Відділ соціокультурної діяльності Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова підготував для учнів школи № 34 віртуальну народознавчу мандрівку «Зимові звичаї та традиції українців».
У народі говорять: «Зима прийшла і празничків привела». Підготовка й прихід новоріччя давно перейшло в обрядові дійства: гостинці від Миколая Угодника, ворожіння на Андріївських вечорницях, водіння Маланки та постановка вертепу, віншівки, колядки, щедрівки, дитячі та дорослі забави…
Починається зимовий цикл свят 4 грудня із Введення до храму Пресвятої Богородиці Діви Марії або Третьої Пречистої, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).
Найбільш відомі та улюблені дітьми свята – Миколая, Новий рік, Різдво. Всі вони дуже багаті на традиції, у цей час діти та дорослі обмінюються подарунками, щедрують, колядують, ходять до храму тощо. Кожне з них має свою символіку й атрибутику.
Завершує в Україні цикл зимових свят, пов'язаних з Різдвом та Новим роком, Хрещення Господнє (Водохреща, Йордань) 19 січня. Це одне з 12 найбільших християнських свят, яке нагадує про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Наші предки-слов’яни цього дня вшановували богиню річок Дану і вважали, що вода стає чудодійною: нею вмивалися дівчата, щоб бути вродливими, нею лікували хвороби і захищалися від нечистої сили. Святкувати Хрещення Господнє починають напередодні: 18 січня всі віруючі люди дотримуються суворого посту – нічого не їдять. Сідати вечеряти можна, коли зійде вечірня зоря.
Багатющий скарб звичаїв ми отримали в спадок і мусимо, нічого не втративши, передати дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
Більше можна дізнатись з посилання
