Зима в Україні - це не просто пора року, а час чудес, давніх звичаїв і теплих історій, що єднають покоління. Від першого снігу до мерехтіння новорічних вогнів кожен день приносить атмосферу затишку, родинності й тихої радості. Саме в цей період - від 21 листопада до 7 січня - українці відзначають понад півтора десятка свят, які формують особливий зимовий культурний календар.
Фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили читачів поринути в цей світ тепла та обрядової магії через книжкову виставку-етнопростір «Зимові вайби українських традицій». У ній органічно поєдналися фольклорні джерела, етнографічні дослідження, класика та сучасна література - усе, що допомагає побачити українську зиму у всій її багатогранності.
Першим кроком цієї подорожі стає розділ «Зимові легенди й чарівні історії». Саме він відкриває світ, де оживають народні перекази, казкові персонажі й таємниці зимового періоду.
«Звичаї нашого народу» Олекси Воропая розкривають глибину вірувань і символіки святкового календаря. Поруч - «Міфи та легенди України» (упорядн. Ю. Винничук), що занурюють у світ морозу, сонця, духів-оберегів і чарівниць, які супроводжували наші зимові вечори здавна.
Цю атмосферу продовжує Дара Корній зі своїм романом «Зворотний бік світла», де сучасність переплітається з прадавніми віруваннями, а зима постає порою, коли межа між світами стає особливо тонкою.
І, звичайно, не обійшлося без класики - «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, які вже багато поколінь дарують неповторний гумор, магію й різдвяну містичність.
Природно продовжуючи занурення у світ традицій, розділ «Свята, звичаї та обряди» відкриває читачеві вже не легенди, а реальні витоки української обрядовості.
Зимовий цикл праць Степана Килимника «Український рік у народніх звичаях…» пояснює сенс колядницьких масок, походження куті, традицію маланкування й значення різдвяних пісень.
Фундаментальне дослідження Віктора Давидюка «Первісна міфологія українського фольклору» допомагає зрозуміти, чому багато зимових ритуалів мають сакральне коріння.
Інші видання народного календаря ведуть читача стежкою від Катерини до Водохреща, формуючи цілісну картину духовної мапи української зими.
Але ця пора - не лише обряди, а й час романтики, передчуттів і мрій. Саме такий настрій створює розділ «Любовні передбачення та доля».
Ніжно звучить повість Ольги Кобилянської «В неділю вранці зілля копала…», поруч - емоційні твори Галини Вдовиченко, Люко Дашвар, Надійки Гербіш та інших авторів. Це книги, що повертають віру в маленькі дива, які приходять зимовими вечорами.
Органічно доповнюють цю тему репродукції полотен Миколи Пимоненка «Дівчата ворожать» та «Ворожіння» - художні свідчення того, як народжувалися мрії, сподівання та юнацькі таємниці під час зимових вечорниць.
Завершує подорож розділ «Затишна зима: історії для душі», що пропонує молоді сучасні тексти про почуття, пошуки себе та внутрішнє тепло.
«Сестро, сестро» Оксани Забужко, «Амулет Паскаля» Ірен Роздобудько, ароматна збірка «Львів. Смаколики. Різдво», а також щемні «Мелодії до кави…» Наталії Гурницької створюють особливий простір спокою, якого так потребує людина взимку.
Сьогодні, коли наше місто живе серед тривог і випробувань, ця виставка стала острівцем світла й внутрішньої опори. Вона нагадує: доки ми пам’ятаємо свої звичаї й передаємо їх дітям - ми незламні. Поки живе культура - живемо й ми.
Запрошуємо до етнопростору «Зимові вайби українських традицій» - пройти шлях української зими, відчути її мудрість і тепло та знайти книжку, яка зігріє саме вашу душу.
