Фахівці відділу обслуговування юнацтва та молоді Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки у межах циклу онлайн-заходів «Читання зі смаком кіно» провели особливу зустріч, присвячену коміксу й фільму «Загін самогубців». Цього разу не йшлося про класичних супергероїв — з яскравими плащами, високими моральними ідеалами та незламною вірою у справедливість. Навпаки — учасники пірнули в похмурий, сповнений цинізму світ антигероїв, які водночас відштовхують і захоплюють. І саме в цій неоднозначності — магія.
Комікси давно вже не є просто «картинками для дітей». Це повноцінна форма мистецтва — динамічна, візуальна, емоційна. Комікс поєднує лаконічність тексту з виразністю ілюстрацій, дозволяючи розповідати складні історії доступною мовою. Жанр живе на межі між літературою та кінематографом, а іноді навіть випереджає обидва.
Саме в цьому жанрі працює Адам Гласс — американський сценарист, автор коміксів та продюсер. Його перу належить оновлена історія «Загону самогубців», яка вийшла у видавництві DC Comics у рамках ініціативи The New 52. Гласс створює світ, де зло — не просто зло, а радше інша сторона добра. Його персонажі — злочинці, але кожен з них має біль, минуле, причини — і, що важливо, вибір.
Режисер Девід Ейр у 2016 році переніс «Загін самогубців» на великий екран. Результат вийшов неоднозначним — фільм розділив глядачів та критиків. Але що точно вдалося — це створити образи, які залишаються в масовій культурі й досі.
На заході молодь активно включалась в обговорення, одним із головних лейтмотивів якого були відмінності між коміксом та екранізацією. У версії Адама Гласса «Загін самогубців» виглядає брутальніше, реалістичніше й глибше. Там більше психології, більше внутрішніх мотивацій, більше бруду — у хорошому сенсі слова. Фільм же спрощує деякі сюжетні лінії, але натомість дарує яскраву видовищність і культові образи.
Та попри це, більшість учасників погодилась: це — найкраща робота Адама Гласса, бо вона не просто розважає, а змушує задуматися: чому ми любимо антигероїв? Що робить «Загін самогубців» настільки популярним? Можливо, те, що він показує світ без чорного і білого, де справжні герої — це злочинці в камуфляжі, а справжні монстри — ті, хто носить костюм та має державні повноваження.
Це був захід, що надихає думати, відчувати і дискутувати, бо книжки та фільми разом творять глибші історії.
