навіть внесе у контракт зі студією вимогу, щоб Рамбову не допускали на майданчик під час його зйомок. Незабаром вони розлучаються, хоча їхній шлюб так і не був розірваний. Валентино знімається у все нових фільмах, які користуються істеричним успіхом у публіки, і водночас стають відомі нові його любовні зв'язки - з Полою Негрі, Вільма Біанкі та іншими актрисами. У цей період виходять поставлені з його участю фільми «Кров і пісок», «Молодий раджа», «Месьє Бокер», «Орел», «Син шейха». Створені Валентино  екранні образи не можна назвати глибокими, але вони були пластичні, виразні і провокаційно-чуттєві. У перших успішних фільмах головним його «знаряддям» був танець, а в пізніших роботах актора вів за собою створений раніше імідж, який був у вищій мірі затребуваний публікою. 14 серпня 1926 р. Валентино збирався на чергову вечірку, прискіпливо вивчаючи свій відбиток у дзеркалі. Раптом він відчув страшний біль і знепритомнів. Кілька годин він пролежав на підлозі у своїх апартаментах у готелі «Амбасадор», доки його не знайшов менеджер Сідней Джордж Ульман. Актора перевезли до лікарні, де відомий хірург Мекер зробив дві операції: видалення апендикса та виразки шлунка. Операція проходить успішно, однак почався перитоніт, який викликав зараження крові. 23 серпня актор помирає. Несподівана смерть кумира стала справжнім шоком для його шанувальників. Америкою прокотилася хвиля самогубств - семеро домогосподарок наступного ж дня вирушили слідом за своїм ідолом. Валентино став найпопулярнішим актором свого часу, незважаючи на досить-таки посередній кінематографічний талант, тому що зумів дати глядачам відчуття казки, що стала бувальщиною. Кожна жінка, дивлячись на екран, думала, що десь у світі є такі гарні, відважні та пристрасні чоловіки, як він, а кожен чоловік потай сподівався чимось бути схожим на нього. Досвід Рудольфа Валентино виявився таким вдалим, що кінематограф став стрімко перетворюватися на справжню фабрику секс-символів.

Переглянути стрічки за участі актора ви можете за посиланням:

Rudolph Valentino, TANGO DANCING https://www.youtube.com/watch?v=b_sG5vRKcB0&t=41s

Шейх, 1921 рік, режисер Джордж Мелфорд - https://www.youtube.com/watch?v=geDDl6ZBPAQ

«Дама з камеліями» - https://www.youtube.com/watch?v=WmdMP2OIidg&t=1s