Україна – держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої визначні пам’ятки – перлини української землі. До наших днів збереглися багато дивовижних замків і кожен з них має безліч історій, адже бачили вони століття воєн, десятки династій, безліч інтриг, смертей і народжень.
З нагоди Міжнародного дня пам’яток та визначних місць, а також Дня пам’яток історії та культури працівники Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва імені Б.А. Лавреньова провели для учнів ЗЗСО №55 віртуальну мандрівку «У гонитві за привидами: старовинні замки України» на платформі ZOOM.
Присутні на заході дізналися цікаві факти про замки з привидами Західної України. Вони побували в Свірзькому, Золочівському, Мукачівському, Середнянському та Меджибізькому замках. Учні познайомились з їхньою історією, чудовою архітектурою і ... привидами, які за легендами в них «живуть».
Особливо сподобалась легенда Мукачівського замку або замку Паланок. Стосується вона колодязя, який вирили за наказом подільського князя Федора Корятовича. За переказами, робота йшла не дуже вдало — вирити глибоку криницю було складно, її стіни руйнувалися, а вода все не з'являлася. Коли князь уже зневірився, перед ним з'явився чорт — і запропонував допомогу. Але допомога біса мала свою ціну: мішок золота. Князь і радий був би заплатити за колодязь, але скарбниця спорожніла. Тоді один із його помічників натякнув: мішок золота — міра неоднозначна, чорт не уточнив, скільки там має бути золота, чи не так? Князь прислухався до поради, і кинув у мішок дві останні золоті монети, вручивши його нечистому. Чорт обурився, але договір уже було укладено. У страшному гніві нечистий кинувся в колодязь, і зник у ньому зі словами: «Все одно воду пити не будете!». З того часу в колодязі чутно якісь звуки й шурхіт — це вовтузиться обдурений чорт.
Старовинні замки можуть багато чого розповісти тим, хто захоче їх вислухати. Звичайно, краще один раз самому побачити, ніж сто разів почути. Тож, мандруємо Україною, бо мандри – це завжди відкриття!
