На українській землі виникали й змінювалися археологічні культури, про які не лишилося жодного писемного свідчення. Першим народом на території нашої країни, назва якого стала відомою завдяки писемним джерелам, були кіммерійці. Вони започатковують історію іраномовних кочовиків у степах Північного Причорномор’я.
Працівники Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова провели для учнів школи № 34, в межах краєзнавчих онлайн-студій «Таємниці давнього степу», подорож у минуле «Кіммерійці в лабіринтах Кліо» на платформі ZOOM.
Під час заходу присутні дізнались, що найдавніші згадки про них є в славетного поета Гомера (друга половина VIII століття до н. е.). Припускають, що саме їх в «Іліаді» охарактеризовано такими епітетами, як «дивні доярі кобил», «молокоїди», «бідні» й «найсправедливіші». В «Одіссеї» ці кочовики вже названі кіммерійцями. Вони постають як міфічний народ, що мешкає на краю світу — на вході до підземного царства Аїда, вкритого вічним мороком.
Особливо зацікавили школярів відомості про побут та культуру кіммерійців. Жили вони патріархальними родами, мандруючи степом або верхи на конях, або в кибитках, запряжених волами. Поселення кіммерійців були тимчасовими, в основному – табори, зимівники. Вони були першими, хто почав виплавляти з болотної руди залізо, і зіграли головну роль у розповсюджені заліза в Східній та центральній Європі. Мали свої кузні і ковалів, які виготовляли залізні та сталеві мечі і кинджали, найкращі на той час у Стародавньому Світі.
Наприкінці заходу учням було представлено перегляд літератури «Неміфічна Кіммерія».
